
- •1.Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення молодших школярів з діями додавання і віднімання
- •Додавання і віднімання
- •Способи читання прикладу:
- •Способи читання
- •Малюнок 1.
- •2.Теоретико-методичні основи вивчення табличних випадків додавання і віднімання у межах ста.
- •Малюнок № 2.
- •3.Тмо вивчення усних прийомів додавання і віднімання двоцифрових чисел Властивості арифметичних дій
- •2) Випадки додавання і віднімання круглих чисел.
- •5) Випадки віднімання виду 57-34.
- •8) Випадки віднімання виду 53-8.
- •9) Випадки віднімання виду 84-29.
- •10) Випадки віднімання виду 50-34.
- •4. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання в концентрі “Сотня”.
- •8) Випадки віднімання виду 860-250.
- •10) Випадки віднімання виду 200-60.
- •13) Випадки віднімання виду 650-290 і 600-270.
- •2. Теоретико-методичні основи вивчення усних прийомів обчислень у концентрі “Багатоцифрові числа”
- •3. Теоретико-методичні основи вивчення письмових прийомів додавання і віднімання в концентрі “Багатоцифрові числа”
2.Теоретико-методичні основи вивчення табличних випадків додавання і віднімання у межах ста.
До табличних випадків додавання відносять додавання одноцифрових чисел 1 + 1 …9 + 9.
Таблиця віднімання – це всі випадки віднімання, які одержують із таблиці додавання.
Табличні випадки додавання і віднімання лежать в основі більшості усних і письмових прийомів обчислень. Без їх знання напам’ять учні відчувають значні труднощі при обчислені. Вчитель повинен забезпечити вивчення таблиць додавання і віднімання напам’ять всіма учнями.
Нині діючою програмою з математики для початкових класів передбачено два етапи вивчення табличних випадків додавання і віднімання. На першому з них складаються і заучуються напам’ять таблиці додавання і віднімання у межах десяти, а на другому – таблиці додавання і віднімання з переходом через десяток. Існують різні підходи методистів до побудови таблиць додавання. Частина методистів стверджує, що всі таблиці додавання потрібно будувати зі сталим другим доданком. Інші методисти вважають, що таблиці додавання потрібно будувати зі сталим першим доданком. У наступній таблиці (див. таблицю № 1) перший підхід представлено у правому стовпці, а другий – у лівому. Кожен із цих підходів має свої позитивні і негативні риси, але відсутні експериментальні дослідження, які б довели абсолютну перевагу того чи іншого способу. Саме тому вчитель вправі використовувати будь-який з цих підходів, але головним завданням вчителя залишається досягнення знання напам’ять цих випадків всіма учнями. Таблиця № 1.
-
1+2= 3
2+2= 4
3+2= 5
4+2= 6
5+2= 7
6+2= 8
7+2= 9
8+2=10
9+2=11
2+1= 2
2+2= 4
2+3= 5
2+4= 6
2+5= 7
2+6= 8
2+7= 9
2+8=10
2+9=11
Підготовчою роботою до розгляду табличних випадків додавання та віднімання є актуалізація опорних знань, повторення уявлення дітей про конкретний зміст дії додавання і віднімання, зв’язок між цими діями; залежність між компонентами та результатом тощо)
Ознайомлення дітей зі всіма таблицями додавання і віднімання відбувається аналогічно, але кожна наступна таблиця повинна будуватися з більшою часткою самостійності дітей. Разом з тим, кожна нова таблиця повинна з’явитися на очах у дітей.
Наприклад. Таблиця додавання числа 3
які геометричні фігури зображено на малюнку? (квадрати)
якого кольору? (білі та блакитні)
скільки білих квадратиків в першому рядочку? (1)
поставте у себе на набірному полотні стільки ж квадратиків.
скільки блакитних квадратиків у 1 рядочку? (3)
поставте у себе на набірному полотні стільки ж квадратиків
скільки всього геометричних фігур в 1 рядочку? (4)
як це записати прикладом?
Аналогічно розглядаємо і 2 + 3… 7 + 3. Перед учнями повинен бути малюнок приблизно такого змісту, як це представлено у наступній таблиці № 2.
Таблиця № 2.
1+3= 4 2+3= 5 3+3= 4+3= 5+3= 6+3= 7+3= |
|
4-3=1 5-3= 6-3= 7-3= 8-3= 9-3= 10-3= |
Відмінність випадків наступних таблиць полягає лише у ступені самостійності дітей при розгляді кожного наступного випадку. Побудувавши таблицю додавання числа 3, запитуємо у дітей що ми побудували?
Щоб побудувати таблицю віднімання числа 3, пропонуємо із кожного прикладу на додавання скласти приклад на віднімання числа 3.
При побудові таблиць додавання числа 2, 3, 4 використовують додавання по 1. Такий прийом більш громісткий, коли доданки - більші числа.
Прийом додавання групами використовують при додаванні більших чисел, що ґрунтується на раніше засвоєних випадків.
3+4 3+4 3+4 3+4
/\ //\\ /\ /\
2+2 1+1+1+1 1+3 3+1
При відніманні теж використовують прийом віднімання групами в межах 5. При поясненні випадків віднімання 6,7,8,9 (без переходу через розряд) використовується прийом, що ґрунтується на зв’язку дії віднімання з дією додавання та знанні складу чисел з двох менших
10-7=3 9-6=3
10=7+3 9=6+3
10-7=3 9-6=3
Щоб діти засвоїли таблиці напам’ять використовуються наступні вправи:
1. На складання таблиці та записування їх у зошит.
2. На читання таблиць (від найбільшого результату до найменшого і навпаки)
3. На відтворення таблиці напам’ять (всієї таблиці в різнобій, з будь – якого місця; робота в парах тощо).
4. Розв’язання прикладів на додавання і віднімання.
5. Розв’язання прикладів , де проміжний результат дитина тримає в пам’яті.
6. Творча робота над таблицями:
- що можна сказати про другі доданки в таблиці? (однакові)
- як змінюються перші доданки? (кожний наступний збільшується на 1)
- як змінюється сума( різниця)?
- чому збільшується сума (різниця)?
7. На розв'язування завдань виду (див. малюнок № 2).
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
+ |
3 |
|
6 |
7 |
8 |
9 |
- |
5 |