1. Поняття та характеристики кризи

Поняття криза (з грецької crisis – перелом, поворотний пункт) означає різкий крутий перелом, важкий перехідний стан. Тобто будь-яка якісна зміна процесу, перехід від існуючого положення до Іншого, істотно відмінного за основними параметрами. У цьому значенні перехід від стабільності до погіршення — це кризова ситуація в розвитку системи.

Сучасне визначення кризи представлене в словнику Вебстера, в якому криза розглядається як "поворотна точка до кращого або до гіршого", як “момент, що вимагає ухвалення рішення" або "критичний період".

Три підходи до визначення кризи:

1. Криза як значна проблема або ситуація з високою ймовірністю негативних наслідків

2. Криза – природний процес життєдіяльності системи

3. Криза – порушення рівноваги соціально-економічної системи

Сфери застосування терміну: медицина, психологія, економіка, політика, екологія .

Багато авторів, що вивчають проблему криз, підкреслюють, що всі кризові ситуації мають схожі харак­теристики, такі як:

— виникнення проблем великої важливості або наявність небезпеки серйозних наслідків для бізнесу;

— різке зростання ризику;

— швидкий і непередбачуваний розвиток ситуації;

— хаотичний характер події;

— потреба застосування нестандартних методів управління

Напрямки наукових досліджень макроекономічних криз

-Дослідження циклічності розвитку економіки

• Аналіз причин виникнення кризових явищ

• Аналіз закономірностей поширення кризових явищ

• Формування систем оперативного реагування

• Прогнозування розвитку економіки

• Формування антикризових превентивних економічних систем

2. Класифікація та види кризових явищ

На думку проф, А. Чернявського, кризові явища і ситуації можуть бути найбільш повно класифіковані за нижченаведеними ознаками, а саме: за ступенем системності кризові явища поділяють на системні та несистемні.

До системних належать явища, наявність яких обумовлена самою системою. Несистемні кризові явища непритаманні цій системі, їх вплив може бути зведений до мініму­му.

за належністю до краї­ни функціонування суб'єкта управління:

• зовнішні кризові явища, джерела походження яких для суб'єкта пе­ребувають за межами його власної країни

• внутрішні кри­зові явища, що виникають у визначеній країні та здійснюють вплив на функціонування тільки її суб'єктів управління.

за рівнем виникнення:

• кризові явища, що виникають на мікрорівні, тобто безпосередньо на рівні суб'єкта управлін­ня

• кризові явища галузевого походжен­ня, що виникають у цілої групи суб'єктів ; кризові явища міжгалузевого походження;

• регіональні кризові яви­ща, обумовлені специфікою розвитку й управління окреми­ми регіонами всередині країни, що впливають на всі суб'єк­ти управління цього регіону;

• державні кризові явища, що виникають на макрорівні і здійснюють вплив на всі суб'єкти управління певної держави;

• а також світові кри­зові явища, що виникають у декількох країнах чи країнах усього світового співтовариства, й управління цих країн, що впливають на діяльність суб'єктів.

По-третє, кризові явища та ситуації поділяють за сферою походження на :соціально-політичні кризові явища ;адміністративно-законодавчі кризові явища;ви­робничі кризові явища ;комер­ційні кризові явища ;фінансові кризові явища, що виникають у сфе­рі відносин суб'єкта управління з фінансовими інститутами , а також у результаті змін у фінансовій системі ; природно-екологічні кризові явища, обу­мовлені змінами демографічної ситуації ;геополітичні кризові явища, що носять глобальний характер у результаті міграції робочої сили, поява хвороб, що грозять усьому людству.

По-четверте, можуть класифікуватися за причинами виникнення:

• кризові яви­ща, викликані невизначеністю майбутнього, яка характерна для функціонування всіх суб'єктів управління

• кризові явища, обумовлені недостатністю інформації для прийняття рішень

• кризові явища, викликані суб'єктивними факторами — особистісними характеристиками менеджера , що аналізує ймовірність виникнення і ступінь небезпеки кризово-явища.

Крім того, кризові явища поділяють за можливостями передбачення, прогнозовані кризові явища і ситуації, виникнення яких піддається прогнозу на основі існуючих теорій і знань; частково непрогнозовані, що виникають унаслідок форс-мажорних обставин не прогнозовані

І нарешті, за ступенем впливу на функціо­нування суб'єктів управління. Вплив кризового явища на функціонування суб'єкта може привести до таких наслідків: руйнування суб'єкта управління як системи,

• часткове руй­нування системи управління суб'єкта,

• можуть не мати сут­тєвого впливу на суб'єкт управління.