- •1. Поняття та характеристики кризи
- •2. Класифікація та види кризових явищ
- •3. Криза як стадія ділового циклу
- •4.Теорія криз м. Туган-Барановського
- •5.Теорія «довгих хвиль» м. Кондратьева
- •6.Інноваційна теорія та економічні цикли
- •7.Причини та механізмирозвитку криз у монетарнійтеорії.
- •8.Кризи у кейнсіанськійтеорії.
- •9.Ринкові чинникивиникнення криз.
- •10. Національні чинники розвитку криз.
- •12 Механізм трансферу криз в міжнародній економіці
- •13. Велика депресія у сша: причини, перебіг, наслідки
- •14 Соціально-економічна криза в Україні у 1990-1996 pp.: причини,перебіг, наслідки
- •15.Світова фінансова криза (2008-2011) : причини, перебіг, наслідки.
- •18. Закон онтогенезу організації: поняття та принципи
- •19. Життєвий цикл організації: поняття, види та розвиток теорій
- •20. Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі зародження
- •21. Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі прискореного
- •22.Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі уповільненого росту
- •23.Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі зрілості
- •24.Цілі, завдання, загрози та можливості організації на етапі занепаду
- •25.Модель криз росту л. Грейнера
- •26.Біологічна модель жцо і. Адізеса
- •28. Економічна безпека: суть, складові, індикатори.
- •29. Поняття загроз економічній безпеці та ризиків. Класифікація та характеристика окремих видів ризиків
- •30. Методи оцінки економічних ризиків
- •31. Концептуальні засади формування стратегії ризик-менеджменту.
- •32.Методи управління ризиками.
- •33.Поняття та ознаки антикризового управління.
- •34. Підсистеми антикризового управління
- •36.Діагностика кризового стану і загрози банкрутства: завдання та процедура етапу
- •Визначення мети,завдань, суб'єкта та часових обмежень у ау
- •Оцінка ресурсного потенціалу у процесі антикризового управління
- •Розробка та впровадження антикризової програми
- •41 .Об'єкти спостереження «кризового поля» та методи експрес-діагностики кризового стану
- •44.Методи комплексного фундаментального аналізу кризи.
- •46.Оперативний механізм фінансової стабілізації
- •47.Тактичний механізм фінансової стабілізації: принципова модельфінансової рівноваги
- •48. Тактичний механізм фінансової стабілізації: заходи регулювання обсягувласних фінансових ресурсів
- •49.Стратегічний механізм фінансової стабілізації
- •50.Етапи фінансової реструктуризації та їх характеристика
- •51 Форми фінансової реструктуризації та їх характеристика
- •52. Система антикризового управління персоналом та раціональна кадрова політика в умовах кризи
- •53.Антистресова підготовка персоналу
- •54.Життєві та професійні кризи особистості. Способи їх подолання
- •56. .Методи діагностики та заходи покращення
- •57.Конфлікти в антикризовому управлінні та методи їх подолання
- •58 Формуванняантикризовоїкоманди
- •59. Управління змінами як засіб подолання кризи в організації. Опір змінам та його подолання
- •60. Юридичні ознаки та процедури банкрутства.
- •61. Характеристика суб'єктів банкрутства
- •62. Кредитори у процесі банкрутства.
- •63. Правовий статус арбітражного керуючого
- •64. Процедура розпорядження майном: завдання та етапи
- •65. Процедура санації: сутність та етапи. Розробка та затвердження плану санації.
- •66.Форми санації та заходи щодо відновлення платоспроможності.
- •67.Сутність та зміст мирової угоди.
- •68.Процедура ліквідації: сутність, етапи, правові наслідки.
- •69.Виявлення, оцінювання та реалізація майна боржника.
- •70.Черговість задоволення вимог кредиторів в процесі банкрутства.
63. Правовий статус арбітражного керуючого
Арбітражний керуючий призначається господарським судом і на різних стадіях провадження справи про банкрутство може виконувати функції:
на стадії розпорядження майном боржника - розпорядника ліайна, якому надаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника;
у процесі санаці боржника - керуючого санацією , що відповідно до рішення господарськог о суду організовує здійснення санації боржника;
при здійсненні ліквідації банкрут)' - ліквідатора, що відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
Арбітражний керуючий має право:
• скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу;
• звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом;
• отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом;
• залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами;
• запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а від громадян — за їх згодою;
• отримувати з державного реєстру застав інформацію про майно боржника, яке є предметом застави;
• подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов’язків;
• виконувати інші дії відповідно до закону.
Арбітражний керуючий зобов'язаний:
• здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;
• аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках;
• в порядку, установленому законодавством, надавати державному органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
• виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Арбітражним керуючим може стати особа, яка:
• є громадянином України;
• дієздатна;
• має вищу юридичну або економічну освіту;
• не має судимості за вчинення корисливих злочинів;
• здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я;
• не має заборони обіймати керівні посади;
• має стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти;
• пройшла навчання відповідно до законодавства;
• пройшла стажування відповідно до законодавства;
• вільно володіє державною мовою.
Арбітражними керуючими не можуть бути призначені:
• особи, які вважаються заінтересованими;
• особи, які здійснювали раніше управління цим боржником —
юридичною особою, і з дня усунення цієї особи від управління
зазначеним боржником минуло менше трьох років, якщо інше не
встановлено законодавством;
64. Процедура розпорядження майном: завдання та етапи
Розпорядження майном боржника - це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.
Завданнями процедури розпорядження майном є:
збереження майнових активів боржника;
виявленні кредиторів;
складанні й затвердженні реєстру грошових вимог кредиторів;
проведенні перших загальних зборів кредиторів;
виявленні потенційних інвесторів;
проведенні аналізу фінансового-економічного стану боржника;
ухваленні рішення про перехід на наступну стадію процедури банкрутства.
Процедура розпорядження майном складається з таких етапів:
винесення ухвали про відкриття справи про банкрутство;
проведення підготовчого засідання суду;
виявлення кредиторів та інвесторів
проведення попереднього засідання господарського суду;
проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів;
проведення основного засідання суду
