- •1.5. Адвокатура в юридичному механізмі
- •1.6. Правові основи функціонування органів, які
- •1.7. Проблеми розвитку адвокатури Укра'ши........71
- •2.1. Основні міжнародні документи,
- •2.2. Загальні принципи організації інституту
- •2.3. Загальні принципи діяльності адвокатів......113
- •3.3. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії
- •3.4. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури .... 180
- •4.1. Правовий статус адвоката — захисника
- •4.3. Робота адвоката — захисника в судових стадіях процесу.........................................235
- •4.4. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача..............................................246
- •5.2. Участь адвоката у господарському процесі...
- •6.2. Підготовка до розгляду справи в суді...........324
- •6.3. Судовий розгляд справи.............................335
- •6.4. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ ......................344
- •1.2. Предмет, система курсу "Адвокатура України"
- •1.3. Історія розвитку інституту адвокатури
- •1.4.1. Адвокатура у Київській Русі
- •1.4.2. Українська адвокатура за часів Козаччини
- •1.6. Правові основи функціонування органів, які здійснюють адвокатську діяльність
- •1.7. Проблеми розвитку адвокатури України
- •1.7.1. Термінологічні проблеми
- •1.7.4. Проблема відповідності чинного українського законодавства міжнародним стандартам
- •2.1. Основні міжнародні документи,
- •2.2. Загальні принципи організації інституту адвокатури
- •2.2.1. Визначення загальних принципів організації адвокатури
- •2.2.2. Принцип всезагальності права займатися адвокатською діяльністю
- •2.3. Загальні принципи діяльності адвокатів
- •2.3.2. Принцип верховенства права
- •2.3.3. Незалежність адвокатів у процесі виконання ними своїх функцій
- •3.1. Правовий статут адвоката та його помічника
- •3.1.2. Права та обов'язки адвоката і помічника адвоката
- •3.2. Організаційні форми та види діяльності адвокатів
- •3.3. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури
- •3.3.2. Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її палат, порядок їх роботи
- •3.4. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури
- •3.4.1. Мета створення, склад та порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури
- •3.4.2. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури
- •4.1. Правовий статус адвоката у кримінальному судочинстві
- •4.2. Робота адвоката — захисника на досудовому слідстві
- •4.2.1. Прийняття захисником доручення на участь у справі
- •4.2.3. Вироблення захисником правової позиції у справі
- •4.2.4. Робота захисника протягом досудового слідства
- •70Тамже. — с.410.
- •4.3.2. Робота адвоката — захисника під час апеляційного та касаційного провадження
- •4.4. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача
- •4.4.2. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача в судових стадіях
- •5.1. Участь адвоката в цивільному процесі
- •5.2. Участь адвоката у господарському процесі
- •6.1. Загальні положення щодо участі адвоката в адміністративному процесі
- •6.1.2. Принципи адміністративного судочинства
- •1. Верховенство права.
- •2. Законність.
- •3. Рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
- •4. Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
- •7. Обов'язковість судових рішень,
- •6.1,4. Особливості правового статусу сторін в адміністративному процесі
- •6.2. Підготовка до розгляду справи в суді
- •6.2.1. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі
- •6.3. Судовий розгляд справи
- •6.3.2. Залишення позовної заяви без розгляду
- •6.3.3. Зупинення, закриття провадження у справі
- •6.4. Особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ
- •6.5. Розгляд адміністративних справ у апеляційному, касаційному провадженнях, а також у провадженні за винятковими та нововиявленими обставинами
- •6.5.1. Апеляційне провадження
4.2.4. Робота захисника протягом досудового слідства
Відповідно до своїх прав, захисники беруть участь у слідчих діях, у яких бере участь їх підзахисний (найчастіше це допити підзахисних, очні ставки, відтворення обстановки й обставин події). Однак це зовсім не означає, що слідчий в усіх випадках повинен заздалегідь сповіщати захисника або обвинуваченого про проведення зі своєї ініціа-
57 Петрухин ИМ. Адвокат и клиент: отношения доверия // Адвокат. — 1999. — № 1. — С. 6.
