67.Сутність та зміст мирової угоди.

Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та розстрочки, а також прощення кредиторами боргів боржника,яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню заумовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів, а від імені боржника – керівником боржника чи арбітражним керуючим, які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Мирова угода може містити положення про:

•розміри, порядок і строки виконання зобов’язань боржника;

•відстрочку чи розстрочку або прощення боргів чи їх частини.

•виконання зобов’язань боржника третіми особами;

•обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права;

•задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. .

З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

68.Процедура ліквідації: сутність, етапи, правові наслідки.

Ліквідація - це припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Процедура ліквідації здійснюється за такими етапами:

1)введення процедури;

2)виявлення і оцінювання ліквідаційної маси;

3)реалізація майна боржника;

4)задоволення вимог кредиторів;

5)затвердження звіту ліквідатора.

1.Введення процедури ліквідації. Процедура ліквідації відкривається лише в чотирьох випадках:

•коли комітет кредиторів подає клопотання господарському суду про введення такої процедури як підсумок розпорядження майном (п.8 ст.50 Закону про банкрутство);

•коли виявилися незадовільними підсумки процедури санації (п.6 ст. 18, п.12 ст. 19, пп. 6, 11, 15 ст. 21 Закону про банкрутство)

•коли суд застосовує спрощені процедури банкрутства (ст. ст. 51, 52 Закону про банкрутство);

•у випадку банкрутства фізичних осіб - підприємців (чт. 47-49 Закону про банкрутство)

Загальний строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців, але в разі потреби, суд може продовжити цей строк ще на 6 місяців.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, призначення ліквідатора і відкриття ліквідаційної длябанкрута настають такі правові наслідки:

•підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

•строк виконання всіх грошових та податкових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;

•припиняється нарахування неустойки , процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;

•відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

•укладення угод, пов’язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається лише в порядку ліквідаційної процедури;