56. .Методи діагностики та заходи покращення

До методів діагностики кризи в організації відносяться: моніторинг зовнішнього середовища та системний аналіз сигналів про можливі зміни стану і конкурентного статусу підприємства, аудит фінансового стану, аналіз кредитної політики і заборгованості організації, визначення ризиків, оцінку теперішнього стану підприємства, прогнозування його можливих станів у майбутньому

Під час проведення діагностики використовуються різні наукові підходи. Оскільки кожне явище в економіці слід розглядати як систему елементів, пов’язаних між собою, то головну роль у діагностиці займає системний підхід. Він дозволяє розглядати ряд параметрів, що спричинили кризу як в цілому, так і деталізуючи їх.

Для того, щоб вберегти організацію від негативних наслідків, слід використовувати управління ризиками. Для виявлення ризику застосовують статистичний, експертний чи комбінований методи. В залежності від кількості втрат ризик класифікується на допустимий ,критичний чи катастрофічний.

Отже, діагностика – це дослідницький процес, що складається з системи методів та підходів, за допомогою яких можна оцінити теперішній стан організації, встановити причини появи кризової ситуації та спланувати ряд заходів, які слід провести у майбутньому для її усунення

57.Конфлікти в антикризовому управлінні та методи їх подолання

Конфлікт — це протиріччя, що виникає між людьми, колективами в процесі їхньої спільної діяльності через непорозуміння або протилежності інтересів, відсут¬ність згоди між двома та більше сторонами.

Керівнику не слід вважати причиною конфліктних ситуацій просте розрізнення в характерах. Керівник повинен почати з аналізу фактичних причин, а потім використовувати відповідну методику.

Умовно процес розв'язання конфліктної ситуації можна розділити на три основні етапи.

1. Підготовка включає такі моменти: спочатку треба підготувати і створити сприятливу обстановку, вибрати зручне місце і час зустрічі.

2. Вирішення проблеми. Вирішення конфлікту можливе як шляхом перетво¬рення конфліктної ситуації на конструктивну, так і шляхом зміни ставлення до неї учасниками.

3. Вихід із ситуації. Тут треба враховувати такі моменти:оцінити укладене рішення — чи не залишилось непорозумінь або незадоволених. Конфлікт вважається вирішеним, якщо обидві сторони повністю або частково досягли своїх інтересів і відновили взаємовідносини; важливо зробити аналіз конфліктної ситуації та висновки на майбутнє; обов'язково треба психологічно «зняти» з себе ситуацію, вийти з неї, не переносити її на інші справи. Адже після конфлікту можливе ви¬никнення ще декількох подібних.

58 Формуванняантикризовоїкоманди

У процесі виконання заходів передкризового управління слід сформувати антикризову управлінську команду, яка при виникненні кризової ситуації повинна забезпечити виконання наступних найважливіших завдань:1) безперервна оцінка ситуації, що склалася; 2) безперервна оцінка потреб в інформації; 3) безперервна оцінка ініціатив, пов'язаних із загальним управлінням кризовою ситуацією, прийняттям рішень та комунікаціями.

Антикризова управлінська команда повинна включати до свого складу керівників та спеціалістів, які об'єднанні загальними інтересами й цілями, що пов'язані з оздоровленням та посткризовим розвитком організацій. Спеціалісти команди, яка створюється, повинні володіти мистецтвом вирішення проблем у процесах антикризового управління, мати навички практичних методів ефективного управління в умовах ризику та невизначеності. При створенні команди необхідно виконати ряд умов. Перша умова, як вже було зазначено вище, це наявність загальної мети та загальних інтересів членів антикризової команди.Друга умова, що визначає склад команди, це наявність у ній людей трьох категорій, а саме: адаптивних менеджерів, здатних адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі та нововведенням у самій організації; кваліфікованих спеціалістів, здатних вирішувати організаційно-технологічні, економічні та фінансові завдання інноваційного та антикризового характеру; маркетологів, які володіють інформацією, зв'язками, професійними знаннями та навиками, що необхідні для вивчення попиту, пошуку нових ніш та торгівельних зв'язків; соціологів; конфліктологів.