4.4.2. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача в судових стадіях

Під час попереднього розгляду справи за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого чи його представника суддя з'ясовує також питання про те, чи немає підстав для при­тягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, а також чи немає підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу (КК), яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлен­ня йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.

Відповідно до вимог статті 261 КПК України, сторона обвинувачення (прокурор, а також потерпілий, цивільний позивач та їх представники) та сторона захисту (підсудний, захисник і законний представник, цивільний відповідач і його представник) користуються рівними правами на заяв­ления відводів і клопотань, подання доказів, участь у їх до­слідженні та доведенні їх переконливості, виступ у судо­вих дебатах, оскарження процесуальних рішень суду.

Під час судового розгляду справи потерпілий має право: давати показання; заявляти відводи і клопотання; вислов­лювати свою думку про клопотання інших учасників судо­вого розгляду; давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи; подавати докази, ставити питання свідкам, експертові, спеціалістові і підсудним; брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, докумен­тів, а у справах, зазначених у частині першій статті 27 КПК України — підтримувати обвинувачення. Потерпілий може брати участь у судових дебатах. У разі відмови про­курора від обвинувачення потерпілий має право вимагати продовження розгляду справи. У цьому випадку він під­тримує обвинувачення.

Під час судового розгляду справи цивільний позивач І цивільний відповідач та їх представники мають право: бу ти присутніми у процесі розгляду справи в суді, заявляти

250

форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

відводи і клопотання, висловлювати свою думку про кло­потання інших учасників судового розгляду, давати пояс­нення, брати участь у дослідженні доказів і в судових деба­тах щодо доведеності вчинення злочину та його цивільно-правових наслідків.

У кримінальному процесі потерпілий особисто або через представника здійснює функцію обвинувачення, оскільки він зацікавлений у тому, щоб вчинений проти нього злочин був розкритий, а винна особа була притягнута до відпові­дальності. Особливо яскраво це виявляється у так званих справах приватного обвинувачення (злочини, передбачені статтею 125 КК України (умисне легке тілесне ушкоджен­ня), частина перша статті 126 КК України (побої), а також справи про злочини, передбачені статтею 356 КК України (самоправство) щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян). Такі справи порушуються не інакше, як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення. У цих спра­вах дізнання і досудове слідство не провадяться. Зазначені справи підлягають закриттю, якщо потерпілий прими­риться з обвинуваченим, підсудним.

Відповідно до статті 318 КПК України представники по­терпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача беруть участь у судових дебатах.

При цьому промова адвоката — представника потерпі­лого є обвинувальною. У ній викладаються фактичні обста­вини справи, аналізуються докази, даються юридична оцін­ка злочину, характеристика потерпілого та підсудного, аналізуються причини й умови, які сприяли вчиненню злочину, викладаються міркування з приводу призначен­ня покарання. При цьому не бажано, щоб адвокат — пред­ставник потерпілого вказував, які конкретно вид і міру по­карання слід обрати для підсудного¹⁰⁶.

Адвокат -- представник цивільного позивача також є суб'єктом сторони обвинувачення. Але, виступаючи в судо-дебатах, він не повинен характеризувати особу підсуд-

^в Святоиький ОД., Михеенко М.М. Адвокатура України: Навч. ^Посіб. для студентів горид. ВИЗ і фак. — К.: 1н Юре, 1997. — С. 118.

251

Розділ 4

ного, порушувати питання юридичної кваліфікації його дій і обрання міри покарання, адже це не впливає на прий­няття рішення за позовом¹⁰⁷. Метою діяльності представ­ника цивільного позивача є участь у доказуванні факту вчинення злочину, що заподіяв матеріальної шкоди, і вин­ності підсудного для того, щоб суд задовольнив позов.

Цивільний відповідач та його представник е сторонами захисту. Вони зацікавлені в тому, щоб факт вчинення зло­чину, матеріальна шкода, винність підсудного в його вчи­ненні не були доведені і в задоволенні позову було відмов­лено. У своїй промові під час судових дебатів вони повинні порушувати лише питання доведеності вчинення злочину та його цивільно-правових наслідків¹⁰⁸.

Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники протягом трьох діб з моменту одержан­ня повідомлення про виготовлення протоколу судового за­сідання можуть ознайомитися з протоколом і подати до нього зауваження. Порядок і наслідки їх розгляду є таки­ми самими, як і щодо зауважень захисника підсудного.

Відповідно до статті 348 КПК України апеляцію можуть подати:

• потерпілий і його представник — у частині, що сто­сується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявле­них ними в суді першої інстанції;

• цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову.

Ці самі особи мають право подати касаційні скарги на вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постанов­лені ним як судом першої інстанції, на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному по­рядку, а також на вироки та постанови районного (місько­го), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гар­нізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків і постанов.

⁰⁷ Святоцький ОД., Михеєнко MM. Адвокатура України: Навч, посіб. для студентів юрид.ВНЗ і фак. — К.:ІнЮре, 1997. — С. 119 — 120.

¹⁰⁸ Святоцький ОД., Михеєнко MM. Адвокатура України: Навч. посіб. для студ. юрид. ВНЗ і фак. — К.: Ін Юре, 1997. — С. 120.

252

форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Дайте визначення захисника у кримінальному процесі.

2. Хто може бути захисником?

3. Коли захисник вступає до справи?

4. Які документи для цього потрібні?

5. Назвіть випадки обов'язкової участі захисника у справі.

6. Чи може особа відмовитись від захисника?

7. Назвіть порядок запрошення і призначення захисника.

8. Які права має захисник?

9. Назвіть обов'язки захисника.

10.За яких обставин захисник не може брати участі у справі?

11. Які підстави усунення захисника від справи?

12. Які види запрошення захисника ви знаєте?

13. Які є теорії щодо можливості прийняття захисни­ком доручення на участь у кримінальній справі?

14.3 якого моменту захист вважається прийнятим за­хисником?

15. Які права має захисник під час вступу до кримі­нальної справи?

16. Назвіть особливості роботи адвоката з непов­нолітніми підзахисними.

17. Які є проблеми у виборі адвоката правової позиції у справі?

18. Яким чином захисник реалізує протягом досудового слідства права, надані йому законом?

19. Визначте специфіку роботи захисника під час пред'явлення підзахисному обвинувачення.

20. Яким чином захисник ознайомлюється з матеріа­лами кримінальної справи?

21. Який результат цього ознайомлення?

22. Які права має захисник у судових стадіях кримі­нального процесу?

23. Які особливості роботи адвоката-захисника на су­довому слідстві порівняно з досудовим?

253

Розділ 4

24.3 чого складається захисна промова захисника?

25. Який порядок розгляду та вирішення зауважень ад­воката на протокол судового засідання?

26. Які підстави подання адвокатом апеляції?

27. Який зміст апеляції?

28. Які підстави подання адвокатом касаційної скарги?

29. Які права має адвокат — представник потерпілого?

30. Які права має адвокат ~ представник цивільного позивача?

31. Які права має адвокат — представник цивільного відповідача?

32. Назвіть особливості роботи адвоката — представ­ника потерпілого.

33. Яким повинен бути зміст виступу в судових деба­тах адвоката — представника потерпілого?

34. Яка відмінність у виступах у судових дебатах пред­ставників цивільного позивача і цивільного відповідача?

35. Чи має право адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача відмовити­ся від узятого на себе зобов'язання?

254

Розділ 5

ФОРМИ УЧАСТІ АДВОКАТІВ

У ЦИВІЛЬНОМУ ТА ГОСПОДАРСЬКОМУ

ПРОЦЕСАХ