- •Питання 1 Особливості політичного,економічного,соціального розвитку сша на початку 20ст.
- •Питання 2 Основні тенденції історичного розвитку Англії на поч. 20ст
- •Питання 3 Основні тенденції історичного розвитку Німеччини на поч. 20 ст
- •Питання 4 Індустріалізації Росії на поч. Хх ст. Та політичний розвиток імперії.
- •Питання 5 Державний устрій, політичне життя та соціально-економічний розвиток Австро-Угорщини на початку хх століття
- •Питання 6 Причини і світової війни і цілі держав. «План Шліффена»
- •Питання 7 Початок війни між державами Антанти і Німецьким блоком. Бойові дії у 1914 р
- •Питання 8 Воєнні кампанії 1915 року
- •Питання 9 Верденська битва. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі. Брусиловський прорив російських армій
- •Питання 10 Події і світової війни у 1917 – 1918 рр
- •Питання 11 Закінчення і світової війни. Комп'єнське перемир'я. Наслідки війни
- •Питання 12 Паризька мирна конференція та її рішення
- •Питання 13 Версальський договір з Німеччиною. Створення Ліги Націй
- •Питання 14 Мирні договори з Австрією, Угорщиною, Болгарією, Туреччиною
- •Питання 15 Врегулювання проблеми репарацій після і світової війни. «Плани Юнга» та «Дауеса»
- •Питання 16 Договір у Рапалло (1922). Головні постанови Генуезької (1922), Гаазької (1922), Лозаннської (1922 - 1923) та Локарнської (1925) конференцій
- •Питання 17 Передумови виникнення тоталітарних режимів. Різновиди тоталітарних режимів та їх ознаки
- •1. Однопартійна диктатура.
- •Питання 18 Прихід до влади в Італії б.Мусоліні. Створення фашистської диктатури
- •Питання 19 Іспанія у післявоєнний період. Диктатура Прімо де Рівера
- •Питання 20 Лютнева революція та більшовицький переворот в Росії
- •Питання 21 Росія в перші роки радянської влади. Політика „Воєнного комунізму”
- •Питання 22 Листопадова революція 1918 р в Німеччині та період економічного колапсу
- •Питання 23 Революція в Туреччині. Економічна та політична ситуація в країні
- •Питання 24 Доба «процвітання» у сша. Визрівання передумов світової кризи
- •Питання 25 Великобританія у період стабілізації. Консерватори і лейбористи при владі.
- •Питання 26 Німеччина в період Веймарської республіки.
- •Питання 27 Утворення срср. Запровадження Нової економічної політики (неп)
- •Питання 28 Найважливіші досягнення в галузі освіти, науки і техніки у 20-30 рр. Хх ст
- •Питання 29 Основні ідеї і течії у розвитку культури у 20-30 рр. Хх ст.
- •Питання 30 сша напередодні та в роки Великої депресії. Америка за президента г. Гувера
- •Питання 31 Засади «Нового курсу» ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки
- •Питання 32 Велика Британія у роки світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •Питання 33 Світова економічна криза в Німеччині. Прихід до влади а. Гітлера.
- •Питання 34 Зародження фашистського(нацистського) руху
- •35 Питання Франція в роки економічної кризи
- •Питання 36 Іспанія в роки економічної кризи 1929-1933 рр.
- •Питання 37 Утворення, прихід до влади та політики урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії (30-і рр. Хх ст.)
- •Питання 38 Світова криза 1929-1933 рр. Та соціально-економічне становище в країнах центрально-східної Європи (Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії)
- •Питання 39 Політика «прискореної» індустріалізації та колективізації в Радянському Союзі
- •Питання 40 Голодомор в срср у 1932-1933 рр.
- •Питання 41 Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х роках та її результати
- •Питання 42. Особливості економічних і політичних процесів у Латинській Америці у 30-х рр. Хх ст
- •Питання 43 Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення іі світової війни
- •Питання 44 Вісь Берлін – Рим – Токіо та зростання агресивності Японії та Німеччини у 30-х рр. Хх ст.
- •Питання 45 Аншлюс Австрії і Мюнхенська угода
- •Питання 46 Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього. Вплив угоди на подальший розвиток подій у світі.
