4. Показники використання основних фондів, методика їх розрахунку. Шляхи підвищення ефективності відтворення і використання основних фондів.

Для визначення рівня використання основних фондів застосовуються показники виражені в натуральних і вартісних (грошових) одиницях.

Всі показники використання основних виробничих фондів об'єднують у три групи:

- показники екстенсивного використання основних виробничих фондів, що відображають рівень використання їх за часом;

- показники інтенсивного використання основних фондів, що відображають рівень використання за потужністю (продуктивністю);

- показники інтегрального використання основних виробничих фондів, що враховують сукупний вплив усіх чинників - як екстенсивних, так і інтенсивних.

До узагальнюючих показників відносять фондовіддачу.

Фондовіддача основних фондів визначається відношенням обсягу виготовленої продукції до середньорічної вартості основних фондів:

де: Вп - обсяг виготовленої продукції;

ОФ - середньорічна вартість основних фондів, грн.

Оберненим до фондовіддачі показником є фондомісткість, яка визначається відношенням середньорічної вартості основних фондів до обсягу виготовленої продукції:

Фондоозброєність характеризує ступінь технічної оснащеності праці. Визначається вона поділом вартості основних фондів на середньоспискову чисельність працівників у найбільшу зміну:

Коефіцієнт екстенсивного використання устаткування:

К_екст = t_{устатк.ф.}/t_{устатк.пл.},

де: t_{устатк.ф} – фактичний час роботи устаткування, год;

t_{устатк.пл.} – час роботи устаткування згідно з нормою, год.

Ступінь завантаження устаткування в часі визначається коефіцієнтом змінності Кзм:

К_зм = t_зм./N,

де: t_зм.- фактично відпрацьоване число змін за добу;

N – загальна кількість обладнання.

Коефіцієнт вибуття:

Квит. = ОВФвир./ОВФп.р

Коефіцієнт оновлення:

Конов. = ОВФввед./ОВФк.р.

Коефіцієнт зносу:

Кзносу = Знос/ОВФк.р.

Коефіцієнт придатності:

Кприд. = 1 – Кзносу

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання визначається відношенням фактичної продуктивності основного технологічного устаткування до його нормативної продуктивності, тобто прогресивної технологічно-обгрунтованої продуктивності:

Кінт = Вф/Вн

де Вф – фактичний виробіток продукції за певний проміжок часу;

Вн – технічно-обгрунтований виробіток продукції за проміжок часу.

Сумарну ефективність використання основних фондів екстенсивного й інтенсивного - прийнято характеризувати інтегральним коефіцієнтом: Кі = Кекст*Кінт.

Для визначення обсягу ОФ велике значення має баланс ОФ. Його складають як в цілому по ОФ, так і по окремих групах.

ОВФ_к._р = ОВФп.р. - ОВФввед. - ОВФвиб., грн.

5. Ефективність відтворення та використання основних фондів.

Фізичне спрацювання та техніко-економічне старіння діючих основних фондів можна усунути, застосовуючи різні форми відтворення: просте, розширене.

Форми простого відтворення:

1) Ремонт: усувний (тимчасовий), неусувний (накопичувальний).

2) Модернізація: повна, часткова.

Форми розширеного відтворення основних фондів: технічне переозброєння діючого підприємства, реконструкція діючого підприємства, розширення діючого підприємства, нове будівництво.

За сучасних умов слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:

Сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо ліпшого використання основних фондів підприємства можна умовно поділити на групи:

1) Збільшення екстенсивного завантаження;

2) Підвищення інтенсивного навантаження.

6