- •Питання 1 Особливості політичного,економічного,соціального розвитку сша на початку 20ст.
- •Питання 2 Основні тенденції історичного розвитку Англії на поч. 20ст
- •Питання 3 Основні тенденції історичного розвитку Німеччини на поч. 20 ст
- •Питання 4 Індустріалізації Росії на поч. Хх ст. Та політичний розвиток імперії.
- •Питання 5 Державний устрій, політичне життя та соціально-економічний розвиток Австро-Угорщини на початку хх століття
- •Питання 6 Причини і світової війни і цілі держав. «План Шліффена»
- •Питання 7 Початок війни між державами Антанти і Німецьким блоком. Бойові дії у 1914 р
- •Питання 8 Воєнні кампанії 1915 року
- •Питання 9 Верденська битва. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі. Брусиловський прорив російських армій
- •Питання 10 Події і світової війни у 1917 – 1918 рр
- •Питання 11 Закінчення і світової війни. Комп'єнське перемир'я. Наслідки війни
- •Питання 12 Паризька мирна конференція та її рішення
- •Питання 13 Версальський договір з Німеччиною. Створення Ліги Націй
- •Питання 14 Мирні договори з Австрією, Угорщиною, Болгарією, Туреччиною
- •Питання 15 Врегулювання проблеми репарацій після і світової війни. «Плани Юнга» та «Дауеса»
- •Питання 16 Договір у Рапалло (1922). Головні постанови Генуезької (1922), Гаазької (1922), Лозаннської (1922 - 1923) та Локарнської (1925) конференцій
- •Питання 17 Передумови виникнення тоталітарних режимів. Різновиди тоталітарних режимів та їх ознаки
- •1. Однопартійна диктатура.
- •Питання 18 Прихід до влади в Італії б.Мусоліні. Створення фашистської диктатури
- •Питання 19 Іспанія у післявоєнний період. Диктатура Прімо де Рівера
- •Питання 20 Лютнева революція та більшовицький переворот в Росії
- •Питання 21 Росія в перші роки радянської влади. Політика „Воєнного комунізму”
- •Питання 22 Листопадова революція 1918 р в Німеччині та період економічного колапсу
- •Питання 23 Революція в Туреччині. Економічна та політична ситуація в країні
- •Питання 24 Доба «процвітання» у сша. Визрівання передумов світової кризи
- •Питання 25 Великобританія у період стабілізації. Консерватори і лейбористи при владі.
- •Питання 26 Німеччина в період Веймарської республіки.
- •Питання 27 Утворення срср. Запровадження Нової економічної політики (неп)
- •Питання 28 Найважливіші досягнення в галузі освіти, науки і техніки у 20-30 рр. Хх ст
- •Питання 29 Основні ідеї і течії у розвитку культури у 20-30 рр. Хх ст.
- •Питання 30 сша напередодні та в роки Великої депресії. Америка за президента г. Гувера
- •Питання 31 Засади «Нового курсу» ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки
- •Питання 32 Велика Британія у роки світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •Питання 33 Світова економічна криза в Німеччині. Прихід до влади а. Гітлера.
- •Питання 34 Зародження фашистського(нацистського) руху
- •35 Питання Франція в роки економічної кризи
- •Питання 36 Іспанія в роки економічної кризи 1929-1933 рр.
- •Питання 37 Утворення, прихід до влади та політики урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії (30-і рр. Хх ст.)
- •Питання 38 Світова криза 1929-1933 рр. Та соціально-економічне становище в країнах центрально-східної Європи (Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії)
- •Питання 39 Політика «прискореної» індустріалізації та колективізації в Радянському Союзі
- •Питання 40 Голодомор в срср у 1932-1933 рр.
- •Питання 41 Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х роках та її результати
- •Питання 42. Особливості економічних і політичних процесів у Латинській Америці у 30-х рр. Хх ст
- •Питання 43 Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення іі світової війни
- •Питання 44 Вісь Берлін – Рим – Токіо та зростання агресивності Японії та Німеччини у 30-х рр. Хх ст.
- •Питання 45 Аншлюс Австрії і Мюнхенська угода
- •Питання 46 Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього. Вплив угоди на подальший розвиток подій у світі.
- •Питання 47 Початок іі світової війни та захоплення Німеччиною Польщі
- •Питання 48 Німецька інтервенція до Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії під час іі світової війни
- •Питання 49 Напад Німеччини на Францію у 1940 р. Та її поразка
- •Питання 50 Напад Німеччини на срср та причини поразок Червоної Армії в перші місяці війни
- •Питання 51 Хід війни на радянсько-німецькому фронті у 1941-1942 рр
- •Питання 52 Окупаційні режими та рухи опору під час іі світової війни
- •Питання 53 Війна на Тихому океані та Північній Африці під час іі світової війни
- •Питання 54 Розгром німецьких військ під Сталінградом та Курськом. Перелом у війні
- •Питання 55 Тегеранська конференція
- •Питання 56. Визволення території срср від німецько-фашистських військ та перенесення воєнних дій у країни південно-східної і центральної Європи
- •Питання 57 Відкриття другого фронту в Європі
- •Питання 58 Кримська конференція та її рішення. Створення оон
- •Питання 59 Капітуляція Німеччини. Потсдамська конференція та її рішення
- •Питання 60 Капітуляція Японії та наслідки Другої світової війни
- •Питання 61 Початок «холодної війни». Перші воєнні сутички (друга половина 40-поч. 50-х рр.)
