Глава 7* підрахунок запасів твердих корисних копалин

7.1. Загальні питання підрахунку запасів

7.1.1. Загальні відомості

Поняття "запаси корисної копалини " в даному родовищі включає масову, або об'ємну кількість корисної копалини та її компонентів, характеристику її форми, умов залягання, розміщення властивостей, технологію переробки і використання, а також ступінь вивченості та підготовленості до видобування і умови проведення гірничих робіт.

Підрахунком запасів називають визначення кількості мінеральної сировини в надрах в межах всього родовища або його частини.

Підрахунок запасів корисної копалини є важливою і відповідальною операцією, яка завершує всебічне вивчення родовища і визначає його промислову цінність. Підрахунок запасів підпорядкований основній вимозі - строгому обліку багатств надр, раціональному і комплексному їх використанню.

Всі розвідані запаси копалин в надрах, котрі служать чи можуть служити сировинною базою для всіх підприємств, які проектуються, діють, або реконструюються, підлягають обов'язковій державній експертизі і затвердженню Державною Комісією України по запасах (ДКУЗ).

Комісія по запасах є вищим державним органом з перевірки, визначення (підрахунку) і затвердження запасів всіх видів корисних копалин, її рішення є обов'язковими для всіх установ, організацій і підприємств, які проводять гірничодобувні та геологорозвідувальні роботи незалежно від їх галузевого підпорядкування.

Підрахунок запасів здійснюють на кожній стадії розвідки і розробки родовища. Він є заключним етапом проведення геологорозвідувальних робіт.

Підрахунок запасів проводять з метою:

- оцінки родовища і обгрунтування проекту підприємства;

- обґрунтування експлуатаційних кошторисів, виробничих і капітальних затрат;

- обліку руху запасів і планування видобутку;

- проведення практичних розрахунків при експлуатації родовища. Основні завдання підрахунку запасів полягають у визначенні:

- кількості корисної копалини в надрах з поділом її за сортами і категоріями розвіданності;

- якості корисної копалини;

- технологічних властивостей корисної копалини;

- геологічних і гірничотехнічних умов залягання, які визначають правильний вибір способу і послідовність його відпрацювання;

- ступеня достовірності параметрів, які характеризують кількість і якість корисної копалини і її промислову цінність.

Запаси корисних копалин підраховують за наявністю їх в надрах без врахування втрат в процесі видобування, збагачення та перероблення. Склад і властивості корисної копалини визначають в її природному стані. Запаси супутніх корисних компонентів також підлягають обліку незалежно від видобування і подальшого перероблення.

Запаси корисних копалин - руди, вугілля - виражають в тоннах, запаси природних будівельних матеріалів - піску, глини, каменю тощо - в кубічних метрах. Для руд чорних металів - заліза, марганцю, титану, ванадію, хрому, крім їх масової кількості, указують також і середній вміст в них металу. Для руд кольорових металів - міді, цинку, свинцю тощо, крім запасів руд, визначають і запаси металу в тоннах. Запаси благородних металів - золота, срібла, платини - виражають в кілограмах.