118Барщевский М.Ю. Адвокатская этика. — 2-е изд., испр. — М.-. Профобразование, 2000. — С. 142—143.
217
Розділ 4
тиви тих або інших дій у кримінальній справі. План розслідування, обсяг проведення слідчих і процесуальних дій, час і послідовність їх проведення слідчий визначає самостійно і не зобов'язаний повідомляти будь-кому про це, у тому числі захисникові. Забезпечення таємниці досудового слідства було і залишається однією з найважливіших умов успішного розкриття і розслідування злочинів. Не можна не погодитися з В. Лісогором, який вважає, що успіх проведення розслідування залежить від нерозголошення наявних даних, збереження в таємниці планованих та проваджуваних дій59. Захисник повинен бути заздалегідь попереджений лише про час проведення слідчих та процесуальних дій, у яких його участь є обов'язковою.
Робота захисника передбачає пошук даних, які виправдовують підозрюваного, обвинуваченого або пом'якшують чи виключають їх відповідальність60. При цьому захисникові нерідко доводиться виконувати дії, які за змістом і характером аналогічні тим, що охоплюються поняттям "опе-ративно-розшукова діяльність". Робота захисника тут зводиться головним чином до роботи з людьми, з різними соціальними групами. Захисник повинен по можливості відвідати місце злочину і оглянути його, опитати людей, які є чи можуть бути свідками або очевидцями злочину, відтворити повну, об'єктивну картину злочину, створити власну доказову базу61. Крім того, захисник для більш якісного виконання своїх завдань може запрошувати разом з помічником адвоката, який має офіційний статус, добровільних помічників з боку громадськості, давати їм доручення на встановлення обставин, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого або пом'якшують чи виключають їх вину62.
'9 Лісогор В. Щодо необхідності збереження слідчої таємниці // Право України. — 2000. — № 3. — С. 65.
60Тертышник В.М. Уголовный процесе. — X.: РИФ "АРСИС, ЛТД", 1997. — С. 79—83.
61 Аврал; Я.С. Психологические проблемы защиты по уголовным делам. — Казань, 1979. — С. 45 — 49.
82 Титов A.M. Захисник як посередник у взаємопорозумін-
218
форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві
Закон України від 21 червня 2001 р. "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України", значно розширивши права захисника, деяких прав його позбавив.
Так, частина сьома статті 48 КПК України в редакції від 23 грудня 1993р. проголошувала: "Якщо захисник присутній при провадженні слідчих дій, він має право ставити запитання особам, яких допитують, подавати письмові зауваження з приводу неправильності або неповноти запису в протоколі відомостей про слідчі дії. Особа, яка провадить дізнання, і слідчий можуть відхилити запитання, поставлене захисником, але вони зобов'язані занести його до протоколу"63.
Чинний КПК України дає захисникові право ставити питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу лише в судовому засіданні64. Таким чином, захисник не має права ставити питання учасникам слідчої дії, під час проведення якої він присутній. Законодавець таким чином дещо вирівняв позиції особи, яка проводить розслідування, та захисника; адже згідно з частиною шостою статті 143 КПК України забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання)65.
Й.Л. Бронз наполягає на тому, що "адвокат повинен бути не присутнім, а брати участь у проведенні слідчих дій"66.
ні між органами внутрішніх справ та громадськістю при розслідуванні злочинів // Проблеми правознавства і правоохоронної діяльності: 36. наук. ст. — Донецьк: ДІВС, 2000. — № 3. — С. 156—157.
к'лМихкєнко М.М., Шибко В.П., Дубинський АД. Науково-практичний коментар Кримінальне-процесуального кодексу України: За станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 15 серпня 1997 р. / ВІдн. ред. В.Ф. Бойко, В.Г. Гончаренко. — К.: Юрінком Інтер, 1997. — С. 89.