- •Питання 62 Карибська криза 1962 р.
- •Питання 63 Нормалізація відносин між європейськими державами (поч. 70-х рр. Хх ст.). Радянсько-американські відносини у 70-х – на поч. 80-х рр. Хх ст.
- •Питання 64
- •Питання 65 Загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-ті рр. "Уотергейтська справа"
- •Питання 66 Економічне піднесення 80-90рр.
- •Питання 67 Політика ліберальної і консервативної партій Канади після Другої світової війни
- •Питання 68 Соціально-економічний розвиток Канади у 70-90-х рр.. Хх ст.
- •Питання 69 Економічний та політичний розвиток сша та Канади на початку ххі ст.
- •Питання 70 Країни Латинської Америки у 40-90-ті роки. Інтеграційні процеси
- •Питання 71 Англія у 1945 р. – на початку ххі ст
- •Питання 72 Розвиток Франції у 1945 р. – на поч. Ххі ст.
- •Питання 73
- •Питання 74 Об’єднання Німеччини. Німеччина наприкінці хх – на поч. Ххі ст.
- •Питання 75
- •Питання 76 Країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург) у середині хх – поч. Ххі ст.
- •Питання 77 Скандинавські країни у 1945 р – поч. Ххі ст.
- •Питання 78 Кінець Сталінщини у срср (1945-1953 рр).
- •Питання 79 Період «Відлиги» (1953-1964 рр)
- •Питання 80 Економічне та суспільно-політичне життя срср у другій половині 40-х – поч. 60-х рр. Хх ст.
- •Питання 81 Реванш консерваторів та епоха «застою» у срср
- •Питання 82 Дисидентський рух у срср
- •Питання 83 «Перебудова» та розпад срср
- •Питання 84 Особливості розвитку Росії у 90-х рр. Хх ст. – на поч. Ххі ст.
- •Питання 85 Японія у 1945 р – на поч. Ххі ст.
- •Питання 86 Китай у 1945 р – на поч. Ххі ст
- •1. Проголошення кнр
- •2. Культ особи Мао Дзедуна. Соціально-економічні експерименти комуністів Китаю
- •3. Реформи Ден Сяопіна
- •Питання 87 Країни південно-східної Азії у другій половині хх – на поч. Ххі ст.
- •Питання 88 Країни Африки у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Питання 89 Розвиток науки і техніки у другій половині хх – на поч. Ххі ст
- •Питання 90 Глобальні проблеми людства на сучасному етапі: тероризм; боротьба з наркоманією; екологічні проблеми; кліматичні проблеми
Питання 55 Тегеранська конференція
Тегеранська конференція відбулась 28 листопада — 1 грудня 1943 р. в Тегерані. На ній вперше зібралась «Велика Трійка» — голова РНК СРСР Йосип Вісаріонович Сталін, президент США Франклін Делано Рузвельт та прем'єр міністр Великобританії Вінстон Леонард Спенсер-Черчилль. Це була перша конференція «Великої Трійки» (СРСР, США, Великобританія) за час Другої світової війни, її спадкоємицями були Ялтинська та Потсдамська конференції. Конференція мала на меті розробку кінцевої стратегії боротьби проти Німеччини та її союзників. Основним питанням було відкриття другого фронту в Західній Європі. В то й же час, обговорювались питання про надання незалежності Ірану («Декларація про Іран»), про початок СРСР війни з Японією після розгрому нацистської Німеччини й де-факто було закріплено за Радянським Союзом право в якості контрибуції приєднати до себе після перемоги частину Східної Прусії.
Основні результати
Підписано угоду щодо підтримки Югославських партизанів зброєю та амуніцією, а також спецопераціями.
Було досягнуто згоди у тому, що найбажанішим був би вступ Туреччини до війни на боці союзників до кінця року.
Якщо Туреччина вступила б у війну, Радянський Союз її мав підтримати.
30 листопада було узгоджено, що операція Оверлорд розпочнеться у травні 1944 року разом з діями у південній Франції.
Домовились, що військові штаби Великої Трійки тісно співпрацюватимуть.
Великобританія та США пообіцяли Сталіну, що надішлють війська до Західної Європи протягом весни 1944 року.
За наполяганням Сталіна, кордони післявоєнної Польщі визначались за річками Одер (Одра) та Нейсе (Ниса) та лінією Керзона.
Попередньо узгоджено створення Організації Об'єднаних Націй.
Радянський Союз погодився розпочати війну проти Японії після поразки Німеччини.
Міжнародне значення Тегеранської конференції, незважаючи на певні суперечності між її учасниками, було величезним, її рішення передбачали не тільки прискорення закінчення війни в Європі, а й перспективи розвитку європейських країн у мирний час. Конференція «Великої трійки» підтвердила силу і єдність антигітлерівської коаліції, знаменувала новий етап її діяльності.
