- •Питання 1 Особливості політичного,економічного,соціального розвитку сша на початку 20ст.
- •Питання 2 Основні тенденції історичного розвитку Англії на поч. 20ст
- •Питання 3 Основні тенденції історичного розвитку Німеччини на поч. 20 ст
- •Питання 4 Індустріалізації Росії на поч. Хх ст. Та політичний розвиток імперії.
- •Питання 5 Державний устрій, політичне життя та соціально-економічний розвиток Австро-Угорщини на початку хх століття
- •Питання 6 Причини і світової війни і цілі держав. «План Шліффена»
- •Питання 7 Початок війни між державами Антанти і Німецьким блоком. Бойові дії у 1914 р
- •Питання 8 Воєнні кампанії 1915 року
- •Питання 9 Верденська битва. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі. Брусиловський прорив російських армій
- •Питання 10 Події і світової війни у 1917 – 1918 рр
- •Питання 11 Закінчення і світової війни. Комп'єнське перемир'я. Наслідки війни
- •Питання 12 Паризька мирна конференція та її рішення
- •Питання 13 Версальський договір з Німеччиною. Створення Ліги Націй
- •Питання 14 Мирні договори з Австрією, Угорщиною, Болгарією, Туреччиною
- •Питання 15 Врегулювання проблеми репарацій після і світової війни. «Плани Юнга» та «Дауеса»
- •Питання 16 Договір у Рапалло (1922). Головні постанови Генуезької (1922), Гаазької (1922), Лозаннської (1922 - 1923) та Локарнської (1925) конференцій
- •Питання 17 Передумови виникнення тоталітарних режимів. Різновиди тоталітарних режимів та їх ознаки
- •1. Однопартійна диктатура.
- •Питання 18 Прихід до влади в Італії б.Мусоліні. Створення фашистської диктатури
- •Питання 19 Іспанія у післявоєнний період. Диктатура Прімо де Рівера
- •Питання 20 Лютнева революція та більшовицький переворот в Росії
- •Питання 21 Росія в перші роки радянської влади. Політика „Воєнного комунізму”
- •Питання 22 Листопадова революція 1918 р в Німеччині та період економічного колапсу
- •Питання 23 Революція в Туреччині. Економічна та політична ситуація в країні
- •Питання 24 Доба «процвітання» у сша. Визрівання передумов світової кризи
- •Питання 25 Великобританія у період стабілізації. Консерватори і лейбористи при владі.
- •Питання 26 Німеччина в період Веймарської республіки.
- •Питання 27 Утворення срср. Запровадження Нової економічної політики (неп)
- •Питання 28 Найважливіші досягнення в галузі освіти, науки і техніки у 20-30 рр. Хх ст
- •Питання 29 Основні ідеї і течії у розвитку культури у 20-30 рр. Хх ст.
- •Питання 30 сша напередодні та в роки Великої депресії. Америка за президента г. Гувера
- •Питання 31 Засади «Нового курсу» ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки
- •Питання 32 Велика Британія у роки світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •Питання 33 Світова економічна криза в Німеччині. Прихід до влади а. Гітлера.
- •Питання 34 Зародження фашистського(нацистського) руху
- •35 Питання Франція в роки економічної кризи
- •Питання 36 Іспанія в роки економічної кризи 1929-1933 рр.
- •Питання 37 Утворення, прихід до влади та політики урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії (30-і рр. Хх ст.)
- •Питання 38 Світова криза 1929-1933 рр. Та соціально-економічне становище в країнах центрально-східної Європи (Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії)
- •Питання 39 Політика «прискореної» індустріалізації та колективізації в Радянському Союзі
- •Питання 40 Голодомор в срср у 1932-1933 рр.
- •Питання 41 Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х роках та її результати
- •Питання 42. Особливості економічних і політичних процесів у Латинській Америці у 30-х рр. Хх ст
- •Питання 43 Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення іі світової війни
- •Питання 44 Вісь Берлін – Рим – Токіо та зростання агресивності Японії та Німеччини у 30-х рр. Хх ст.
- •Питання 45 Аншлюс Австрії і Мюнхенська угода
- •Питання 46 Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього. Вплив угоди на подальший розвиток подій у світі.
- •Питання 47 Початок іі світової війни та захоплення Німеччиною Польщі
- •Питання 48 Німецька інтервенція до Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії під час іі світової війни
- •Питання 49 Напад Німеччини на Францію у 1940 р. Та її поразка
- •Питання 50 Напад Німеччини на срср та причини поразок Червоної Армії в перші місяці війни
- •Питання 51 Хід війни на радянсько-німецькому фронті у 1941-1942 рр
- •Питання 52 Окупаційні режими та рухи опору під час іі світової війни
- •Питання 53 Війна на Тихому океані та Північній Африці під час іі світової війни
- •Питання 54 Розгром німецьких військ під Сталінградом та Курськом. Перелом у війні
- •Питання 55 Тегеранська конференція
- •Питання 56. Визволення території срср від німецько-фашистських військ та перенесення воєнних дій у країни південно-східної і центральної Європи
- •Питання 57 Відкриття другого фронту в Європі
- •Питання 58 Кримська конференція та її рішення. Створення оон
- •Питання 59 Капітуляція Німеччини. Потсдамська конференція та її рішення
- •Питання 60 Капітуляція Японії та наслідки Другої світової війни
- •Питання 61 Початок «холодної війни». Перші воєнні сутички (друга половина 40-поч. 50-х рр.)