- •Питання 47 Початок іі світової війни та захоплення Німеччиною Польщі
- •Питання 48 Німецька інтервенція до Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії під час іі світової війни
- •Питання 49 Напад Німеччини на Францію у 1940 р. Та її поразка
- •Питання 50 Напад Німеччини на срср та причини поразок Червоної Армії в перші місяці війни
- •Питання 51 Хід війни на радянсько-німецькому фронті у 1941-1942 рр
- •Питання 52 Окупаційні режими та рухи опору під час іі світової війни
- •Питання 53 Війна на Тихому океані та Північній Африці під час іі світової війни
- •Питання 54 Розгром німецьких військ під Сталінградом та Курськом. Перелом у війні
- •Питання 55 Тегеранська конференція
- •Питання 56. Визволення території срср від німецько-фашистських військ та перенесення воєнних дій у країни південно-східної і центральної Європи
- •Питання 57 Відкриття другого фронту в Європі
- •Питання 58 Кримська конференція та її рішення. Створення оон
- •Питання 59 Капітуляція Німеччини. Потсдамська конференція та її рішення
- •Питання 60 Капітуляція Японії та наслідки Другої світової війни
- •Питання 61 Початок «холодної війни». Перші воєнні сутички (друга половина 40-поч. 50-х рр.)
- •Питання 62 Карибська криза 1962 р.
- •Питання 63 Нормалізація відносин між європейськими державами (поч. 70-х рр. Хх ст.). Радянсько-американські відносини у 70-х – на поч. 80-х рр. Хх ст.
- •Питання 64
- •Питання 65 Загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-ті рр. "Уотергейтська справа"
- •Питання 66 Економічне піднесення 80-90рр.
- •Питання 67 Політика ліберальної і консервативної партій Канади після Другої світової війни
- •Питання 68 Соціально-економічний розвиток Канади у 70-90-х рр.. Хх ст.
- •Питання 69 Економічний та політичний розвиток сша та Канади на початку ххі ст.
- •Питання 70 Країни Латинської Америки у 40-90-ті роки. Інтеграційні процеси
- •Питання 71 Англія у 1945 р. – на початку ххі ст
- •Питання 72 Розвиток Франції у 1945 р. – на поч. Ххі ст.
- •Питання 73
- •Питання 74 Об’єднання Німеччини. Німеччина наприкінці хх – на поч. Ххі ст.
- •Питання 75
- •Питання 76 Країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург) у середині хх – поч. Ххі ст.
- •Питання 77 Скандинавські країни у 1945 р – поч. Ххі ст.
- •Питання 78 Кінець Сталінщини у срср (1945-1953 рр).
- •Питання 79 Період «Відлиги» (1953-1964 рр)
- •Питання 80 Економічне та суспільно-політичне життя срср у другій половині 40-х – поч. 60-х рр. Хх ст.
- •Питання 81 Реванш консерваторів та епоха «застою» у срср
- •Питання 82 Дисидентський рух у срср
- •Питання 83 «Перебудова» та розпад срср
- •Питання 84 Особливості розвитку Росії у 90-х рр. Хх ст. – на поч. Ххі ст.
- •Питання 85 Японія у 1945 р – на поч. Ххі ст.
- •Питання 86 Китай у 1945 р – на поч. Ххі ст
- •1. Проголошення кнр
- •2. Культ особи Мао Дзедуна. Соціально-економічні експерименти комуністів Китаю
- •3. Реформи Ден Сяопіна
- •Питання 87 Країни південно-східної Азії у другій половині хх – на поч. Ххі ст.
- •Питання 88 Країни Африки у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Питання 89 Розвиток науки і техніки у другій половині хх – на поч. Ххі ст
- •Питання 90 Глобальні проблеми людства на сучасному етапі: тероризм; боротьба з наркоманією; екологічні проблеми; кліматичні проблеми
Питання 79 Період «Відлиги» (1953-1964 рр)
Хрущовська "відлига" — неофіційна публіцистична назва періоду в історії СРСР після смерті Й. Сталіна (з 1953 по 1964-й рр.). Вислів "відлига" походить від назви повісті Іллі Еренбурга. Поняття "Хрущовська "відлига" пов’язане з перебуванням на посту першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова (1953–1964 рр.) Цей період характеризувався зменшенням політичних репресій, вибірковою реабілітацією засуджених та репресованих у сталінські часи, частковою лібералізацією політичного життя, незначним послабленням тоталітарної влади.
