28. Економічна безпека: суть, складові, індикатори.

Економічна безпека — це такий стан національної економіки, за якого забезпечуються захист національних інтересів, стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави.

Об'єктами економічної безпеки є держава, суспільство, громадяни, підприємства, установи та організації, території, окремі складові економічної безпеки. Основним суб'єктом економічної безпеки виступає держава, яка здійснює свої функції в цій сфері через органи законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.

У системі економічної безпеки визначальну роль відіграють національні економічні інтереси, їх пріоритети.

Основними завданнями економічної безпеки є: забезпечення пропорційного та безперервного економічного зростання, приборкання інфляції та безробіття, формування ефективної структури економіки та розвинутого ринку цінних паперів, скорочення дефіциту бюджету та державного боргу, забезпечення соціального захисту та підвищення якості життя населення, підтримка стійкості національної валюти тощо. У макроекономічному аналізі економічної безпеки вирізняють такі складові:

-економічну незалежність - можливість здійснення державного контролю над використанням національних ресурсів, спроможність забезпечити національні конкурентні переваги для рівноправної участі у міжнародній торгівлі.;

-стійкість і стабільність національної економіки - передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, стримування дестабілізуючих чинників.;

-здатність до саморозвитку й прогресу - означає спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні інтереси, створювати сприятливий інвестиційно-інноваційний клімат, розвивати інтелектуальний потенціал.

Економічна безпека оцінюється за певними критеріями — показниками-індикаторами. Найважливішими з них є:

-структура ВВП, обсяг і темпи розвитку промисловості, обсяг і динаміка інвестицій;

-природно-ресурсний виробничий і науково-технічний потенціали країни;

-ефективність використання ресурсів;

-конкурентоспроможність економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках;

-темпи інфляції;

-рівень безробіття;

-забезпеченість населення матеріальними благами й послугами;

-дефіцит бюджету та державного боргу;

29. Поняття загроз економічній безпеці та ризиків. Класифікація та характеристика окремих видів ризиків

Економічна загроза – це потенційна можливість завдання шкоди суб’єктам господарюючої діяльності з боку окремих чинників внутрішнього та зовнішнього середовища, тобто поява загрози визначає потенційну можливість економічних втрат для підприємства.

Види загроз економічній безпеці суб’єктів господарювання:

Залежно від можливості прогнозування загроз: передбачувані і непередбачувані.

Залежно від джерела виникнення поділяють на об’єктивні і суб’єктивні. Об’єктивні загрози виникають без участі і супроти волі суб’єкта господарювання або його службовців, незалежні від ухвалених рішень, дій менеджера. Суб’єктивні загрози породжені навмисними або ненавмисними діями людей, різних органів і організацій, у тому числі державних і міжнародних підприємств конкурентів.

Залежно від можливості запобігання, виділяють фактори форс-мажорні і не форс-мажорні. Перші відрізняються непереборністю впливу. Другі можуть бути відвернені своєчасними і правильними діями.

За ймовірністю настання всі деструктивні фактори можна розділити на явні, тобто реально існуючі, видимі; і латентні, тобто сховані, ретельно замасковані, виявляти які важко.

Згідно об’єкту зазіхання: загрози персоналу, майну, техніці, інформації, технологіям, діловому реноме, тощо.

За природою їх виникнення можна виділити: політичні, економічні, техногенні, правові, кримінальні, екологічні, конкурентні, контрагентські і ін.

Залежно від сфери їх виникнення: внутрішні і зовнішні. Зовнішні небезпеки і загрози виникають за межами суб’єкта господарювання. Вони не пов’язані із його діяльністю. Внутрішні фактори пов’язані з діяльністю суб’єкта, його персоналу.

Види ризику:

- в залежності від масштабів та розмірів - глобальний та локальний;

- в залежності від аспектів - психологічний, соціальний, економічний, юридичний, політичний, інформаційний, медико-біологічний, комбінований ;

- в залежності від міри об’єктивності та суб’єктивності рішень – з об’єктивною ймовірністю, з суб’єктивною ймовірністю, з об’єктивно-суб’єктивною ймовірністю;

- в залежності від ступеня ризиконасиченості рішень – мінімальний, середній, оптимальний, максимальний або допустимий, критичний, катастрофічний;

- в залежності від типів ризику – раціональний , нераціональний , авантюрний ;