- •Питання 62 Карибська криза 1962 р.
- •Питання 63 Нормалізація відносин між європейськими державами (поч. 70-х рр. Хх ст.). Радянсько-американські відносини у 70-х – на поч. 80-х рр. Хх ст.
- •Питання 64
- •Питання 65 Загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-ті рр. "Уотергейтська справа"
- •Питання 66 Економічне піднесення 80-90рр.
- •Питання 67 Політика ліберальної і консервативної партій Канади після Другої світової війни
- •Питання 68 Соціально-економічний розвиток Канади у 70-90-х рр.. Хх ст.
- •Питання 69 Економічний та політичний розвиток сша та Канади на початку ххі ст.
- •Питання 70 Країни Латинської Америки у 40-90-ті роки. Інтеграційні процеси
- •Питання 71 Англія у 1945 р. – на початку ххі ст
- •Питання 72 Розвиток Франції у 1945 р. – на поч. Ххі ст.
- •Питання 73
- •Питання 74 Об’єднання Німеччини. Німеччина наприкінці хх – на поч. Ххі ст.
- •Питання 75
- •Питання 76 Країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург) у середині хх – поч. Ххі ст.
- •Питання 77 Скандинавські країни у 1945 р – поч. Ххі ст.
- •Питання 78 Кінець Сталінщини у срср (1945-1953 рр).
- •Питання 79 Період «Відлиги» (1953-1964 рр)
- •Питання 80 Економічне та суспільно-політичне життя срср у другій половині 40-х – поч. 60-х рр. Хх ст.
- •Питання 81 Реванш консерваторів та епоха «застою» у срср
- •Питання 82 Дисидентський рух у срср
- •Питання 83 «Перебудова» та розпад срср
- •Питання 84 Особливості розвитку Росії у 90-х рр. Хх ст. – на поч. Ххі ст.
- •Питання 85 Японія у 1945 р – на поч. Ххі ст.
- •Питання 86 Китай у 1945 р – на поч. Ххі ст
- •1. Проголошення кнр
- •2. Культ особи Мао Дзедуна. Соціально-економічні експерименти комуністів Китаю
- •3. Реформи Ден Сяопіна
- •Питання 87 Країни південно-східної Азії у другій половині хх – на поч. Ххі ст.
- •Питання 88 Країни Африки у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Питання 89 Розвиток науки і техніки у другій половині хх – на поч. Ххі ст
- •Питання 90 Глобальні проблеми людства на сучасному етапі: тероризм; боротьба з наркоманією; екологічні проблеми; кліматичні проблеми
Питання 48 Німецька інтервенція до Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії під час іі світової війни
Велика Британія і Франція оголосили війну Німеччині ще 3 вересня 1939 р., виконуючи свої зобов'язання перед Польщею, але відвертих воених дій не починали. Французькі війська, які більше ніж у 3 рази переважали німецькі на Західному фронті, здійснили лише невеликий наступ в районі Саарбрюкена на початку вересня, а вже 3 жовтня були відведені за оборонну "лінію Мажино". Це дозволило Німеччині зосередити війська у стратегічно важливих місцях і 9 квітня напасти на Данію та Норвегію. У Данії бойових дій фактично не було. Через годину після вторгнення уряд цієї країни і король ухвалили не чинити протидії гітлерівським військам і капітулювати. Під час загарбання Данії гітлерівці втратили двох вояків убитими і 10 пораненими.
Інакше склалося в Норвегії. Норвезькі міста, розташовані на узбережжі, мали досить надійну берегову оборону. Збройні сили Норвегії, а надто флот, були достатньо боєздатними. Перший етап бойових дій тривав із 9 по 14 квітня і виявився, фактично вирішальним для долі країни: більшу її частину було захоплено, владу трохи згодом передано ватажкові норвезьких фашистів Відкуну Квіслінгу, короля та уряд було вивезено із залишками норвезької армії до Великої Британії. Це сталося 10 червня 1940 р. У Норвегії розпочався рух Опору.
Водночас здійснювалося всебічне підготування до наступу проти англо-французькнх військ, Німецьке командування планувало завдати основного удару у стик кордонів Бельгії та Люксембургу з Францією через гори Арденни і далі в обхід англо-фран-цузьких військ на Кале до узбережжя проток. Гітлер обрав цей напрям, щоб обійти з півночі добре укріплену "лінію Мажино".
