52. Система антикризового управління персоналом та раціональна кадрова політика в умовах кризи

Існують два принципових підходи до підвищення рівня конкуренто спроможності кризовогопідприємства:

1)ліквідація наявних вад уструктурі організації, щоперешкоджають підвищенню конкуренто спроможності персоналу.

2) пошук унікальних рис фірм, що створюють притягальний для споживачів образ фірми..

При проведенні реорганізаці їефективна практика передбачає:

•Взаємозалежність структурних елементів організаційної структури при проведенні скорочень, для чого при необхідностізгодомздійснювати заходи для стабілізації нової організаційної структури та психологічної підтримки персоналу;

•Кадрову структуру, яка найбільшвідповідаєситуації, щосклалася, і користуєтьсяпідтримкоюколективу план фінансовогооздоровлення; не слідзахоплюватисямасштабнимискороченнями персоналу;

• Періодичнупереоцінкукадровоїструктурипідприємства;

• Виявлення, підтримку і навчанняпрацівниківпідприємства, щовиявляютьлідерськіякості та схильність до управлінськоїдіяльності;

• Підтримкуосвітніхпрограм, щореалізуються на підприємстві;

• Попереднюпідготовкуперспективнихкандидатів на ключовікерівні посади в організації, звертаючинасампередувагу на вмілевиконанняфункційкерівництва в умовахкризи;

Неефективна практика зазвичайвключаєнаступні заходи:

• Реалізаціюпрограмдобровільногозвільнення персоналу, у тому числівиходу на пенсіюлітніхпрацівників, яка небезпечнаризикомвтратикваліфікованихкадрів, без якихпідприємство не зможе нормально функціонувати;

• Згортанняпрограм з навчання персоналу і підвищеннякваліфікації, яке викликає у працівників, якіопинилися в умовахреорганізації на новихробочихмісцях, глибокістреси;

•Надмірно різке і обширнее скорочення персоналу нетільки викликає порушення технологічних процесів, а й призводить до необхідностіповерненнязвільнених на колишніробочімісцяабо найму іншихпрацівників, щосаме по собіпороджуєконфлікти і підриває авторитет керівника;

• Розстановка по робочих місцях замість звільнених працівників тих, хто залишився, в надії на те, що вони придбають необхідні навички в досвіді практичної діяльності, щоможе принести лише короткочасний успіх поки в цілілі працівники мають високу внутрішню мотивацію до продуктивноїпраці;

53.Антистресова підготовка персоналу

Стрес включає три основні стадії - паніку ,обдумування ситуації, формування висновків або прийняття дії..

Залежно від складу персоналу поява ознак кризи може обумовити появу як індивідуальної, так і колективної паніки. її основними причинами визнаються: стійка виснаженість і надзвичайна стомленість працівників, занижений тонус свідомої активності, підвищений рівень емоційної збудливості й активності зовнішнього середовища, втрата віри в керівництво, призначення особи-панікера на керівну посаду, збіг обставин тощо.

Рекомендації щодо подолання паніки та антистресової підготовки персоналу, які повинні використовуватися суб'єктом антикризового управління:

- моделювання типових напружених ситуацій, що викликають страх як у самого учасника тренінгу, так і людей, за яких він відповідає, і відпрацьовування дій з подолання стресу, наприклад несподіване банкрутство малого підприємства, скорочення на 40% кількості генералів в армії, аварія повітряного чи морського лайнера, приїзд в організацію тіньової економіки воєнізованих ревізорів;

- створення і підтримка в постійній готовності спецзасобів для поже-жегасіння, боротьби з повінню, евакуації населення і техніки під час стихійних подій тощо;

- формування недоторканих запасів харчування, енергії й інших елементів життєзабезпечення людей і тварин;

- страхування людей і їхньої відповідальності при діяльності підвищеного ризику;

- відпрацьовування професійних навичок організаторської діяльності;

- усвідомлення і з'ясування пріоритетів потреб й інтересів людини й суспільства;

- вміння вибирати пріоритети цілей особистості, колективу і суспільства;

- відпрацьовування навичок брати на себе відповідальність за дії і життя підлеглих чи підопічних людей;

- відпрацьовування навичок організовувати окремих людей і колективи на рутинні види діяльності, а також навичок автономної організаторської діяльності протягом декількох годин чи навіть днів;

- відпрацьовування навичок самонавіювання, самомотивування і самооцінки.