Питання 6 Причини і світової війни і цілі держав. «План Шліффена»

До Першої світової війни призвели загострення суперечностей між найбільшими державами світу та боротьба двох військово-політичних угруповань — Антанти і Троїстого союзу. Найнепримиреннішими виявилися інтереси Німеччини та Англії. Німецька імперія прагнула до світового панування. До її планів входило захоплення значних територій в Європі, у тому числі України й Прибалтики, колоніальних володінь Англії, Франції, Бельгії, зміцнення позицій у Туреччині й на Близькому Сході. Австро-Угорщина сподівалася підкорити Сербію, Болгарію та Чорногорію, заволодіти нафтовими родовищами Румунії, запанувати на Чорному, Адріатичному та Егейському морях. Туреччина, яку, у випадку перемоги, збиралися поділити країни Антанти, звертала свої погляди на Балканський півострів, Крим, Закавказзя та Іран.Англія претендувала на німецькі колонії, турецькі володіння в Месопотамії. Велика Британія вела проти Німеччини неоголошену економічну і торгову війну,проти завоюванням Німеччиною: Східну і Південно-західну Африку.Російська імперія претендувала на вільний прохід свого флоту в Середземному морі,протидіяла австрійському і німецькому проникненню на Балкани.Сербія Новоутворена держава прагнула затвердитися на Балканах як лідер слов'янських народів півострова,планувала утворити Югославію, включивши в неї всіх слов'ян, що проживають на півдні Австро-Угорської імперії. В країнах Європи величезного маштабу досягла гонка озброєнь.У липні 1913 р. Німеччина затвердила закон про збільшення армії в мирний час, а на початок війни чисельність сухопутної німецької армії досягла 800 тис. осіб.Неофіційно підтримувала націоналістичні організації, що боролися проти Австро-Угорщини і Туреччини.Франція хотіла повернути Ельзас і Східну Лотарингію, відібрані у неї Німеччиною. Найбільше вагалась у визначенні своїх домагань Італія. Будучи союзником Німеччини та Австро-Угорщини, вона все-таки прораховувала, де на неї чекає більша вигода. Англія готова була надати велику позику, і це схилило Італію перейти на бік противників Німеччини.Таким чином, війна ще до свого початку мала несправедливий, загарбницький характер з боку держав обох блоків.Напередодні війни країни Антанти мали перевагу в людських і матеріальних ресурсах над країнами Троїстого союзу. Військово-морські флоти Англії та Франції домінували на морях. За кількістю та якістю озброєння і в мобілізаційному відношенні до війни краще підготувалася НімеччинаВ основу майбутніх воєнних дій було покладено план генерала Шліффена — начальника німецького генштабу в 1891-1905 pp.План Шлі́ффена — проект плану стратегічного розгортання німецької армії і задум ведення операцій на початку Першої світової війни Німеччиною на два фронти: проти Франції і проти Росії.На початковому етапі передбачалося зосередити близько 80% збройних сил Німеччини на заході, а решту — на сході. Після розгрому упродовж 4-6 тижнів французької армії Німеччина планувала перекинути війська на схід і в ході блискавичної війни завдати нищівної поразки Росії. Перший удар наноситься по Франції через нейтральні Бельгію і Люксембург із завданням захопити Париж, відкинути французькі війська на схід, де їх оточити і знищити. Проти Росії до перемоги над Францією залишали слабкий заслон. Після розгрому Франції передбачалось перекинути значні сили проти Росії.План Шліффена був авантюристичним, оскільки німецькі війська на заході не володіли перевагою в силах і не могли матеріально забезпечити швидкий та безперервний наступ німецьких армій. При здійсненні плану (в дещо зміненому вигляді) на початку війни німецькі війська зазнали поразки у Марнській битві.Після відходу Шліффена у відставку в 1906 Гельмут фон Мольтке став начальником генерального штабу Німецької імперії. Деякі його погляди не збігалися з початковим планом Шліффена; він здавався йому занадто ризикованим. План розроблявся в 1905 році.

З цієї причини Мольтке взявся за переробку плану. Він вирішив перегрупувати війська і перекинути значну частину армії з Франції у бік російських кордонів. Також відмінністю від початкового плану було рішення Мольтке не направляти війська через Голландію.

Франція почала мобілізацію, а пізніше і перекинула свої армії до кордону з Німеччиною, з метою повернути собі контроль над провінцією Ельзас-Лотарингія. Але через рішення Мольтке про перекидання військ до Росії, з метою не дозволити захоплення східної Пруссії, план був зірваний. Причини провалу:відмова Італії від вступу у війну: вступ у війну Італії, партнера Німеччини з Троїстого союзу, було необхідною умовою для успіху плану. Опір Бельгії: Попри те, що бельгіська армія становила всього десяту частину від армії Німеччини, бельгійські солдати тримали оборону країни майже місяць.

Мобілізація Російської армії: Мобілізація Росії проходила швидше, а захоплення Пруссії повністю збентежило німецьке командування. Залізниці у Франції: Затримка німців у війні з британцями та Бельгією, дала Франції час для того, щоб перекинути більшу кількість військ до кордонів.