Коментарій:

В науці цивільного процесуального права і особливо в поста­новах Пленуму Верховного Суду України прийнято найчастіше пе­релічувати підвідомчі суду категорії цивільних справ. Як видаєть­ся, з урахуванням ст. 124 Конституції України, необхідно зараз визначати, навпаки, категорії цивільних справ, що виключаються із цивільної юрисдикції, а їх саме і можна визначити, керуючись загальними критеріями, встановленими коментованою статтею. Значення цих кри­теріїв зросло, а не знизилося. Стаття 15 ЦПК встановлює три загальні критерії цивільної юрисдикції.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання рішення Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Донецьку Ради протиправним та скасування його. В даному випадку суб'єктивний критерій дозволяє особі звернутися до суду загальної юрисдикції для вирішення справи в порядку цивільного судочинства. Але відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових вктів чи правовиз актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Положення даної норми ідеально підходить і регламентує ці відносини, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про визнання нормативного акта Виконавчого комітету Ленінської районної у м. Донецьку Ради протиправним та скасування його, визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, відновлення первісної межі між будинками. В цьому випадку осба дійсно звернулася з метою захисту свого (як вона вважає) порушеного права. Але є прямий припис закона (КАСУ), згідно якого цей спір визнається публічно-правовим, а не спором про право цивільне, оскільки оскаржується рішення суб'єкта владних повноважень, що діє публічно і представляє інтереси держави, виконує покладені на нього повноваження.

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

04 квітня 2012 року смт.Старобешеве

Суддя Старобешівського районного суду Донецької області Сазонова М.Г., розглянувши позовну заяву Новосвітської селищної ради до відповідача ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

До Старобешівського районного суду Донецької області надійшла позовна заява Новосвтської селищної ради до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач у частині своїх позовних вимог просить зобов'язати ОСОБА_1 укласти з Новосвітською селищною радою договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 тобто зобов'язати укласти адміністративний договір.

Вивченням позову та долучених до нього доказів встановлено, що заява розгляду в порядку цивільного судочинства не підлягає. До такого висновку суд приходить за таких підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

На підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву Новосвітської селищної ради до відповідача ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу залишити без розгляду.