Питання 64

США в 45-60 НТР

Зовнішня політика. Співпраця з СРСР з початком конфлікту між Сходом і Заходом замінює політика «стримування» комунізму (ізоляції).

1947 Доктрина Трумена обіцяє воєнну і економічну допомогу всім країнам для забезпечення їх незалежності - відхід від ізоляціонізму і доктрини Монро.

Внутрішня політика

1947 Закон Тафта - Хартлі (проти вето президента): заборона на примус до вступу в профспілки і підтримки політичних партій профспілками, президент отримує право на відстрочку страйків 1949 "Справедливий курс", який зобов'язаний закріпити досягнення «нового курсу».

1953-61 Президент Д. Ейзенхауер, республіканець (1890-1969). "Нова позитивна зовнішня політика" при міністрах закордонних справ Дж.Даллес (1888 - 1969) і в 1959 - 61 - Крістіане Гертер (1895-1966): "політика на тривалу перспективу". Відкидання комунізму за допомогою воєнних пактів і допомоги закордонним країнам.

1953 Після перемир'я в Кореї США запобігають кризи навколо Тайваню, Угорщини та Суецького каналу.

1957 доктрина Ейзенхауера гарантує воєнну допомогу проти комуністичного нападу. Міністр закордонних справ Даллес переходить до політики, дружньої СРСР.

1959 Поїздка віце-президента Ніксона в СРСР і Польщу. Візит Хрущова (вересень): бесіди глав урядів в Кемп-Девіді про можливості вирішення міжна, проблем.

1960 Погіршуються відносини з Кубою.

Внутрішня політика. Маккарті, голова постійного комітету з розслідування, тероризує чиновників держ. департаменту і інтелігенцію. Офіційне засудження сенату припиняє його діяльність.

Після закінчення війни американська економіка отримала нові імпульси зростання: збільшився попит на товари масового споживання всередині країни, а за кордоном - на американські продовольчі товари. З середини 50-х років настала доба науково-технічної революції (НТР). Саме Сполучені Штати стали першою в світі країною, де НТР розпочалася й набрала обертів. Набагато зросли капіталовкладення в економіку. Характерними рисами НТР стали автоматизація виробництва, впровадження електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів). НТР оновила весь виробничий апарат, піднесла його на новий щабель.

Рівень безробіття та інфляції в 50-ті роки був порівняно невисоким. Постійно зростали доходи населення.

Невпинно зростали середні верстви, розширювався прошарок американців - посідачів акцій.

у 1948-1949, 1953-1954, 1957-1958 і 1960-1961 рр. сталися економічні спади. І хоча вони були нетривалими й неглибокими, темпи розвитку американської промисловості у 50-ті роки були нижчими, ніж в інших розвинутих країнах (за винятком Великої Британії). Не останню роль у відставанні США за цим показником відігравав високий рівень заробітної плати робітників і службовців, що збільшувало собівартість американських товарів, а отже, знижувало рентабельність виробництва. Як наслідок, частка США у світовому промисловому виробництві (без країн комуністичного блоку) зменшилася з 62 % у 1946 р. до 45 % у 1960 р.

Питання 65 Загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-ті рр. "Уотергейтська справа"

На президентських виборах 1968 р. переміг республіканець Р. Ніксон.

Президент прийшов у Білий дім, коли в 1969—1970 рр. позначився серйозний спад в економіці, особливістю якого стала інфляція, що швидко зростала.

З метою оздоровлення економіки Ніксон проголосив "нову економічну політику". Було оголошено надзвичайний стан.

Намагаючись стимулювати капіталовкладення і споживчий попит, уряд надав компаніям значні податкові пільги, скоротив прибутковий податок, проте водночас установив державний контроль над цінами і заробітною платнею. У цьому вбачали єдиний шлях стримування інфляції.

Ця політика принесла свої плоди.

На виборах 1972 р. Р. Ніксон здобув переконливу перемогу над демократом Макговерном.

Одначе проведення виборів і початок другого терміну президентства Ніксона відбувалися на хвилі найбільшої в повоєнній історії політичної кризи — "Уотергейту" (за назвою адміністративно-житлового комплексу, де мали місце ці події). Ця криза стала наслідком посилення політичного протистояння в країні, викликаного наростаючими проблемами у внутрішній та зовнішній політиці.

Сутність цієї кризи полягала в тому, що в червні 1972 р. під час передвиборної кампанії люди зі штабу республіканської партії були заарештовані поліцією у приміщенні національного комітету демократичної партії. У них було знайдено апаратуру для підслуховування, портативну рацію та інші компрометуючі докази. Американська преса розцінила цю подію як "страшенний акт політичного шпигунства", сліди якого ведуть у Білий дім.

Проти семи учасників скандального інциденту було порушено кримінальну справу. У 1973 р. юридичний комітет палати представників конгресу США звинуватив президента Р. Ніксона у причетності до цієї' оборудки, а також у зловживанні владою, і порушив питання про імпічмент (відставку) президента. Р. Ніксон довго боровся з конгресом за своє реноме, але в серпні 1974 р. таки визнав, що перешкоджав розслідуванню "Уотергейтської справи" з політичних міркувань, і зробив заяву про свою відставку. Посаду президента обійняв віце-президент Джералд Форд.

Феномен "Уотергейтської справи", з одного боку, свідчив про напружену політичну боротьбу між республіканцями і демократами, про численні факти корупції у вищих ешелонах влади. Але водночас перший в історії США імпічмент переконливо довів життєздатність американської демократії та вірність конституції всіх гілок влади і громадян країни, які з розумінням поставилися до розв'язання найбільшої політичної кризи в США.