Після смерті Й. Сталіна 5 березня 1953 р. М. Хрущов, який очолив комуністичну партію, взяв курс на реформування сталінського режиму. Зі зміцненням влади М. Хрущова "відлига" почала асоціюватись із засудженням культу особи Й. Сталіна. На XX з’їзді КПРС в 1956 р. М. Хрущов виголосив доповідь з критикою культу особи Й. Сталіна і сталінських репресій. У зовнішній політиці СРСР було проголошено курс на "мирне співіснування" з країнами Заходу. Новий курс підтримала партійна верхівка та службова номенклатура. У ці роки в системі ГУЛАГ у спалахують повстання в’язнів під антисталінськими лозунгами (Норильське, Воркутинське, Кенгірське повстання). Припинилась підготовка нових політичних процесів, почалася ліквідація ГУЛАГу. Чимало політв’язнів в СРСР, в т. ч. з України звільнили з місць ув’язнення та реабілітували. В цей час незначно послабилась цензура, перш за все у мистецтві та літературі. Водночас у 1954–1956 рр. відбулась низка процесів над колишніми членами ОУН, що закінчилися смертними вироками (Кирило Осьмак, Василь Охримович та ін.).
У 1954 р. до складу УРСР увійшов Крим, господарство якого після масової депортації кримсько-татарського народу перебувало в занепаді.
Період "відлиги" тривав недовго. Після масових антикомуністичних виступів 1953 р. у НДР, в Польщі у 1956 р. та після придушення Угорського повстання 1956 р. партійне керівництво СРСР, налякане можливою лібералізацією політичного режиму, почало активний спротив процесам десталінізації. Президія ЦК КПРС 19 грудня 1956 р. затвердила лист ЦК КПРС "Про посилення політичної роботи партійних організацій в масах і припинення вилазок антирадянських, ворожих елементів". Як наслідок – зросла кількість засуджених за "контрреволюційні злочини". У 1958 р. почала діяти постанова про "добровільний" вибір батьками мови навчання у сфері освіти.
У 1961 р. Хрущов почав нову хвилю десталінізації, кульмінацією якої стало винесення труни диктатора з кремлівського мавзолею. В цей період з’явився рух "шестидесятників", який став індикатором початку кризових явищ тоталітарної системи в СРСР. Проте все ще будь-яке інакомислення жорстоко каралося. Зокрема, у травні 1961 р. Львівський обласний суд засудив українського письменника Левка Лук'яненка до розстрілу за ст. 56 ч. 1. і ст. 64 КК УРСР. Звинувачення побудували на підставі першого проекту програми Української робітничо-селянської спілки. Письменника звинуватили в тому, що він "з 1957 р. виношував ідею відриву УРСР від СРСР, підривав авторитет КПРС, зводив наклепи на теорію марксизму-ленінізму". Окрім Л. Лук’яненка суд виніс вироки іншим представникам національно свідомої інтелігенції – І. Кандибі (до 15 р.), С. Віруну (до 11 р.), В. Луцькову, О. Любовичу, І. Кіпішу та Й. Боровницькому (до 10 р. ув'язнення для кожного). Через 72 доби Верховний Суд замінив розстріл Л. Лук’яненка на 15 років позбавлення волі. Інші отримали терміни від 7 до 15 років позбавлення волі.
Загалом політика Хрущова була непродуманою і суперечливою. Внаслідок експериментів у сільському господарстві почалася продовольча криза. Освоєння близько 16 млн га незайманих земель Казахстану й Сибіру, здійснюване в основному в УРСР, спричинило вичерпання ресурсів з України. Компартійна верхівка на жовтневому пленумі ЦК КПРС у 1964 р. усунула М. Хрущова від влади.
Попри часткову десталінізацію командно-адміністративна система зберегла свою сутність. Посилилося переслідувалася віруючих, масово знищувалися церкви, відновились репресії представників інтелігенції, зазнавали цькувань колишні політв’язні. У часи Хрущова Україна з її великими ресурсами та потужною паливно-енергетичною базою стала сировинним придатком радянської політичної та економічної системи.