1. Практична функція макроекономіки полягає у забезпеченні суспільства знаннями, необхідними для:

   1. зростання обсягів виробництва

   2. зменшення безробіття

   3. збільшення економічних ресурсів

   4. підвищення ефективності економіки

О–4

А–1

2. Макроекономіка вивчає економічні процеси на рівні:

   1. підприємства

   2. окремої галузі

   3. окремого ринку

   4. національної економіки

О–4

А–1

3. Система національних рахунків – це сукупність:

   1. макроекономічних показників

   2. балансів підприємств

   3. рахунків фізичних осіб у комерційних банках

   4. рахунків юридичних осіб в НБУ

О–1

А–1

4. Сукупний обсяг товарів та послуг, виготовлених у країні протягом року – це:

   1. національне багатство

   2. валовий внутрішній продукт

   3. національний дохід

   4. чистий економічний добробут

О–2

А–1

5. Валовий національний продукт – це:

   1. разом необхідний і додатковий продукт

   2. кінцевий внутрішній результат господарської діяльності країни

   3. сукупність усіх вироблених в країні товарів та надання послуг за рік незалежно від місцезнаходження вітчизняних підприємств

   4. результати діяльності усіх економічних суб'єктів – національних та іноземних, які функціонують всередині країни

О–3

А–1

6. Валовий внутрішній продукт – це:

   1. результат виробничої діяльності усіх одиниць – резидентів, як вітчизняних, так й іноземних, які залучені в економіку країни

   2. вартість кінцевих товарів і послуг, виготовлених лише резидентами країни

   3. новостворену вартість, що міститься у сукупному суспільному продукті

   4. блага, що використовуються для споживання і нагромадження

О–2

А–1

7. Одним з методів обчислення ВВП є:

   1. виробничий

   2. метод порівняльних переваг

   3. дефлятор ВВП

   4. метод «вилучення – ін′єкції»

О–1

А–1

8. ВВП, розрахований у цінах, що склалися на момент його розрахунку, це:

   1. номінальний ВВП

   2. реальний ВВП

   3. потенційний ВВП

   4. граничний ВВП

О–1

А–1

9. Показує відношення номінального ВВП до реального ВВП:

   1. Дефлятор ввп

   2. інфлятор ВВП

   3. акселератор

   4. мультиплікатор

О–1

А–1

10. Що не входить до складу ВНП?

    1. послуги домогосподарки

    2. купівля автомобілю

    3. послуги перукаря

    4. вартість підручника у книжковому магазині

О–1

А–1

11. Що не входить у ВНП, розрахований за витратами?

    1. валові інвестиції

    2. чистий експорт

    3. державна закупівля товарів та послуг

    4. заробітна плата

О–4

А–1

12. До чистих інвестицій відноситься:

    1. купівля домогосподарством автомобілю

    2. купівля фірмою земельної ділянки

    3. заміна зношеного обладнання новим

    4. будівництво складу готової продукції

О–3

А–1

13. Валові приватні інвестиції враховуються при розрахунку:

    1. доходу кінцевого використання

    2. особистого доходу

    3. ВНП за витратами

    4. ВНП за доходами

О–4

А–1

14. Загальна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, створених на території певної країни протягом визначеного періоду – це:

    1. валовий внутрішній продукт

    2. кінцевий продукт

    3. чистий внутрішній продукт

    4. національний дохід

О–1

А–1

15. Загальна ринкова вартість усіх товарів і послуг, куплених для споживання, а не з метою подальшої обробки, переробки чи продажу – це:

    1. валовий внутрішній продукт

    2. кінцевий продукт

    3. чистий внутрішній продукт

    4. національний дохід

О–2

А–1

16. Загальна вартість усіх кінцевих товарів та послуг, створених на території певної країни протягом року за винятком амортизаційних відрахувань – це:

    1. валовий внутрішній продукт

    2. кінцевий продукт

    3. чистий внутрішній продукт

    4. національний дохід

О–3

А–1

17. Сума доходів домашніх господарств, підприємств (окрім амортизаційних відрахувань) і держави (окрім непрямих податків) – це:

    1. валовий внутрішній продукт

    2. кінцевий продукт

    3. чистий внутрішній продукт

    4. національний дохід

О–4

А–1

18. Сукупність створених та нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, розвіданих природних ресурсів, духовних і культурних цінностей – це:

    1. кінцевий продукт

    2. чистий внутрішній продукт

    3. національний дохід

    4. національне багатство

О–4

А–1

19. Національний дохід представляє собою:

    1. сукупність усіх вироблених у країні товарів

    2. різноманітні блага, які визначають розвиток суспільства

    3. матеріальне багатство людей

    4. грошовий вираз чистого продукту суспільства

О–4

А–1

20. Загальна сума витрат споживачів, підприємств та держави має назву:

    1. сукупної пропозиції

    2. сукупного попиту

    3. державного бюджету

    4. мультиплікатора

О–2

А–1

21. Сукупний попит визначається:

    1. специфікою та загальним обсягом суспільних потреб і споживання

    2. платоспроможністю працюючого населення

    3. можливостями підприємницької діяльності

    4. рівнем розвитку національного господарства

О–1

А–1

22. Крива сукупної пропозиції має відрізки:

    1. кейнсіанський

    2. проміжний

    3. класичний

    4. кейнсіанський, проміжний, класичний

О–4

А–1

23. Інфляція сприятливо впливає на:

    1. відповідність структури економіки до ринку

    2. монополізацію виробництва і ринку, їх "тінізацію"

    3. сталість грошового обігу і стійкість грошей

    4. профіцитність державного бюджету

О–2

А–1

24. Найтяжчим соціальним наслідком інфляції вважається:

    1. зниження рівня добробуту і якості життя більшості людей

    2. підрив мотивації до праці, знецінення заощаджень

    3. "заохочення" злочинної діяльності на ринку, корупції і мафії

    4. підрив довіри людей до своєї національної валюти і влади

О–1

А–1

25. Інфляція як негативне економічне явище головним чином викликана:

    1. регулюванням державою функціонування грошової системи

    2. відставанням розвитку національного ринку та економіки

    3. непродуманим здійсненням економічної реформи

    4. наявністю в обігу зайвих грошових знаків, не підкріплених вартістю товарів та послуг

О–4

А–1

26. До об'єктивних причин інфляції відносяться:

    1. різке підвищення цін на товари і послуги

    2. розбалансування народного господарства

    3. стихійні лиха, техногенні катастрофи, неврожаї, війни

    4. нездатність держави нормально регулювати грошовий обіг

О–3

А–1

27. Головною суб'єктивною причиною інфляції є:

    1. надмірна емісія неповноцінних грошей

    2. недостатнє макроекономічне регулювання

    3. засилля іноземної валюти у державі

    4. ринковий механізм саморегулювання економіки

О–1

А–1

28. За темпами зростання розрізняють інфляцію:

    1. повзучу, галопуючу, гіперінфляцію

    2. відкриту та приховану

    3. попиту та пропозиції

    4. очікувану та неочікувану

О–1

А–1