- •Питання 1 Особливості політичного,економічного,соціального розвитку сша на початку 20ст.
- •Питання 2 Основні тенденції історичного розвитку Англії на поч. 20ст
- •Питання 3 Основні тенденції історичного розвитку Німеччини на поч. 20 ст
- •Питання 4 Індустріалізації Росії на поч. Хх ст. Та політичний розвиток імперії.
- •Питання 5 Державний устрій, політичне життя та соціально-економічний розвиток Австро-Угорщини на початку хх століття
- •Питання 6 Причини і світової війни і цілі держав. «План Шліффена»
- •Питання 7 Початок війни між державами Антанти і Німецьким блоком. Бойові дії у 1914 р
- •Питання 8 Воєнні кампанії 1915 року
- •Питання 9 Верденська битва. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі. Брусиловський прорив російських армій
- •Питання 10 Події і світової війни у 1917 – 1918 рр
- •Питання 11 Закінчення і світової війни. Комп'єнське перемир'я. Наслідки війни
- •Питання 12 Паризька мирна конференція та її рішення
- •Питання 13 Версальський договір з Німеччиною. Створення Ліги Націй
- •Питання 14 Мирні договори з Австрією, Угорщиною, Болгарією, Туреччиною
- •Питання 15 Врегулювання проблеми репарацій після і світової війни. «Плани Юнга» та «Дауеса»
- •Питання 16 Договір у Рапалло (1922). Головні постанови Генуезької (1922), Гаазької (1922), Лозаннської (1922 - 1923) та Локарнської (1925) конференцій
- •Питання 17 Передумови виникнення тоталітарних режимів. Різновиди тоталітарних режимів та їх ознаки
- •1. Однопартійна диктатура.
- •Питання 18 Прихід до влади в Італії б.Мусоліні. Створення фашистської диктатури
- •Питання 19 Іспанія у післявоєнний період. Диктатура Прімо де Рівера
- •Питання 20 Лютнева революція та більшовицький переворот в Росії
- •Питання 21 Росія в перші роки радянської влади. Політика „Воєнного комунізму”
- •Питання 22 Листопадова революція 1918 р в Німеччині та період економічного колапсу
- •Питання 23 Революція в Туреччині. Економічна та політична ситуація в країні
- •Питання 24 Доба «процвітання» у сша. Визрівання передумов світової кризи
- •Питання 25 Великобританія у період стабілізації. Консерватори і лейбористи при владі.
- •Питання 26 Німеччина в період Веймарської республіки.
- •Питання 27 Утворення срср. Запровадження Нової економічної політики (неп)
- •Питання 28 Найважливіші досягнення в галузі освіти, науки і техніки у 20-30 рр. Хх ст
- •Питання 29 Основні ідеї і течії у розвитку культури у 20-30 рр. Хх ст.
- •Питання 30 сша напередодні та в роки Великої депресії. Америка за президента г. Гувера
- •Питання 31 Засади «Нового курсу» ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки
- •Питання 32 Велика Британія у роки світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •Питання 33 Світова економічна криза в Німеччині. Прихід до влади а. Гітлера.
- •Питання 34 Зародження фашистського(нацистського) руху
- •35 Питання Франція в роки економічної кризи
- •Питання 36 Іспанія в роки економічної кризи 1929-1933 рр.
- •Питання 37 Утворення, прихід до влади та політики урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії (30-і рр. Хх ст.)
- •Питання 38 Світова криза 1929-1933 рр. Та соціально-економічне становище в країнах центрально-східної Європи (Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії)
- •Питання 39 Політика «прискореної» індустріалізації та колективізації в Радянському Союзі
- •Питання 40 Голодомор в срср у 1932-1933 рр.
- •Питання 41 Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х роках та її результати
- •Питання 42. Особливості економічних і політичних процесів у Латинській Америці у 30-х рр. Хх ст
- •Питання 43 Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення іі світової війни
- •Питання 44 Вісь Берлін – Рим – Токіо та зростання агресивності Японії та Німеччини у 30-х рр. Хх ст.