Перебіг конференції
На конференції чітко означилось прагнення Рузвельта й Сталіна домовитись. Черчилль спочатку тримався попередньої стратегії ізоляції "росіян". Рузвельт же запропонував, аби радянський представник був присутнім на усіх англо-американських зустрічах перед спільною бесідой. Ідея глобального регулювання міжнародних відносин рівно імпонувала Рузвельту і Сталіну. Черчилль в цьому відношенні був консервативним, не особливо вірив у післявоєнну співпрацю з СРСР, сумнівався в ефективності майбутньої нової міжнародної Організації Об'єднаних Націй (ООН) і бачив за цією ідеєю план відтіснити Великобританію на периферію міжнародної політики.
Питання 56. Визволення території срср від німецько-фашистських військ та перенесення воєнних дій у країни південно-східної і центральної Європи
У 1944 р. радянсько-німецька війна вступила в завершальний період. Червона армія повністю звільнила територію СРСР і перенесла бойові дії у країни Пів-денно-Східної і Центральної Європи.
Влітку 1944 р. радянські війська і Перша Польська армія, формована в СРСР, вступили на територію Польщі. У Холмі, першому визволеному місті, було створено Польський комітет національного визволення (ПКНВ), який взяв на себе функції тимчасового уряду. Перша Польська армія і Армія Людова об'єдналися в єдине Військо Польське.
1 серпня 1944 р. командування Армії Крайової, що підлягало польському емігрантському уряду в Лондоні, намагаючись запобігти вступу радянських військ у столицю і захищаючи національні інтереси, організувало збройний виступ у Варшаві. У масовому антифашистському повстанні взяли участь багато жителів Варшави. Вони зі зброєю в руках піднялися проти окупантів, виявляючи у боротьбі з гітлерівцями справжній героїзм. Але до початку жовтня 1944 р. гітлерівці придушили повстання і дощенту зруйнували Варшаву.
Здійснюючи Яссько-Кишинівську операцію, Червона армія у серпні 1944 р. вступила в центральні райони Румунії, що прискорило падіння військової диктатури Антонеску. 12 вересня 1944 р. у Москві була підписана угода про перемир'я між державами антифашистської коаліції і Румунією. Відновлювався державний кордон між СРСР і Румунією, встановлений у 1940 р. Трансільванію, передану Угорщині згідно з Віденським арбітражем 1940 p., було повернуто Румунії.
У вересні 1944 р. збройні сили СРСР вступили на територію Болгарії, що посилило антифашистську боротьбу болгарського народу. 9 вересня влада перейшла до рук уряду Вітчизняного фронту. 28 жовтня 1944 р. між державами антифашистської коаліції і Болгарією було підписано угоду про перемир'я.
Наприкінці вересня 1944 р. радянські війська вийшли на болгаро-югославський кордон. На цей час народи Югославії домоглися значних успіхів у боротьбі за визволення своєї країни. Народно-визвольна армія Югославії (НВАЮ) нараховувала майже 400 тис. чол. За 4 роки вона провела чимало успішних боїв із фашистами, розширила кордони контрольованих нею районів.
У жовтні 1942 р. у м. Бихач (Боснія) представники усіх народів Югославії і всіх антифашистських політичних груп та організацій країни утворили Антифашистське віче народного визволення Югославії (АВНВЮ). Був обраний Виконавчий комітет АВНВЮ, який фактично виконував функції виконавчої влади. На чолі тимчасового уряду – національного комітету визволення Югославії (НКВЮ) – став маршал Й. Броз Тіто. Внаслідок спільних дій Червоної армії і НКВЮ 20 жовтня була звільнена від гітлерівців югославська столиця Белград, а в травні 1945 р. вся югославська територія.
Національно-визвольна армія Албанії (НВАА) успішно вела бойові дії проти італійських, а потім німецьких загарбників. У сприятливих умовах, що склалися внаслідок успіхів Червоної армії на Балканах, НВАА в листопаді 1944 р. повністю визволила країну від загарбників.
Широкого розмаху набула боротьба з фашистами і в Греції. Національно-визвольна армія до літа 1943 р. звільнила від окупантів майже третину території своєї країни. Значну допомогу у визволенні країни від нацистів Греції надали англійські війська, які висадилися тут. Невдовзі до Афін повернувся з еміграції національний грецький уряд.
Восени 1944 р. радянська армія вступила на територію Угорщини, де антифашистські сили розпочали боротьбу за соціально-економічне оновлення країни. 4 квітня 1945 р. Угорщина була визволена від гітлерівців, що створювало сприятливі умови для національного відродження.
На підступи до кордонів Чехословаччини Червона армія вийшла ще навесні 1944 р. Антифашистська боротьба у цій країні стрімко наростала. 29 серпня у Словаччині почалося національно-визвольне повстання, яке поклало початок народно-демократичному рухові за визволення Чехословаччини. Значну допомогу під час остаточного звільнення країни надали Червона армія та 1-й Чехословацький армійський корпус під командуванням генерала Л. Свободи.
.