Практичне заняття 8. Довідково-інформаційні документи (продовження).

План:

1. Протокол, витяг з протоколу.

2. Акт.

3. Оголошення.

4. Дієприслівник у офіційно-діловому мовленні

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання.

1. Що таке дієприслівник?

2. Яка різниця між дієприкметником та дієприслівником?

3. Що таке довідка?

4. На які види поділяються протоколи за обсягом фіксованих у них відомостей?

5. На які розділи поділяються текст протоколу?

6. Як виділяються дієприслівники на письмі та мовленні?

7. Що таке оголошення?

Завдання 2. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники і складіть з ними речення: подорожувати, спостерігати, фотографувати, підніматись, їхати, відчувати, казати, розповідати, нести, читати, посилати, пересилати, підписувати, закінчувати

Завдання 3. Продовжіть речення.

1. Витяг з протоколу – це…

2. Підписують витяг з протоколу…

3. Витяг містить такі реквізити…

4. Оголошення – це…

5. За формою розрізняють такі оголошення…

6. Протокол має такі реквізити…

Завдання 4. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники доконаного виду і складіть з ними речення: побігати, подивитися, намалювати, посунути, покласти, розгубитися, вдивлятися, поставити, закрити, почути, підняти, захопити.

Завдання 5. Прочитайте текст. Випишіть дієприслівники. Визначте їх вид.

Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію — Основний Закон України

(Конституція України).

Завдання 6. Змініть виділені частини речення так, щоб замість дієслова стояв дієприслівник. Поясніть написання не з дієприслівниками.

Зразок. Якщо ти не знаєш броду, то не лізь у воду. — Не знаючи броду, не лізь у воду.

1.Незнайомець пройшов повз, не помітив нас. 2. Все, що можна, зроби сьогодні, не відкладай на завтра. 3. Зроби діло, гуляй сміло. 4. Привчайся ходити рівно, не горбся і не засовуй руки в кишені, — це некрасиво і шкідливо для здоров'я. 5. Сирена гула, не вгавала ні на хвилину.

Завдання 7. Відредагуйте речення.

1. Виходячи з вагона, у моєї валізки відірвалася ручка. 2. На протязі зовсім короткого часу Василь Іваничук став самим відомішим шахматистом України. 3. Поскільки гість не знав української мови, ми почали розмовляти на російській. 4. Сидячи в автобусі, мені стало млосно й дуже заболіла голова. 5. Постовий міліціонер зупинив перебігаючого на червоне світло пішохода. 6. Серед заходів по відзначенню цього свята були слідуючі: виступи музичних колективів, конкурси, вікторини.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Дієприслівник – це

а) самостійна частина мови;

б) особлива форма прислівника;

в) особлива форма дієслова.

2. Дієприслівник означає

а) ознаку предмета за дією;

б) додаткову дію або стан;

в) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета.

3. Дієприслівники доконаного виду утворюються за допомогою суфіксів

а) -учи(-ючи), -ачи(-ячи);

б) -вши, -ши;

в) -анн(ий), -янн(ий).

Визначити вид дієприслівників: прикрашаючи, затихаючи, сховавши, прилетівши. Подані слова розібрати за будовою.

4. Дієприслівниковий зворот – це

а) дієприслівник разом із дієсловом-присудком, з яким він пов’язаний за змістом;

б) дієприслівник разом із підметом і присудком (граматичною основою речення);

в) дієприслівник разом із залежними словами.

5. Разом із не пишуться такі дієприслівники

а) (не)знаючи, (не)поважаючи, (не)сказавши;

б) (не)вгаваючи, (не)зважаючи, (не)дооцінюючи;

в) (не)здійснивши, (не)завершивши, (не)витримавши.

6. Позначте рядок, у котрому всі слова записані згідно з правилами української орфографії:

а) б’юджет, дивіденд, інкасо, дипозит;

б) ф’ючерс, кон’юктура, дилема, національно-державний;

в) моніторинг, доллар, дослідно-виробничий, втридорога;

г) пасажиро-кілометр, пастерезація, маса, ландо.

7. Позначте рядок, де правильно вжито словосполучення:

а) домашній адрес, заключення до роботи, мої відношення з другом, виписка з протоколу;

б) мої стосунки з другом, особистий приклад, на моє прохання, витяг з протоколу;

в) бувший директор, по моїй просьбі, особливий розклад, домашня адреса;

г) висновки до роботи, мої відносини з другом, колишній директор, виписка з протоколу.

8. Позначте рядок, у якому в усіх словах іншомовного походження відбувається подвоєння:

а) ін..овація, асигнуван..я, ім..іграція, брут..о;

б) ін..овація, нет..о, сум..а, брок..ер, ;

в) ем..іграція, кол..ектив, Гол..андія, ан..отація ;

г) ем..іграція, кон..отація, дил..ер, брут..о.

9. Правильно написано словосполучення:

а) моя автобіографія;

б) вільна вакансія;

в) особистий підпис;

г) мій власний погляд.

10. За формою оголошення бувають:

а) повні, стислі, стенографічні;

б) писані, мальовані; друковані; в газетах, журналах тощо;

в) звичайні, термінові.

Література

1. Зубков М.Г. Сучасний український правопис. Комплексний довідник. – Харків, 2002.

2.Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні; Інститут української мови. – 4-те вид., випр. й доп. – К.: Наук. Думка, 1994.

3. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк.., 2007.

4. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2004.

5. Мова ділових паперів. – http://bpapers.iatp.org.ua/?chapter=Style