3. Криза як стадія ділового циклу

Економічний цикл (цикл ділової активності) - послідовність піднесень і спадів економічної активності протягом певного періоду, це рух суспльного виробництва від одного кризового явища до іншого, який постійно повторюється.

Схема ділового циклу

Коротко охарактеризуємо кожну із фаз ділового циклу:

1. Ознаки економічної кризи (рецесії):перевиробництво товарів стосовно платоспроможно­го попиту на них; значне скорочення обсягів виробництва; падіння цін; дефіцит вільних грошових коштів, необхідних для платежів; біржовий крах і банкрутство підприємців; зростання безробіття; зниження рівня заробітної плати; спад рівня прибутку; масове знищення товарів, устаткування тощо; дезорганізація кредитної системи.

2. Депресія (дно):застій виробництва; низький рівень цін; незначний обсяг торгівлі; невисока ставка позичкового відсотка; ліквідація товарного надлишку.

3. Пожвавлення: розширення обсягів виробництва до маштабів докризового рівня; зростання цін; підвищення прибутку; зростання зайнятості; пожвавлення торгівлі; посилення оптимістичних очікувань .

4. Піднесення: перевищення максимального обсягу виробництва до-кризового рівня; швидке зростання зайнятості; підвищення заробітної плати й інших видів доходів; кредитна експансія; штучне стимулювання сукупного попиту, зумовлене очікуваннями торговців на зростання цін та їхнім бажан­ням купити більше товарів за нижчими цінами; розширення пропозиції, яка з часом перевищує по­пит і готує нову кризу.

4.Теорія криз м. Туган-Барановського

Теорія М. Туган-Барановського. Книга “Промислові кризи в сучасній Англії, їхні причини і вплив на народне життя” уплинули на розвиток даного напрямку економічної науки.

Необхідність криз випливає з трьох особливостей капіталістичного господарства, а саме: "

1) капіталістичне господарство є господарство антагоністичне ;

2) капіталістичне господарство ...має тенденцію до необмеженого розширення виробництва... і

3) капіталістичне господарство в цілому є господарство не організоване". Ось ті, так би мовити, три засади, з яких виходив М. Туган-Барановський при розкритті причин промислових криз, що періодично повторюються.

Він приділив багато уваги виявленню причин і характерних особливостей періодичності криз, що в своєму розвитку охоплюють стадії пожвавлення і застою, піднесення і занепаду, показав зовнішні вияви, що характеризують перехід від однієї фази господарського циклу до наступної.

У цій роботі, М.І.Туган-Барановський доводить, що капіталізм у своєму розвитку сам собі створює ринок і в цьому відношенні не має обмеження для росту і розвитку. Хоча і відзначає, що існуюча організація народного господарства, і насамперед панування вільної конкуренції, надзвичайно утрудняє процес розширення виробництва і нагромадження національного багатства.

5.Теорія «довгих хвиль» м. Кондратьева

Теорія «довгих хвиль» Кондратьєва ( повт. Макроекономіку)

Розробка теорії "довгих хвиль" була розпочата ще в XIX ст. Англійський економіст У.С. Джевонс висловив ідею про існування довгих економічних хвиль, обґрунтувавши її статистично. Найбільший внесок у розробку цієї теорії зробили Микола Кондратьєв та Йозеф Шумпетер.

В основу теорії довгих хвиль покладено ідею про економічну рівновагу, її порушення і відновлення, що мають хвилеподібний характер. М. Кондратьєв вважав, що для розвитку економіки характерними є хвилеподібні коливання різної тривалості і пов'язував їх з існуванням трьох видів економічної рівноваги.

Рівновазі першого порядку, за Кондратьєвим, відповідає "коротка хвиля" тривалістю 2—3 роки, рівновазі другого порядку — "середня хвиля" тривалістю 8—11 років, а рівновазі третього порядку — "довга хвиля" тривалістю в середньому 57 років.

У теорії М. Кондратьєва довготривалі цикли зумовлені внутрішніми чинниками економічного зростання. Матеріальною основою довгих хвиль є структурне оновлення технологічного способу виробництва. Вчений зазначав, що інтенсивність науково-технічних відкриттів є функцією запитів економічної діяльності. Сам розвиток науки, як наголошував дослідник, є закономірним процесом економічної динаміки.

Матеріальною основою середніх економічних циклів тривалістю. 7— 11 років є масове оновлення основного капіталу, а малих (4 роки) — масове оновлення товарів тривалого користування. Основою циклів Кузнєца (10-15р.) є масове оновлення житла і виробничих споруд. Найважливішу роль відіграють середні цикли.