На світанку 10 травня 1940 р. суходільні війська вермахту розпочали вторгнення до Голландії, Бельгії, Люксембургу. 13 травня німецькі війська прорвали фронт союзників на річні Маас. Через день голландські збройні сили капітулювали. У Великій Британії були надзвичайно стурбовані швидким просуванням гітлерівських військ і того ж дня почали створювати загони цивільної оборони. А головне — у Лондоні сталася зміна уряду: Н. Чемберлена, найактивнішого провідника "політики умиротворення", яка дискредитувала себе, заступив В. Черчилль, давній супротивник Гітлера. 17 травня гітлерівські війська вступили до столиці Бельгії Брюсселя, наступного дня Гітлер видав декрет про приєднання до Німеччини трьох бельгійських округів.
Питання 49 Напад Німеччини на Францію у 1940 р. Та її поразка
5 червня 1940 року розпочався наступ на південь 124 німецьким дивізіям протистояло 65 французьких. 7 червня німці прорвали французьку оборону рушили у напрямку Руана, Сени і Бове. 10 червня німецькі війська окупували Реймс. Зв'язок між французькими арміями було розірвано 11 червня генерал Вейган дав наказ відступати, залишаючи німцям всю Північно-західну Францію. Становище Франції ускладнилось вступом у війну фашистської Італії, необхідністю відкриття фронту в Альпах. Але наступ, розпочатий італійської армією від Монблану до Середземного моря, провалився, хоч італійська армія у 6 разів перевищувала французьку. 10 червня уряд Рейно втік із столиці, оголосивши Париж «відкритим містом» Командуючий столичним гарнізоном генерал Денц отримав наказ розстрілювати кожного, хто буде чинити опір німцям. Вранці 14 червня гітлерівці без бою вступили в Париж Англійський уряд запропонував об'єднати Англію і Францію в одну державу з єдиним громадянством і спільним урядом. Черчілль прагнув запобігти капітуляції Франції перешкодити німцям захопити її флот і колонії. Більшість членів французького уряду висловилися проти пропозиції англійців. Рейно пішов у відставку. Маршал Петен, зайнявши 17 червня пост глави уряду, запросив у Гітлера перемир'я. 22 червня 1940 р. у Комп'єнському лісі, в тому самому салон-вагоні, де в листопаді 1918 р. маршал Фош продиктував умови перемир'я німецькій делегації, було підписано угоду про перемир'я між Німеччиною і Францією. Угода передбачала повну капітуляцію Франції. Французькі наземні і військово-морські сили повинні були скласти зброю, передати її Німеччині і демобілізуватися. Німецькі війська окупували північно-західні промислові райони Франції. Ельзас і Лотарингія ввійшли до складу Німеччини. У південній Франції було встановлено режим маріонеткового уряду Петена, який обрав своєю резиденцією невеличке курортне містечно Віші. Економіка країни контролювалась німецьким урядом. 24 червня, через 44 дні після початку війни, Франція підписала угоду про перемир'я з Італією. 8. Фашистська агресія на Балканах. Гітлерівська Німеччина прагнула підкорити країни Південно-східної Європи, яким відводилася роль стратегічного плацдарму, сировинної бази та людських резервів для Рейху. У своїй політиці нацисти опиралися на пронімецькі настрої в урядових колах держав Південно-східної Європи. Щоб тримати в залежності Угорщину і Румунію, Німеччина спровокувала конфлікт між цими державами, а потім, виступивши посередником, розв'язала його на користь Угорщини. За присудом Віденського арбітражу від З0 серпня 1940 р. Румунія передала Угорщині Північну частину Трансільванії. Румунська верхівка розраховувала на територіальне розширення ще й за рахунок України. У вересні 1940 р. в Румунії встановилась профашистська диктатура генерала Антонеску. Незабаром у країну були введені німецькі війська. У листопаді 1940 р. Угорщина, Румунія та Словакія приєдналися до Берлінського пакту, ставши сателітами Німеччини. Підписавши 25 березня 1941 р. відповідний протокол, до Троїстого пакту приєднався югославський уряд, що викликало хвилю народного невдоволення. 6 квітня Німеччина напала на Югославію, а 17 квітня югославська королівська армія капітулювала. Територію Югославії було розчленовано між Німеччиною, Італією, Болгарією та Угорщиною. Італія, окупувавши у квітні 1940 р. Албанію, 28 жовтня перейшла грецьке кордон. Проте 5 листопада греки пішли у контрнаступ і вже наприкінці грудня звільнили майже третину Албанії. Італія змушена була звернутися за допомогою до Німеччини, яка 5 квітня 1941 р. ввела до Греції свої війська, внаслідок чого Греція також була розчленована. Фактичним союзником Німеччини стала Туреччина. Таким чином, до літа 1941 р. завершився перший період другої світової війни. В руках фашистської Німеччини опинилися Чехо-Словаччина, Польща Данія, Норвегія, Голландія, Бельгія, Франція, Югославія, Греція. Фашистські уряди Італії, Румунії, Угорщини, Фінляндії, Болгарії стали сателітами гітлерівської Німеччини, надавши в її розпорядження свої матеріальні та людські резерви. Німеччина контролювала 5 млн. кв. км європейської території з населення 290 млн. чол. Металообробні, машинобудівні і військові заводи всієї Європи працювали на її потреби. Лише проблеми джерел сировини, особливо нафт; залишалися нерозв'язаними.
