Замовник - це:

1. Особа (організація), яка приймає результати роботи і платить за її виконання;

2. особа усередині або поза організацією, що забезпечує фінансові ресурси проекту;

3. особа усередині або поза організацією, яка використовуватиме результати проекту.

Ініціатором проекту може бути:

1. будь-хто з учасників проекту;

2. лише член команди проекту;

3. будь-хто х контакторів;

4. лише замовник.

За складністю розрізняються проекти:

1. екологічно-складні;

2. технічно-складні;

3. не дуже складні;

4. зовсім не складні;

5. організаційно-складні.

Завданням доінвестиційної стадії проекту є:

1. визначення джерел фінансування;

2. придбання обладнання;

3. декомпозиція робіт проекту;

4. формування команди менеджера проекту.

Окремі конкретні проекти, чітко визначеної орієнтації та масштабу, що припускають певні спрощення проектування та реалізації, формування команди, тощо, називаються:

1. моно проекти;

2. мультипроекти;

3. мегапроекти.

Що розуміють під життєвим циклом проекту:

1. сукупність процесів, які забезпечують своєчасний збір, нагромадження, поширення, зберігання та використання інформації проекту;

2. набір послідовних фаз проекту, назва та число яких визначається потребами контролю організацій-учасників проекту;

3. проміжок часу між моментом появи проекту та моментом його ліквідації;

4. розробка документального представлення та підтвердження предметної сфери, яке включає обґрунтування проекту, основні результати, цілі та завдання проекту.

Проекти, у яких першочергове значення має якість проектних рішень, належать до категорії:

1. геніальний;

2. якісний;

3. бездефіцитний;

4. бездефектний.

Відповідно до функціональної структури управління проектами:

1. керівництво здійснює лінійний керівник через групу підпорядкованих йому функціональних керівників, кожний з яких керує відповідними підрозділами в межах доручених функцій;

2. створюються тимчасові проекті групи, які очолюють керівники проектів. Ці групи формують зі спеціалістів відповідних функціональних відділів;

3. створюється спеціальний підрозділ для розв’язання конкретного завдання, а керівники проектів зосереджують свою увагу на виконанні конкретних завдань.

Організаційна структура управління проектом – це:

1. сукупність взаємозалежних органів управління проектом, що перебувають на різних рівнях системи;

2. організація взаємодії та взаємовідносин учасників інвестиційного процесу;

3. зміст процесу управління проектом;

4. підлеглість ланок управління проектом.

Якщо зацікавлені сторони спільно формують команду проекту та несуть солідарну відповідальність за її дії, то вона є:

1. виділеною;

2. структурою управління проектами;

3. двоїстою;

4. складною.

При розв’язанні проблемних питань, пов’язаних із переорієнтуванням цілей організації чи зміною шляхів їх досягнення, найефективнішою формою реалізації проектів є:

1. матричне управління;

2. функціональне управління;

3. проектне управління.

Під проектною структурою управління розуміють:

1. стабільну структуру, створювану для вирішення конкретної комплексної задачі (розробки проекту і його реалізації);

2. тимчасову структуру, створювану для вирішення різноманітних проектних завдань планування проекту і його реалізації;

3. тимчасову структуру, створювану для вирішення конкретної комплексної задачі (розробки проекту і його реалізації).

Згідно з матричною структурою управління: