37. Функціональна структура управління передбачає:

    1. прямий вплив на керований об’єкт і зосередження в одних руках всіх управлінських функцій;

    2. Дроблення функцій управління не за об’єктами, а за їх видами;

    3. орієнтацію на прискорену реалізацію складних проектів, комплексних програм, рішення складних проблем.

37. Організаційна структура проекту:

    1. типова для всіх проектів;

    2. залежить від замовника;

    3. Залежить від масштабу, типу, виду проекту;

    4. типова для предметної сфери.

37. Якщо команда учасників проекту формується з фахівців однієї спеціальності (професії) та за відповідним принципом об’єднується у функціональні підрозділи, то такий підхід має назву:

    1. функціональний;

    2. цільовий;

    3. демократичний;

    4. дивізіональний.

37. ПАТ “Львівміськбуд” планує реалізувати великий проект із будівництва об’єкту, необхідне сукупне управління трудовими. фінансовими, матеріальними та енергетичними ресурсами, оперативне виконання у встановлені строки. Яка із перелічених організаційних структур найбільше відповідає вихідним даним:

    1. функціональна;

    2. матрична;

    3. Проектна.

41. Згідно з проектною структурою управління:

4. керівництво здійснює лінійний керівник через групу підпорядкованих йому функціональних керівників, кожний з яких керує відповідними підрозділами в межах доручених функцій;

5. взаємовідносини будуються на прямих вертикальних зв’язках. Створюються тимчасові проекті групи, які очолюють керівники проектів. Ці групи формують зі спеціалістів відповідних функціональних відділів;

6. для розв’язання конкретного завдання створюють спеціальну робочу групу, яку після реалізації проекту розпускають.

42. Горизонтальними організаційними структурами управління проектами є:

    1. матричні;

    2. функціональні;

    3. проектні.

43. Для якої організаційної структури характерна проста система планування та звітності, у якій всі члени команди тісно взаємодіють:

    1. функціональної;

    2. матричної;

    3. проектної.

44. Якщо в складній ієрархічній структурі керівники проміжних ланок спеціалізуються за предметною ознакою, то організаційна структура формується:

    1. по функціях проектування, планування, контролю, тощо;

    2. на основі виконання спеціальних розділів проекту або спеціальних видів робіт;

    3. на основі керівництва об’єктів, розташованих у різних районах.

45. Якщо зацікавлені сторони спільно формують команду проекту та несуть солідарну відповідальність за її дії, то вона є:

    1. виділеною;

    2. структурою «загального управління проектами»;

    3. двоїстою;

    4. складною.

45. В організаціях. де виконання проектів є сутністю підприємницької діяльності, реалізується структура:

    1. загального управління проектами;

    2. виділена;

    3. складна;

    4. двоїста.

45. Для функціональної організаційної структури управління проектами є характерним:

    1. пряме підпорядкування співробітників керівникові проекту;

    2. проблема розподілу повноважень між керівниками проектів і керівниками функціональних підрозділів;

    3. ділова і професійна спеціалізація;

    4. дублювання функціональних областей і зниження ефективності використання ресурсів;

    5. простота і гнучкість в управлінні проектом.

45. Яка організаційна структура є поєднанням горизонтального та вертикального розподілу управлінської праці:

    1. функціональна;

    2. проектна;

    3. матрична;

    4. вертикальна.

45. Виділяють такі різновиди «складних» схем управління проектом:

    1. «двоїста»;

    2. «управління – функція замовника»;

    3. «виділена»;

    4. «управління – функція генерального підрядника»;

    5. «управління – функція управляючої компанії». ???

45. Виділяють такі види матричної організаційної структури:

    1. збалансована;

    2. сильна;

    3. середня;

    4. мала;

    5. велика.

51. Який з елементів не належить враховувати при структуризації проекту:

    1. робочу структуру проекту;

    2. організаційну структуру проекту;

    3. облік витрат;

    4. опис робочих пакетів;

    5. штатний розпис;

    6. систему кодування.???

