48. Тактичний механізм фінансової стабілізації: заходи регулювання обсягувласних фінансових ресурсів

Збільшення обсягу генерування власних фінансових ресурсів, що забезпечує зростання лівої частини нерівності,досягається за рахунок таких основних заходів:

• оптимізації цінової політики підприємства, що забезпечує додатковий розмір операційного прибутку;

• скорочення суми постійних витрат ;

• зниження рівня змінних витрат;

• здійснення ефективної податкової політики, що забезпечує мінімізацію податкових платежів щодо суми доходу та прибутку підприємства;

• проведення прискореної амортизації основних засобів і нематеріальних активів із метою збільшення обсягу амортизаційного потоку;

• своєчасної реалізації майна, що вибуває через швидке зношування або не використовується;

• здійснення ефективної емісійної політики за рахунок додаткової емісії акцій

Скорочення необхідного обсягу споживання власних фінансових ресурсів, що забезпечує зниження лівої частининерівності, досягається за рахунок таких основних заходів:

• зниження інвестиційної активності підприємства в усіх основних її формах;

• забезпечення відновлення операційних необоротних активів переважно за рахунок їхньої оренди; здійснення дивідендної політики, адекватної кризовому фінансовому розвитку підприємства з метою збільшення чистого прибутку, що спрямовується на накопичення;

• скорочення обсягу програми участі найманих працівників у прибутку;

• відмови від зовнішніх соціальних та інших програм підприємства, які фінансуються за рахунок його прибутку;

• зниження розмірів відрахувань до резервного капіталу, здійснюваних за рахунок прибутку.

Мета цього етапу фінансової стабілізації вважається досягнутою, якщо підприємство вийшло на рубіж фінансової рівноваги, передбачений цільовими показниками фінансової структури капіталу й забезпечує його достатню фінансову стабільність.

49.Стратегічний механізм фінансової стабілізації

Стратегічний механізм фінансової стабілізації є системою заходів, спрямованих на підтримку досягнутої фінансової рівноваги підприємства в тривалому періоді. Цей механізм базується на використанні моделі сталого зростання підприємства, забезпечуваного основними параметрами його фінансової стратегії. Модель сталого зростання має різні математичні варіанти залежно від використовуваних базових показників фінансової стратегії підприємства. Однак, з огляду на те, що всі ці базові показники кількісно й функціонально взаємозалежні, результати розрахунку основного шуканого показника — можливого для зазначеного підприємства темпу приросту обсягу реалізації продукції — залишаються незмінними. Розглянемо найпростіший варіант моделі сталого зростання підприємства, що має такий вигляд: ᴧОР = ЧПхККПхАхКОа,

ОРхВК

де ᴧОР — можливий темп приросту обсягу

продукції, що не порушує фінансової рівно-

З наведеної моделі, розкладеної на окремі складові елементи, можна побачити, що можливий темп приросту обсягу реалізації продукції, що не порушує фінансової рівноваги підприємства, становить добуток чотирьох коефіцієнтів, досягнутих при рівноважному його стані на

попередньому етапі антикризового управління: 1) коефіцієнта рентабельності реалізації продукції; 2) коефіцієнта капіталізації чистого прибутку; 3) коефіцієнта левериджу активів; 4) коефіцієнта оборотності активів.