64 Уголовно-процессуальный кодекс Украины: Науч.-практ. коммент. / Под общ. ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. — X.: ООО "Одиссей", 2003. — С. 156.
65Тамже. — С.371.
6Й Бронз Й.Л. Зміни й доповнення, що пропонується використати під час обговорення проекту Кримінально-процесуального ко-Дексу України // Адвокат. — 2003. — № 3. — С. 10.
219
Розділ 4
Т.В. Омельченко погоджується з цим і вважає, що для повноцінного надання правової допомоги під час провадження слідчих дій, зокрема допиту, очної ставки, адвокату, незалежно від того, якому суб'єктові процесу він надає правову допомогу, повинно надаватися право ставити запитання допитуваним особам, наприклад, наприкінці допиту. Але при цьому й адвокату забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання)67.
Проте специфіка роботи захисника така, що майже всі питання, які він ставив під час слідчих дій, щоб уточнити показання певної особи, є саме навідними. Однак можлива і ситуація, коли особа, яка проводить розслідування, під час проведення слідчої дії не поставила питання, відповідь певної особи на яке має велике значення для прийняття рішення у справі. У такій ситуації захисник повинен подавати особі, яка проводить розслідування, клопотання про допит вказаної особи з певних питань.
Водночас змін до статті 221 КПК України не внесено, і частина четверта цієї норми все ще говорить, що якщо під час провадження додаткових слідчих дій присутній захисник, він має право через слідчого задавати питання свідкові, потерпілому, експертові, спеціалістові й обвинуваченому, а також клопотати про занесення до протоколу обставин, які мають значення для справи. Слідчий може відвести запитання, які ставить захисник, але відведене запитання заносить до протоколу88.
Права захисника на досудовому слідстві та під час судового розгляду справи відрізняються ще в деяких моментах. Так, у судовому засіданні захисник, крім того, що має право ставити в судовому засіданні питання підсудним, потерпілому, свідкам, експерту, спеціалісту, позивачу і відповідачу, може також брати участь у дослідженні інших до-
67 Омельченко Т.В. Конституційне право особи на правову допомогу і його реалізація на досудових стадіях кримінального процесу: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. — X., 2004. — С. 121.
'8 Уголовно-процессуальный кодекс Украины: Науч.-практ. коммент. / Под общ. ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. — X.: ООО "Одиссей", 2003. — С. 512.
220
Форми участі адвокатів у кримінальному судочинстві
казів. Також захисник має право висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, виступати в судових дебатах. Захисник має також право знайомитися з протоколом судового засідання та подавати на нього зауваження. Щодо протоколів слідчих дій, у яких бере участь захисник, стаття 48 КПК України такого права не передбачає, але частина друга 2 статті 85 КПК України проголошує, що протокол зачитується всім особам, які брали участь у проведенні слідчої дії, при цьому їм роз'яснюється їх право робити зауваження69.
Роль захисника у проведенні певних слідчих і процесуальних, дій тут полягає у слідкуванні за дотриманням закону, а також фіксації відомостей, виявлених під час цих дій, які виправдовують підзахисного чи пом'якшують його відповідальність.
Згідно зі статтею 165-2 КПК України захисник має право висловлювати свою думку судді під час прийняття останнім рішення про обрання відносно підзахисного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Протягом трьох діб з моменту винесення постанови судді про обрання відносно підзахисного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту захисник має право подати апеляцію. Такі самі права захисник має під час вирішення суддею питання про продовження строків тримання підзахисного під вартою70.
Особливу увагу слід звернути на пункт 8 прав захисника, передбачених статтею 48 КПК України — "подавати докази.,." та на пункт 13 — "збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, у тому числі запитувати й одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян"71.
'9 Уголовно-процессуальный кодекс Украины: Науч.-практ. коммент. / Под общ. ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. — X.: ООО "Одиссей", 2003. — С. 274.