51. Який із перелічених підходів не застосовується при структуризації проекту:

    1. за життєвим циклом проекту;

    2. за компонентами продукту;

    3. функціональний підхід;

    4. лінійний підхід;

    5. географічний підхід;

    6. за відповідальністю.

52. Опис і узгодження структури відповідальності за виконання наборів робіт забезпечує:

    1. структура розбивки робіт;

    2. матриця пріоритетів;

    3. матриця відповідальності;

    4. організаційна структура.

51. Структура проекту – це:

    1. спосіб управління проектом;

    2. комплекс взаємовідносин, що пов’язує виконавців проекту між собою;

    3. сукупність взаємопов’язаних елементів і процесів проекту, які представлені за різним ступенем деталізації;

    4. правильні відповіді а) та б).

51. Що таке структурна декомпозиція робіт? Це –

    1. ієрархічна структуризація робіт проекту;

    2. структура елементів проекту: продукт, послуга, робота або пакет робіт;

    3. сіткове представлення послідовності робіт проекту;

    4. матриця часових характеристик проекту.

51. Встановіть правильну послідовність етапів структуризації: 1) ідентифікація кожного елемента декомпозиції; 2) визначення необхідного рівня деталізації робіт; 3) критичний аналіз елементів декомпозиції; 4) визначення параметрів елементів декомпозиції; 5) заповнення матриці відповідальності; 6) побудова структури проекту:

    1. 1, 2, 4, 3, 6, 5;

    2. 4, 1, 2, 3, 5, 6;

    3. 3, 4, 5, 1, 2, 6;

    4. 2, 1, 4, 5, 3, 6.

51. Поділ основних компонентів ділового проекту на дрібніші роботи носить назву:

    1. структуризація проекту;

    2. розподіл майна;

    3. ресурсне планування;

    4. метод побудови стрілчастих графіків.

51. Елементами структури розбивки робіт не є:

    1. набори робіт;

    2. детальні роботи;

    3. проміжні результати. ???

51. Структура розбивки робіт проекту повинна бути орієнтована на:

    1. вартість проекту;

    2. функції й процеси управління;

    3. продукт проекту.

60. При кодуванні структури розбивки робіт допускається використання позначень у вигляді:

    1. літер;

    2. цифр;

    3. знаків розподілу;

    4. літер, цифр, знаків розподілу.

60. Матриця відповідальності – це:

    1. схема, що пов’язує пакети робіт з організаціями-виконавцями;

    2. схема, що пов’язує ресурси з організаціями-постачальниками;

    3. схема, що використовується для контролю за розподілом та використанням ресурсів проекту;

    4. правильними є відповіді а) та б).

60. Перевірка вартісних елементів у структурі розбивки робіт шляхом згортання наборів робіт і пов’язаних з ними рахунків витрат здійснюється при оцінюванні;

    1. «зліва - направо»;

    2. «справа - наліво»;

    3. «зверху - вниз»;

    4. «знизу - вверх».

60. Ієрархічна структура, яка відображає послідовність декомпозиції проекту на під проекти, пакети робіт різного рівня, пакети детальних робіт, - це:

    1. робоча структура;

    2. організаційна структура;

    3. структура витрат;

    4. структура відповідальності.

64. Матриця відповідальності будується на основі:

    1. робочої структури проекту;

    2. організаційної структури;

    3. структури ресурсів;

    4. робочої та організаційної структури.

64. Робоча структура проекту – це:

    1. ієрархічна структура, побудована з метою логічного розподілу усіх робіт із виконання проекту і подана у графічному вигляді;

    2. сукупність кількох рівнів, кожний з яких формується у результаті синтезу робіт нижчого рівня;

    3. сукупність кількох рівнів, кожний з яких формується у результаті поділу робіт нижчого рівня;

    4. правильними є відповіді а) та б). ???

