Питання 74 Об’єднання Німеччини. Німеччина наприкінці хх – на поч. Ххі ст.

Об'єднання Німеччини — приєднання НДР і Західного Берліну до ФРН. Відбулося 3 жовтня 1990 року. Після перших багатопартійних виборів 1990 року основу для об'єднання Німеччини заклав Договір про остаточне врегулювання стосовно Німеччини . 3 жовтня 1990 р., згідно з «Альянсом», за який проголосувала більшість населення Східної Німеччини, німецькі землі було об'єднано в єдину Федеративну Державу Німеччину. Після об'єднання Німеччини економіка країни розвивалася нерівномірно. Темпи зростання виробництва у східних землях були удвічі вищими й виражалися двозначними цифрами. Проте уже в 1997 р. ситуація змінилася.  У другій половині 90-х років в економіці Німеччини спостерігалася тенденція до збільшення кількості дрібних та середніх підприємств.  Стратегічною метою економічних зусиль федерального уряду залишалася проблема промислового й соціального підтягування розвитку східнонімецьких земель до рівня західнонімецьких. Протягом десяти років з цією метою витрачено 800 млрд. дол. Проте відмінності збереглися й на сьогодні: зарплата на Сході на 20 % нижча, а безробіття у два рази більше. У 2000 р. з федерального бюджету було виділено понад 38 млрд. марок на підтримку розвитку економіки східних земель. Проте навіть у наступні десять років східнонімецька економіка, на думку експертівФРН, не досягне рівня західнонімецької.  Унаслідок погіршення кон'юнктури на світових ринках, економіка Німеччини на початку XXI ст. опинилася у складному становищі. В багатьох галузях темпи економічного зростання наприкінці 2002 р. наблизилися до нуля.  Одна з головних проблем соціальної галузі — це проблема зайнятості. Наприкінці 1998 р. на 34,3 млн. працюючих приходилося 4,4 млн. непрацюючих. 5,7 млн. осіб працювали неповний робочий день. У 2001 р. кількість останніх зросла до 6,3 млн. У 1999 р. була започаткована непопулярна серед населення пенсійна реформа, яку планується здійснити протягом 30 років. Розмір пенсії зменшиться з 70 % середньорічного доходу до 64, оскільки у пенсійну формулу вводиться демографічна компонента. Економічний потенціал Німеччини складає четверту частину потенціалу ЄС. Німеччина — могутня індустріальна країна, яка впливає на економічний розвиток не лише Європи, а й усього світу. Вона сьогодні визнаний лідер у виробництві транспортних засобів, електроприладів та машинобудування. Німеччина — країна не тільки потужної промисловості, а й розвинутого сільського господарства. У 1996 р. в країні налічувалося 0,7 млн. ферм, на яких зайнято 3 % усього працездатного населення. Один фермер забезпечує 108 споживачів. Сьогодні постає питання про прийняття Німеччини як постійного члена до Ради Безпеки ООН. Вона — третя після США та Японії держава за обсягом внеску, який сплачує в ООН, — 9,6%. З 1996 р. у Бонні відкрили свої офіси деякі служби .У Гамбурзі в жовтні 1996 р. розпочав свою роботу Міжнародний морський суд. Сучасна Німеччина — один із великих освітніх центрів світу. У 2001 р. в її вузах навчалося 175 тис. іноземних студентів. Німецькі приватні фірми посідають перше місце в Європі за обсягом інвестицій у наукові дослідження.