- •1. Поняття та характеристики кризи
- •2. Класифікація та види кризових явищ
- •3. Криза як стадія ділового циклу
- •4.Теорія криз м. Туган-Барановського
- •5.Теорія «довгих хвиль» м. Кондратьева
- •6.Інноваційна теорія та економічні цикли
- •7.Причини та механізмирозвитку криз у монетарнійтеорії.
- •8.Кризи у кейнсіанськійтеорії.
- •9.Ринкові чинникивиникнення криз.
- •10. Національні чинники розвитку криз.
- •12 Механізм трансферу криз в міжнародній економіці
- •13. Велика депресія у сша: причини, перебіг, наслідки
- •14 Соціально-економічна криза в Україні у 1990-1996 pp.: причини,перебіг, наслідки
- •15.Світова фінансова криза (2008-2011) : причини, перебіг, наслідки.
- •18. Закон онтогенезу організації: поняття та принципи
- •19. Життєвий цикл організації: поняття, види та розвиток теорій
- •20. Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі зародження
- •21. Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі прискореного
- •22.Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі уповільненого росту
- •23.Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі зрілості
- •24.Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі занепаду
- •25.Модель криз росту л. Грейнера
- •26.Біологічна модель жцо і. Адізеса
- •28. Економічна безпека: суть, складові, індикатори.
- •29. Поняття загроз економічній безпеці та ризиків. Класифікація та характеристика окремих видів ризиків
- •30. Методи оцінки економічних ризиків
- •31. Концептуальні засади формування стратегії ризик-менеджменту.
- •32.Методи управління ризиками.
- •33.Поняття та ознаки антикризового управління.
- •34. Підсистеми антикризового управління
- •36.Діагностика кризового стану і загрози банкрутства: завдання та процедура етапу
- •Визначення мети,завдань, суб'єкта та часових обмежень у ау
- •Оцінка ресурсного потенціалу у процесі антикризового управління
- •Розробка та впровадження антикризової програми
- •41 .Об'єкти спостереження «кризового поля» та методи експрес-діагностики кризового стану
- •44.Методи комплексного фундаментального аналізу кризи.
- •46.Оперативний механізм фінансової стабілізації
- •47.Тактичний механізм фінансової стабілізації: принципова модельфінансової рівноваги
- •48. Тактичний механізм фінансової стабілізації: заходи регулювання обсягувласних фінансових ресурсів
- •49.Стратегічний механізм фінансової стабілізації
- •50.Етапи фінансової реструктуризації та їх характеристика
- •51 Форми фінансової реструктуризації та їх характеристика
- •52. Система антикризового управління персоналом та раціональна кадрова політика в умовах кризи
- •53.Антистресова підготовка персоналу
- •54.Життєві та професійні кризи особистості. Способи їх подолання
- •56. .Методи діагностики та заходи покращення
- •57.Конфлікти в антикризовому управлінні та методи їх подолання
- •58 Формуванняантикризовоїкоманди
- •59. Управління змінами як засіб подолання кризи в організації. Опір змінам та його подолання
- •60. Юридичні ознаки та процедури банкрутства.
- •61. Характеристика суб'єктів банкрутства
- •62. Кредитори у процесі банкрутства.
- •63. Правовий статус арбітражного керуючого
- •64. Процедура розпорядження майном: завдання та етапи
- •65. Процедура санації: сутність та етапи. Розробка та затвердження плану санації.
- •66.Форми санації та заходи щодо відновлення платоспроможності.
- •67.Сутність та зміст мирової угоди.
- •68.Процедура ліквідації: сутність, етапи, правові наслідки.
- •69.Виявлення, оцінювання та реалізація майна боржника.
- •70.Черговість задоволення вимог кредиторів в процесі банкрутства.
69.Виявлення, оцінювання та реалізація майна боржника.
До складу ліквідаційної маси включаються усі види майнових активів банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, за винятком об’єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об’єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємствапередаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі,оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, іншими нормативно-правовими актами. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю.
Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб’єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника,визнаного банкрутом, або реалізації його майна.
Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації попередньо погоджене з комітетом кредиторів оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна.
Продаж майна банкрута на здійснюється на відкритих торгах на конкурсних засадах, якщо інше не встановлено законом чи комітетом кредиторів.
Ліквідатор зобов’язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі, на який зараховуються кошти від продажу майна боржника, і з якого здійснюється погашення вимог кредиторів.
Ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
70.Черговість задоволення вимог кредиторів в процесі банкрутства.
Задоволення вимог кредиторів.
Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредитора у такому порядку:
1)у першу чергу задовольняються:
а)вимоги, забезпечені заставою;
б)вимоги працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інших коштів, повязаних із виконанням трудових обовязків, за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошових компенсанцій за всі невикористані відпустки протягом двох років до порушення справи, а також вихідної допомоги по звільненню;
в)витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов’язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, — у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;
г)витрати, пов’язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії;
2)у другу чергу задовольняється решта вимог, що виникли із зобов’язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута в процесі виконання ними трудових обовязків;
3)у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4)у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов’язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;
5)у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства;
6)у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.
Вимоги, не задоволені за недостатністю майна та не подані у встановлений законом строк, вважаються погашеними.