66. До складу допоміжних процесів планування відноситься:

    1. планування комунікацій;

    2. ідентифікація та оцінка ризиків;

    3. визначення робіт, які забезпечують досягнення цілей проекту;

    4. оцінка тривалості робіт та затрат ресурсів.

67. До складу основних процесів планування відноситься:

    1. планування якості проектних рішень;

    2. складання кошторису проекту;

    3. планування поставок;

    4. оцінка тривалості робіт та затрат ресурсів.

67. За ступенем охоплення робіт плани поділяються на:

    1. поточні та оперативні;

    2. зведені та детальні;

    3. короткострокові, середньострокові та довгострокові;

    4. прості, мультиплани та мегаплани.

69. На якому рівні управління проектами розробляються поточні та оперативні плани:

    1. концептуальному;

    2. стратегічному;

    3. тактичному;

    4. програмному.

69. Планування проектів - це:

    1. процес, який передбачає складання бюджету та внесення змін до нього відповідно до потреб для досягнення поставлених цілей проекту;

    2. процес, який передбачає визначення цілей та параметрів взаємодії між роботами та учасниками проекту, розподіл ресурсів та вибір і прийняття організаційних, економічних та технологічних рішень для досягнення поставлених цілей проекту;

    3. процес визначення результатів діяльності на основі оцінки та документування фактичних показників виконання робіт і порівняння їх з плановими показниками.

69. План проекту – це: ???

    1. скоординоване виконання взаємопов’язаних дій із різних функціональних сфер для досягнення відповідних цілей в умовах часових і ресурсних обмежень;

    2. набір характеристик проекту, які містять відомості про основні часові та вартісні параметри проекту;

    3. список цілей проекту на різних етапах його життєвого циклу;

    4. сукупність процесів, пов’язаних з забезпеченням захисту проекту від можливого негативного впливу зовнішніх та внутрішніх факторів.

69. Встановіть правильну послідовність етапів планування проекту: 1) розробка стратегії реалізації та визначення ключових моментів; 2) розробка концепції та визначення цілей проекту; 3)розробка оперативних планів; 4) розробка поточних планів:

    1. 2, 1, 4, 3;

    2. 1, 2, 3, 4;

    3. 2, 4, 1, 3;

    4. 2, 3 ,4, 1.

69. До функцій інформаційної системи управління проектами відносять:

    1. збір, передача та зберігання даних;

    2. опрацювання даних в процесі управління проектами;

    3. доведення прийнятих рішень до виконавців;

    4. всі відповіді правильні.

74.Концептуальне планування являє собою процес розробки:

5. укрупнених довгострокових планів;

6. тактичних планів для оперативного управління на рівні відповідальних виконавців;

7. основної документації по проекту, технічних вимог, оцінок, укрупнених календарних планів, процедур контролю та управління.

75. До основних процесів планування не відноситься:

    1. планування поставок;

    2. оцінка тривалості та обсягів робіт;

    3. складання бюджету;

    4. структуризація робіт проекту.

75. Графік руху робітників складається на рівні:

    1. концептуального планування;

    2. тактичного оперативного планування;

    3. стратегічного планування;

    4. правильними є відповіді а) та в).

75. Основною метою планування проекту є:

    1. узгодження дій учасників;

    2. побудова моделі реалізації проекту;

    3. ув’язка ресурсів, необхідних для виконання проекту;

    4. встановлення цілей і способів їх досягнення.

75. Оперативний план:

    1. деталізує завдання учасникам на місяць, тиждень, добу по наборах робіт;

    2. уточняє терміни виконання робіт, потребу в ресурсах, визначає чіткі межі між учасниками робіт, за виконання яких відповідають різні організації-виконавці, в розрізі року та кварталів;

    3. деталізує завдання проекту на весь період його виконання.

