Питання 28 Найважливіші досягнення в галузі освіти, науки і техніки у 20-30 рр. Хх ст

ХХ ст. характеризується проникненням науки не тільки у виробництво, але її зростаючим впливом на всі без винятку сторони життя людини, аж до побуту. Прориви в галузі наукового пізнання у ХХ ст. настільки грандіозні, що наука стає дійовою економічною силою, важливим чинником суспільно-політичного процесу, стратегічним військовим ресурсом.

Протягом сторіччя наукове знання, розвиваючись, зазнавало істотних змін. Поряд з диференціацією, що поглиблюється, відбувається ще глибший процес інтеграції наук. Не академічні правила, як в XIX ст., а відкриття глибинних зв'язків і закономірностей перетворює їх на цілісну взаємообумовлену теоретичну систему. Людина осягає таємниці мікросвіту (П'єр і Марія Кюрі, Макс Планк ) відкриває структуру ДНК (доповідь Д. Уотсона і Ф. Кріка оприлюднена у 1953 р.), проникає в таємниці походження Всесвіту, всієї світобудови (блискучі роботи видатного космолога сучасності С. Хокінга).

Важливі відкриття відбувалися в медицині і фармацевтиці, багатьох інших галузях науки. Наукові відкриття зроблені в 20-ті – 30-ті роки ХХ століття мали дуже важливе значення для подальшого розвитку і впливу, як на науку і техніку, так і на побутове, буденне життя майже всіх жителів планети. Таким чином, науковий розвиток і пов'язаний з ним прогрес матеріальної культури у XX ст. зумовили багаторазове посилення єдності людської культури в масштабах всієї планети, а також поєднання двох протилежних тенденцій - з одного боку, зросли можливості людини, а з іншого - людина стала своїм власним заручником.

Тепловоз

Перші досліди використання двигуна внутрішнього згоряння на локомотивах почали проводиться відразу після винаходу цього двигуна. Безпосередніми попередниками тепловоза були автодрезини й мотовози. Перший магістральний тепловоз був створений у СРСР в 1924 році по проекті Я. М. Гаккеля.

Вертоліт

В 30-х роках 20 століття Ігор Сікорський, американський винахідник російського походження активно працював над створенням машини з вертикальним зльотом. В 1939 зробив перший політ вертоліт VS-300 конструкції Сікорського. Його вдосконалена модель XR-4 зробила в травні 1942 поле зі Стратфорда (шт. Коннектикут) у Дейтон (шт. Огайо), покривши відстань більше 1,2 тисяч км.

Т-34

Т-34, найменування середнього радянського танка, що застосовувався у Великій Вітчизняній війні. Був кращим танком періоду 2-ї світові війни (з 1940). Т-34 - кращий танк Великої Вітчизняної війни був створений на Харківському тракторному заводі в 1939 році групою радянських конструкторів під керівництвом Михайла Ілліча Кошкіна.

Питання 29 Основні ідеї і течії у розвитку культури у 20-30 рр. Хх ст.

Відмітною особливістю суспільної свідомості на початку XX ст. була віра у невпинність прогресу людства, безмежний оптимізм. Успіхи науки дозволяли сподіватися на всемогутність розуму. Здавалося, ніщо не може завадити людині, озброєній науковим пізнанням, зробити довкілля і суспільство кращими.

Перша світова війна серйозно похитнула ці переконання. Її початок, жорстокість, злидні, спричинені війною, різко змінили гро- мадські настрої. Це передусім виявилося у втраті оптимізму, який заступив песимізм — зневіра у щасливому майбутньому. Характерною ознакою свідомості стало відчуття занепаду європейської цивілізації — відчуття, яке на початку століття побутувало хіба що серед частини європейських інтелектуалів-декадентів. Маніфестом цього нового світосприйняття стала книга німецького історика Освальда Шпенглера «Занепад Європи», що вийшла в 1919– 1922 рр. У ній історію людства показано не як звичайний лінійний процес розвитку від простого до складного, від дикості до цивілізації, а як ланцюжок не пов’язаних одна з одною культур, кожна з яких народжується, переживає піднесення, а потім занепадає і гине, залишаючи по собі туманні спомини й руїни.

Іншою, не менш важливою ознакою тогочасної дійсності стало поширення ірраціоналізму — зневіри у можливостях людського розуму. Ці два великих зрушення суспільної свідомості — затвердження песимізму та ірраціоналізму — залишили глибокий слід в європейському мистецтві.

У 20-ті рр. новим явищем у літературі стали письменники «утраченого покоління».Термін «утрачене покоління», що його вперше використала американська письменниця Г. Стайн, став означати напрям у літературі, який відображав протест проти нелюдської бійні Першої світової війни, настрої песимізму й зневіри у соціальній дійсності та способі життя.

На початку XX ст. у сфері художньої творчості — у літературі, архітектурі, малярстві, музиці, театральному мистецтві — виникає безліч течій, груп, шкіл, які зазвичай позначають збірним терміном «модернізм» (модерн — новий). Модернізм — у мистецтві загальний термін, що використовується для позначення здійснюваних на початку ХХ ст. спроб порвати з художніми традиціями ХІХ ст.; заснований на концепції домінування форми над змістом.

До Першої світової війни в мистецтві панував реалізм. Світ тоді здавався гідним його реалістичного відображення. Особистість творця, його смаки і пристрасті могли виявитись у виборі жанру, композиції, форми або кольору. Коли світ утратив в очах художників, архітекторів, музикантів свою гармонійність і раціональність, його реалістичне відображення ніби втратило сенс.

У 20-ті рр. в наукових і творчих лабораторіях Парижа, Москви і Мюнхена робилися спроби узагальнити досвід абстракціонізму, вивчити першоелементи художніх форм (лінія, крапка, пляма, колір тощо), а також опрацьовувались ідеї синтезу живопису, архітектури, ужиткового мистецтва, початки дизайну. У другій половині 20-х рр. інтерес до абстракціонізму зменшився. У ряді країн з авторитарними й тоталітарними режимами цю течію затаврували і навіть заборонили.