- •Питання 45 Аншлюс Австрії і Мюнхенська угода
- •Питання 46 Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього. Вплив угоди на подальший розвиток подій у світі.
- •Питання 47 Початок іі світової війни та захоплення Німеччиною Польщі
- •Питання 48 Німецька інтервенція до Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії під час іі світової війни
- •Питання 49 Напад Німеччини на Францію у 1940 р. Та її поразка
- •Питання 50 Напад Німеччини на срср та причини поразок Червоної Армії в перші місяці війни
- •Питання 51 Хід війни на радянсько-німецькому фронті у 1941-1942 рр
- •Питання 52 Окупаційні режими та рухи опору під час іі світової війни
- •Питання 53 Війна на Тихому океані та Північній Африці під час іі світової війни
- •Питання 54 Розгром німецьких військ під Сталінградом та Курськом. Перелом у війні
- •Питання 55 Тегеранська конференція
- •Питання 56. Визволення території срср від німецько-фашистських військ та перенесення воєнних дій у країни південно-східної і центральної Європи
- •Питання 57 Відкриття другого фронту в Європі
- •Питання 58 Кримська конференція та її рішення. Створення оон
- •Питання 59 Капітуляція Німеччини. Потсдамська конференція та її рішення
- •Питання 60 Капітуляція Японії та наслідки Другої світової війни
- •Питання 61 Початок «холодної війни». Перші воєнні сутички (друга половина 40-поч. 50-х рр.)
- •Питання 62 Карибська криза 1962 р.
- •Питання 63 Нормалізація відносин між європейськими державами (поч. 70-х рр. Хх ст.). Радянсько-американські відносини у 70-х – на поч. 80-х рр. Хх ст.
- •Питання 64
- •Питання 65 Загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-ті рр. "Уотергейтська справа"
- •Питання 66 Економічне піднесення 80-90рр.
- •Питання 67 Політика ліберальної і консервативної партій Канади після Другої світової війни
- •Питання 68 Соціально-економічний розвиток Канади у 70-90-х рр.. Хх ст.
- •Питання 69 Економічний та політичний розвиток сша та Канади на початку ххі ст.
- •Питання 70 Країни Латинської Америки у 40-90-ті роки. Інтеграційні процеси
- •Питання 71 Англія у 1945 р. – на початку ххі ст
- •Питання 72 Розвиток Франції у 1945 р. – на поч. Ххі ст.
- •Питання 73
- •Питання 74 Об’єднання Німеччини. Німеччина наприкінці хх – на поч. Ххі ст.
- •Питання 75
- •Питання 76 Країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург) у середині хх – поч. Ххі ст.
- •Питання 77 Скандинавські країни у 1945 р – поч. Ххі ст.
- •Питання 78 Кінець Сталінщини у срср (1945-1953 рр).
- •Питання 79 Період «Відлиги» (1953-1964 рр)
- •Питання 80 Економічне та суспільно-політичне життя срср у другій половині 40-х – поч. 60-х рр. Хх ст.
- •Питання 81 Реванш консерваторів та епоха «застою» у срср
- •Питання 82 Дисидентський рух у срср
- •Питання 83 «Перебудова» та розпад срср
- •Питання 84 Особливості розвитку Росії у 90-х рр. Хх ст. – на поч. Ххі ст.
- •Питання 85 Японія у 1945 р – на поч. Ххі ст.
- •Питання 86 Китай у 1945 р – на поч. Ххі ст
- •1. Проголошення кнр
- •2. Культ особи Мао Дзедуна. Соціально-економічні експерименти комуністів Китаю
- •3. Реформи Ден Сяопіна
- •Питання 87 Країни південно-східної Азії у другій половині хх – на поч. Ххі ст.