75. Етапи та стадії проекту встановлюються на рівні:

    1. концептуальному;

    2. стратегічному;

    3. поточному тактичному;

    4. оперативному тактичному.

75. Призначення відповідальних за виконання робіт проекту відбувається на етапі:

    1. планування; ? не впевнена

    2. виконання;

    3. контролю;

    4. завершення.

75. Найпоширенішим з видів послідовності робіт є:

    1. «початок після початку»;

    2. «закінчення після закінчення»;

    3. «закінчення після початку»;

    4. «початок після закінчення».

75. Робота в проектному менеджменті – це:

    1. час з 8-00 до 17-00;

    2. обов’язок кожного громадянина;

    3. діяльність, яка необхідна для отримання прибутку;

    4. діяльність, яка необхідна для досягнення конкретних результатів;

    5. діяльність, яка необхідна для простого відтворення робочої сили.

83. Елементами бази для розробки календарного плану є:

    1. склад інвестиційних витрат;

    2. склад операційних витрат;

    3. визначення змісту проекту;

    4. визначення рівня прибутковості проекту.

83. Який із перелічених типів оцінки календарного плану не використовується для аналізу можливості реалізації проекту:

    1. інтегральна оцінка надійності;

    2. екологічна оцінка;

    3. ресурсна оцінка;

    4. Економічна оцінка.

85. Тривалість роботи проекту визначається, як :

    1. сума витрат часу на виконання кожного елемента проекту;

    2. відношення трудомісткості робіт проекту до середньооблікової чисельності працюючих;

    3. час. Протягом якого доходи від реалізації повністю покрили витрати інвесторів проекту.

85. На основі розрахунків ранніх та пізніх дат початку (завершення) проектних робіт визначається:

    1. загальний резерв;

    2. Термін виконання проекту; ?

    3. відповідальні виконавці;

    4. дата початку фінансування.

85. Сіткове планування – це:

    1. одна з форм графічного відображення змісту робіт і тривалості виконання планів та довгострокових комплексів, проектних, планових, організаційних та інших видів діяльності підприємства, яка забезпечує оптимізацію на основі економіко-математичних методів та комп’ютерної техніки;

    2. планування, що передбачає доведення до підрозділів і безпосередніх виконавців тематики та номенклатури робіт із підготовки виробництва, проведення необхідних розрахунків з обсягу робіт, складання графіків виконання останніх;

    3. планування комунікацій проекту;

    4. планування закупівель у проекті.

85. Резерв в управлінні проектами – це:

    1. перевищення норми ліквідності;

    2. запаси на випадок надзвичайних ситуацій;

    3. додаткова норма запасу сировини на складі;

    4. кількість часу, на яку може бути затримана робота без погрози зміни термінів виконання проекту в цілому;

    5. дефіцит бюджету проекту.

89. Календарне планування – це:

    1. укладання й коригування термінів виконання робіт за роками та кварталами і визначення потреби у ресурсах для кожного етапу робіт;

    2. укладання й коригування робіт із деталізацією завдань на місяць, тиждень або добу;

    3. укладання й коригування розкладу виконання робіт, згідно з яким роботи, які виконуватимуть різні організації, взаємно узгоджуються в часі з урахуванням можливостей їх забезпечення матеріально-технічними та трудовими ресурсами.

89. Роботи, які лежать на критичному шляху володіють резервом часу:

    1. повним;

    2. частковим;

    3. нульовим;

    4. загальним.

91. Метод критичного шляху – це:

    1. метод бюджетування, який призначений для розрахунку резервного фонду проекту;

    2. метод структуризації проекту;

    3. аналітичний розрахунковий метод, що дозволяє спрогнозувати найоптимістичніші, найпесимістичніші і найбільш вірогідні терміни виконання робіт;

    4. метод, який дозволяє визначити максимальну тривалість взаємопов’язаних робіт від початкової до кінцевої дії.

