Питання 31 Засади «Нового курсу» ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки

На президентських виборах у листопаді 1932 р., набравши майже 23 млн голосів проти менше 16 млн голосів свого головного конкурента Г. Гувера, переконливу перемогу здобув кандидат від Демократичної партії Франклін Делано Рузвелт.

Суть «Нового курсу». Програма Ф. Д. Рузвелта, яка отримала гучну назву - «Новий курс», передбачала вжиття заходів, покликаних оздоровити економіку завдяки її докорінному реформуванню. Її наріжним каменем стало державне регулювання фінансових (насамперед торгівлі й кредиту - галузей, які стали живильним середовищем для кризи перевиробництва), економічних та соціальних відносин у країні. Це вимагало від уряду сміливих дій.

Президент покладався на «принцип пилососа» - усі наявні в країні ресурси були кинуті на те, щоб не лише допомогти великому бізнесу, як це завжди робилося раніше, а насамперед відновити купівельну спроможність рядових американців. Вони, у свою чергу, повинні були «розсмоктати» надлишок товарів.

До планів Ф. Д. Рузвелта також входило обмеження сваволі монополій. Він мав намір покласти край зловживанням в економічному і соціальному житті, а також припинити марнотратне використання природних ресурсів.

Втілення «Нового курсу».

Насамперед потрібно було покласти край банківській паніці. Всі банки було зачинено; повторно вони відкривалися під більш пильним наглядом з урядовими гарантіями, що їхні вклади убезпечуватимуться. Встановлювався державний контроль за ринком акцій.

За наполяганням Ф. Д. Рузвелта було прийнято Закон про відновлення національної промисловості (НРА), про зменшення безробіття, «кодекси чесної конкуренції» регулювали заробітну плату й умови праці. Праця підлітків була заборонена, а профспілки здобули право вести переговори з підприємцями й укладати колективні трудові угоди.

Система позик на будівництво і ремонт житла, доріг і мостів допомогла створити нові робочі місця й скоротити безробіття. Також було надано грошову допомогу авторам, художникам і музикантам, які перебували у скруті. У 1935 р. цей закон був визнаний Конституційним судом таким, який суперечить американській конституції, але пізніше суд визнав, що його необхідність диктувалася кризою.

Для допомоги 18-25-річним було створено спеціальний Громадянський корпус (ССС), члени якого займалися лісонасадженням та ремонтними роботами. Це забезпечило роботою близько 3 млн молодих американців.

Питання 32 Велика Британія у роки світової економічної кризи 1929-1933 рр.

Внаслідок світової економічної кризи обсяг промислового виробництва Англії скоротився на 15%. Найбільших втрат зазнали вугільна та металургійна промисловість. Обсяг англійської зовнішньої торгівлі скоротився вдвічі, безробіття у 1932 р. досягло 30-35%.

Скорочення прибутків від зовнішньої торгівлі, загальний розлад валютної системи призвели до того, що золоті запаси Англії різко скоротилися. У вересні 1931 р. англійський уряд був змушений відмінити золотий еквівалент фунта стерлінгів. Припинення обміну англійської валюти на золото зумовило швидке знецінення паперових грошей, вартість яких до кінця 1931 р. впала на 30% нижче золотого еквівалента.

Економічна криза спричинила розпад єдиної валютної системи Європи на ворожі валютні блоки. Найбільшим із них був «стерлінговий блок», створений Англією в 1931 р. Він об'єднував Британську імперію, декілька держав Європи, Азії і Латинської Америки з населенням понад 600 млн. чол. Члени «стерлінгового блоку» коригували курс своїх валют у відповідності з курсом англійського фунта; їхні валютні резерви зберігалися в англійських банках, а торгові розрахунки між ними велися на основі англійської валюти. Це давало змогу Англії своїми грошима обслуговувати значну частину торгівлі країн, що приєдналися до блоку, мобілізовувати їхні валютні резерви для підтримки фінансових позицій англійських підприємців та банкірів.

З метою подолання кризи англійський уряд відмовився від принципу вільної торгівлі і перейшов до політики протекціонізму. Запроваджені у 1931 р. високі протекціоністські мита повинні були захистити внутрішній ринок Англії від напливу іноземних товарів і сприяти продажу продукції місцевого виробництва.