- •Питання 88 Країни Африки у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Питання 89 Розвиток науки і техніки у другій половині хх – на поч. Ххі ст
- •Питання 90 Глобальні проблеми людства на сучасному етапі: тероризм; боротьба з наркоманією; екологічні проблеми; кліматичні проблеми
Питання 5 Державний устрій, політичне життя та соціально-економічний розвиток Австро-Угорщини на початку хх століття
8 лютого 1867 р. між Францем Йосифом І і представниками угорського національного руху був підписаний договір, за яким Австрійська імперія перетворювалася на дуалістичну монархію Австро-Угорщину.Найбільш занедбаною серед усіх українських земель Австро-Угорщини на початку XX ст. була Закарпатська Україна.Занепадали українські парафіяльні школи, закривались українські газети.
Розвиток економіки:
Нерівномірність розвитку різних районів країни: найбільш розвинені в промисловому плані Австрія та Чехія; німецькі фірми і банки вкладали значні капітали в економіку Австро-Угорщини, отримуючи надприбутки; високий рівень життя мешканців Праги, Відня, Будапешта: очищення води, трамваї, освітлення вулиць газовими та електричними ліхтарями; низький рівень технічного оснащення сільського господарства.
Українські землі у складі Австро-Угорщини:
- Розвиток галузей економіки, пов'язаних з металообробкою, машинобудуванням, видобутком нафти (5% світового видобутку), деревообробка;
- Перевага угорські, німецькі та французькі промислових компаній;
- Великі землеволодіння належали угорським, румунським і польським власникам.
Державний устрій Австро-Угорщини. На чолі Австро-Угорщини стояв австрійський цісар з династії Габсбургів, який одночасно носив титул короля Угорщини.
Спільними для всієї імперії були три міністерства: закордонних справ, військове та морське, фінансів (останні два передбачались в обох частинах імперії). Усі інші міністерства були самостійними для Австрії та Угорщини. Законодавча влада щодо спільних справ обох частин держави здійснювалась спеціальними «делегаціями», які скликалися щорічно по черзі у Відні та Будапешті. Цесар - імператор Австрії, король Угорщини, контролював збройні сили і зовнішню політику. За австрійською конституцією 1867 р. утворювався рейхсрат— двопалатний парламент, що складався з палати панів та палати депутатів. До палати панів, крім спадкових членів, імператор міг призначити пожиттєвих членів.Палата депутатів формувалася шляхом виборів від окремих провінцій. Виборче право було обмежене майновим і віковим цензом та куріальною системою. І тільки у 1907 р. в Австро-Угорщині було запроваджене загальне виборче право і ліквідована куріальна система виборів.Дуалістична імперія, існуюча на основі договору між Угорщиною й Австрією 1867 року. В країні фактично існували 3 уряду: австрійське, угорське й об'єднана австро-угорська адміністрація.
Дуалістична монархія - форма державного правління, при якій поряд з монархом функціонує парламент і уряд.Найбільш багатонаціональною провінцією імперії була Буковина: 305 тис. українців, 273 тис. румунів, 168 тис. німців, 102 тис. євреїв, а також угорці та поляки. Офіційні мови Буковини - український та румунський. Загальнонаціональний мова - німецька. Ефективно діяла система національного місцевого самоврядування, На Буковині інеї було проявів міжнаціональної ворожнечі, населення досить толерантно ставився до людей різних національностей.Франц Йосиф I намагався стояти над національними проблемами, але вдавалося це досить складно. За багатонаціональний склад австро-угорську імперію називали «клаптикової».
Соціально-економічний розвиток
На початку XX ст..в Австро-Угорщині почала зростати економіка.Темпи зростання австрійської економіки з 1880 до 1913 рр. становили в середньому 3,6 % на рік, а угорської економіки - 4,5 %. Дуже значною була централізація капіталу у банківській сфері. П'ять провідних банків Будапешта контролювали 47% промислового капіталу країни. Незначними у роки модернізації були зміни у структурі імперської економіки. Господарство в цілому все ще залишалося аграрним. Австро-Угорщина за рівнем соціально-економічного розвитку відставала від передових країн Європи. Напередодні Першої світової війни у Габсбурзькій імперії національний прибуток на душу населення становив приблизно 60% від німецького рівня і 75% від французького.