91. Критичним шляхом називається:

    1. найоптимальніший;

    2. максимальний за тривалістю повний шлях у сітці;

    3. мінімальний за тривалістю повний шлях у сітці;

    4. середній за тривалістю повний шлях у сітці.

93. Методи сіткового планування – це:

    1. методи, які описують декомпозицію проекту на ієрархічно підлеглі частини;

    2. методи, основна мета яких полягає в тому, щоб зменшити до мінімуму тривалість проекту;

    3. набір методів візуалізації управління проектом;

    4. методи, основна мета яких полягає в оптимізації комунікації в проекті.

93. Календарне планування проекту – це:

    1. розробка календаря проекту;

    2. процес складання й коригування розкладу проекту, що полягає у визначенні календарних дат виконання всіх робіт;

    3. планування віх проекту, що визначає основні календарні дати проекту;

    4. один з найпопулярніших способів сіткового графічного подання плану проекту.

93. Графік Ганта визначає:

    1. послідовність виконання робіт;

    2. послідовність та тривалість виконання робіт;

    3. відповідальних за виконання робіт;

    4. сітку робіт.

93. Різниця між тривалістю критичного і будь-якого іншого шляху в сітці називається;

    1. повний резерв часу шляху;

    2. загальний резерв часу роботи;

    3. частковий резерв часу роботи;

    4. вільний резерв часу роботи.

93. Для робіт критичного шляху правильною є рівність:

    1. ранній початок = раннє закінчення:

    2. ранній початок = пізній початок;

    3. раннє закінчення = пізнє закінчення;

    4. раннє закінчення =пізній початок.

93. На основі зворотного аналізу сіткового графіка визначаються:

    1. пізній термін початку роботи;

    2. ранній термін закінчення роботи;

    3. ранній термін початку роботи;

    4. пізній термін закінчення роботи.

93. При прямому проходженні по сітці (зліва-направо) розраховуються:

    1. ранні початки робіт;

    2. пізні початки робіт;

    3. пізні закінчення робіт;

    4. резерв часу.

100. Графіки, що мають зображення у вигляді кіл та поєднані стрілками для визначення логічних зв’язків між роботами називаються:

     1. графіки передування;

     2. графіки Ганта;

     3. стрілчасті;

     4. ресурсні гістограми.

100. Спосіб відображення календарного графіка у вигляді таблиць для відображення перебігу виконання робіт за проектом називається:

     1. графічний;

     2. сітковий;

     3. табличний;

     4. наочний.

100. До робіт з фіксованою тривалістю належать роботи, в яких:

     1. відсутня залежність між тривалістю робіт і обсягом ресурсів;

     2. має місце залежність між тривалістю робіт і обсягом ресурсів;

     3. можливі зміни тривалості залежно від ходу виконання проекту;

     4. неможливі зміни тривалості залежно від ходу виконання проекту.

100. Функціональні календарні плани складаються за:

     1. видами робіт;

     2. функціями управління;

     3. формою подання;

     4. за видом відповідальності.

104. Тривалість виконання проекту може бути зменшена за рахунок:

     1. скорочення тривалості некритичних робіт проекту;

     2. використання резервів часу;

     3. скорочення тривалості робіт критичного шляху;

     4. всі відповіді вірні.

104. Параметрами сіткового графіка не є:

     1. тривалість робіт;

     2. ранні початки робіт;

     3. пізні початки робіт;

     4. обсяг робіт.

104. Діаграма Ганта відноситься до :

     1. сіткових діаграм;

     2. лінійних діаграм;

     3. змішаних діаграм;

     4. діаграм типу «вершина – робота».

107. Найменшу загальну тривалість робіт проекту в цілому визначає:

     1. повний резерв часу роботи;

     2. тривалість повного шляху;

     3. тривалість критичного шляху;

     4. вільний резерв часу.

107. Шляхом віднімання від пізнього закінчення тривалості роботи встановлюють:

     1. загальний резерв часу;

     2. пізній початок роботи;

     3. ранній початок роботи;

     4. раннє закінчення роботи.

107. Графіки, що мають зображення у вигляді прямокутників та поєднані стрілками для визначення логічних зв’язків між роботами називаються:

     1. графіки «вершина – подія»;

     2. графіки «вершина – робота»;

     3. графіки Ганта;

     4. змішані графіки.

107. В стрілчастих діаграмах використовується залежність між роботами типу:

     1. початок після початку;

     2. закінчення після закінчення;

     3. закінчення після початку;

     4. початок після закінчення.

1. Метод визначення кошторисної вартості проекту, який базується на калькулюванні елементів затрат називається:

   1. базисно-компенсаційним;

   2. ресурсним;

   3. нормативним;

   4. поелементним.

2. Залежність потреби в ресурсах від тривалості робіт, при якій протягом всього циклу виконання робіт величина запланованих ресурсів не змінюється, називається:

   1. постійною;

   2. ступінчастою;

   3. трикутниковою;

   4. обернено пропорційною.

3. Прямі проектні витрати при скороченні затрат часу:

   1. зменшуються;

   2. збільшуються;

   3. залишаються незмінними;

   4. можуть збільшуватися або зменшуватися залежно від ситуації.

4. Якщо час реалізації проекту зростає, то непрямі затрати:

   1. зростають;

   2. зменшуються;

   3. не змінюються;

   4. можуть і зрости, і зменшитися залежно від ситуації.

5. Планування робіт на пізніший термін за рахунок резерву часу до появи необхідної кількості ресурсу характеризує метод вирівнювання:

   1. розбивка;

   2. розтягання;

   3. стиснення;

   4. нормальне вирівнювання.

6. Кошторис витрат проекту – це:

   1. перелік статей всіх видів надходжень та витрат у зведеній таблиці;

   2. напрямки витрачання коштів, затверджених при підписанні проекту;

   3. комплекс документальних розрахунків, необхідних для визначення розміру витрат на проект;

   4. те саме, що і бюджет.

7. Бюджет проекту – це:

   1. це документ, що визначає вартість проекту;

   2. план, який виражається в кількісних показниках і відображає витрати, необхідні для досягнення поставленої мети;

   3. комплекс документальних розрахунків, необхідних для визначення розміру витрат на проект;

   4. це інструмент контролю й аналізу витрат коштів і ресурсів на проект.

7. До складованих (накопичувальних) ресурсів проекту відносяться:

   1. паливо;

   2. машини;

   3. верстати;

   4. фінансові кошти;

   5. люди.

7. Для визначення кошторисної вартості використовуються методи:

   1. прямого розрахунку;

   2. ресурсний;

   3. балансовий;

   4. ресурсно-індексний.

7. Метод вирівнювання розподілу ресурсів, який полягає в виділенні ресурсів на обсяги складових елементів роботи називається:

   1. нормальне вирівнювання;

   2. розбивка;

   3. розтягання;

   4. стиснення.

7. Бюджетні затрати – це:

   1. витрати, які здійснюються до початку реалізації проекту;

   2. витрати, які плануються для виконання проектних робіт;

   3. фактичні витрати проекту;

   4. обов’язкові витрати проекту.

7. Локальні кошториси складаються на:

   1. кожен об’єкт будівництва;

   2. кожен вид робіт;

   3. проект в цілому;

   4. кожен вид ресурсу.

7. Нормальний метод вирівнювання завантаження ресурсів має місце, коли:

   1. зменшують інтенсивність використання ресурсу;

   2. збільшують інтенсивність використання ресурсу;

   3. роботи переносять на пізніший термін до появи необхідної кількості ресурсу;

   4. ресурси використовують на частину робіт.

7. Які із бюджетів підлягають корегуванню за результатами виконання робіт проекту:

   1. попередні;

   2. офіційні;

   3. поточні;

   4. фактичні.

7. Метод визначення кошторисної вартості будівництва, який передбачає використання наявних кошторисних норм носить назву:

   1. базисно-компенсаційний;

   2. ресурсний;

   3. балансовий;

   4. прямого розрахунку.

7. Стиснення, як метод вирівнювання розподілу ресурсів має місце, коли:

   1. зменшують інтенсивність використання ресурсу;

   2. збільшують інтенсивність використання ресурсу;

   3. роботи переносять на пізніший період до появи необхідної кількості ресурсу;

   4. ресурси використовують на частину робіт.

7. Результатами ресурсного планування є:

   1. визначення бюджету проекту;

   2. формування змісту проекту;

   3. визначення собівартості проектного продукту;

   4. формування вимог до ресурсів.

7. Стиснення тривалості передбачає:

   1. зменшення ресурсів проекту;

   2. збільшення ресурсів проекту;

   3. перерозподіл ресурсів проекту;

   4. зміну змісту проекту.

19. До «керованих» відносять ресурси:

    1. час роботи яких не впливає на тривалість робіт проекту;

    2. час роботи яких впливає на тривалість проекту;

    3. час роботи яких залежить від їх продуктивності;

    4. час роботи яких не залежить від їх продуктивності.

19. За способами включення у собівартість проектних робіт та за характером участі у процесі виробництва витрати поділяються на:

    1. постійні та змінні;

    2. виробничі витрати та витрати періоду;

    3. статті калькулювання;

    4. прямі та непрямі.

19. Метод вирівнювання навантаження ресурсів, який полягає в зменшенні інтенсивності використання ресурсу за рахунок збільшення тривалості робіт називається:

    1. нормальне вирівнювання;

    2. розбивка;

    3. розтягання;

    4. стиснення.

19. Бюджетні витрати включають витрати:

    1. на момент виплати грошових коштів;

    2. заплановані для виконання робіт;

    3. витрати на дослідження та розробки;

    4. освоєні витрати.

19. У разі надлишку ресурсу для вирівнювання розподілу ресурсу використовується метод:

    1. розбивки;

    2. нормального вирівнювання;

    3. стиснення;

    4. розтягання.

19. Поновлювальними (не накопичувальними) є ресурси:

    1. паливо;

    2. машини;

    3. верстати;

    4. фінансові кошти;

    5. люди.

19. Який з перелічених етапів не є характерним при плануванні ресурсів:

    1. оцінка потреби в ресурсах;

    2. визначення потреби в ресурсах на проектні роботи;

    3. зіставлення потреби й наявності ресурсів;

    4. отримання необхідних ресурсів за підписаними договорами;

    5. формування графіків постачання ресурсів.

26. Ресурсні гістограми – це:

    1. діаграми Ганта;

    2. діаграми вартості часу;

    3. діаграми, які відображають функцію зміни потреби в ресурсах залежно від дат початку та закінчення роботи;

    4. лінійні діаграми, які відображають функцію зміни вартості робіт залежно від їх тривалості.

26. Оцінка ресурсної здійснимості проекту передбачає:

    1. оцінку наявності ресурсів на всіх роботах;

    2. вирівнювання використання ресурсів;

    3. оцінку вартості робіт залежно від тривалості їх виконання;

    4. оцінку альтернативних методів реалізації проекту.

26. Метод розтягання для вирівнювання розподілу ресурсів передбачає:

    1. розбивку роботи на кілька частин, для виконання кожної з яких необхідна визначена кількість ресурсу;

    2. зменшення інтенсивності використання ресурсу за рахунок збільшення тривалості роботи;

    3. планування роботи на більш пізній строк за рахунок резерву часу до появи необхідної кількості ресурсів;

    4. зменшення тривалості виконання роботи за рахунок збільшення інтенсивності використання ресурсу.

26. Зведений кошторисний розрахунок включає:

    1. 10 розділів;

    2. 8 розділів;

    3. 6 розділів;

    4. 12 розділів.

30. Планування ресурсів –це:

    1. визначення необхідних ресурсів та їх кількості для успішного завершення проекту;

    2. визначення людських ресурсів проекту та їх кількості;

    3. розрахунок не поновлюваних ресурсів з врахуванням їх теперішньої ціни;

    4. розробка ресурсних гістограм.

31. Індекс виконання графіку проекту розраховується відношенням:

    1. освоєний обсяг/фактичні витрати;

    2. фактичні витрати/освоєний обсяг;

    3. освоєні витрати/планові витрати;

    4. планові витрати/освоєні витрати.

32. Традиційний метод оцінки виконання бюджету проекту полягає у:

    1. порівнянні планових та фактичних витрат;

    2. порівнянні фактичних витрат та освоєного обсягу;

    3. порівнянні планових витрат та освоєного обсягу;

    4. порівнянні бюджету проекту та показника вартості по завершенню.

32. Метод освоєного обсягу полягає у:

    1. порівнянні планових та фактичних витрат;

    2. порівнянні фактичних витрат та освоєного обсягу;

    3. порівнянні планових витрат та освоєного обсягу;

    4. порівнянні бюджету проекту та показника вартості по завершенню.

32. Метод детального контролю полягає у:

    1. відстежуванні початку проектних робіт;

    2. відстежуванні завершення проектних робіт;

    3. відстежуванні процесу виконання робіт;

    4. відстежуванні проектних змін.

32. Метод «0-100» полягає у:

    1. відстежуванні початку проектних робіт;

    2. відстежуванні завершення проектних робіт;

    3. відстежуванні процесу виконання робіт;

    4. відстежуванні проектних змін.

32. Який вид контролю здійснюється безпосередньо під час реалізації проекту з метою оперативного реагування:

    1. попередній;

    2. поточний;

    3. заключний;

    4. початковий.

32. Індекс освоєння витрат розраховується відношенням:

    1. освоєний обсяг/фактичні витрати;

    2. фактичні витрати/освоєний обсяг;

    3. освоєні витрати/планові витрати;

    4. планові витрати/освоєні витрати.

32. Яким чином показник освоєного обсягу зв’язаний з фактичним рівнем витрат при виконанні проекту:

    1. через коефіцієнт використання ресурсу;

    2. через коефіцієнт виконання плану проекту;

    3. через індекс виконання графіку;

    4. через індекс освоєння витрат;

    5. ніяк не зв’язаний.

32. Контроль змін – це:

    1. коригування часових параметрів проекту;

    2. план-графік ліквідації негативних наслідків;

    3. контроль за виконанням проекту та внесення в проект необхідних змін;

    4. сукупність процесів, пов’язаних з забезпеченням захисту проекту від можливого негативного впливу зовнішніх та внутрішніх факторів.

32. Визначення проект-менеджером правильності прийнятих рішень щодо здійснення проекту за часом, вартістю, ресурсами, прийняття рішення про необхідність внесення змін до плану реалізації проекту є змістом функції:

    1. контролю;

    2. планування;

    3. аналізу;

    4. бюджетування.

32. Контроль проектної діяльності – це

    1. процес, у якому керівник проекту встановлює, чи досягнуто поставлених цілей, виявляє причини дестабілізації процесу виконання роботи і обґрунтовує прийняття управлінських рішень, що коригують виконання завдань раніше, ніж буде нанесений збиток;

    2. процес, в якому керівник проекту слідкує за дотриманням дисципліни;

    3. сукупність процесів, пов’язаних з забезпеченням захисту проекту від можливого негативного впливу зовнішніх та внутрішніх факторів4

    4. логічна структура формальних та неформальних процедур для аналізу та оцінки ходу виконання проекту та оцінки ефективності управління ресурсами, витратами, зобов'язаннями протягом усього терміну його реалізації.