Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Питання 1-90.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.05 Mб
Скачать

Питання 21 Росія в перші роки радянської влади. Політика „Воєнного комунізму”

У 1917-1918 рр.. Російська імперія розпалася. З її складу вийшли ПольщаФінляндія, Україна та ін Росія стала називатися РРФСР. Проте в ході громадянської війни пішли зворотні процеси - більшовики національних окраїн почали об'єднуватися з російськими для боротьби зі своїми ворогами. Після громадянської війни створена узгоджувальна комісія, щоб усунути суперечності між центром і околицями при утворенні об'єднаної держави.  Голова комісії І. В. Сталін пропонував включити національні окраїни в РРФСР на правах автономій, Ленін - об'єднати їх на рівних в союз з РСФРР з правом виходу з союзу. Цей проект взяли за основу. 30 грудня 1922 на Всесоюзному з'їзді Рад було прийнято рішення про укладення союзного договору і створенняСРСР. До нього увійшли РРФСР, Україна, Білорусія і Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка (ЗРФСР), що об'єднувала Грузію, Вірменію,Азербайджан. У 1924 р. в СРСР увійшли Туркменія і Узбекистан. Казахстан і Киргизія були частиною РРФСР.  Як союзна республіка Таджикистан увійшов до складу СРСР у 1929, Казахстан і Киргизія - 1936, ЕстоніяЛитва і Латвія - 1940 р. У 1936 р. ЗРФСР розділилася на союзні республіки - Грузію, Вірменію і Азербайджан. 31 січня 1924 була прийнята перша конституція СРСР. Вищі органи влади - з'їзд Рад, в проміжках між з'їздами - ЦВК СССР.Терріторія республік не могла бути змінена без їх згоди. На ділі ці права були умовністю - республіки очолювалися місцевими комуністичними партіями, жорстко підкорялись перебував у Москві ЦК ВКП. Мета роботи розглянути розвиток Росії в перші роки радянської влади. Завдання даної роботи розглянути становлення радянської системи управління в перший рік радянської влади, з'ясувати перший перетворення в економіці, вивчити Громадянську війну та іноземну інтервенцію. 

Термін "воєнний комунізм" вперше був використаний Леніним на означення сукупності соціальних та економічних заходів періоду громадянської війни.Приводом до надзвичайних заходів було те, що з результаті виступу чехословацького корпусу, конфлікту між Раднаркомом та українською Центральною Радою погіршилося постачання до Росії хліба. У травні 1918р. ВЦВК прийняв ряд декретів, які встановлювали продовольчу диктатуру на селі. Вводилась державна монополія на продаж хліба та його заготівлю. Зона передбачала заборону приватної торгівлі хлібом, дозвіл Наркомату продовольства примусово вилучати його у селянських господарствах. Для забезпечення примусового вилучення хліба створювалися спеціальні продовольчі загони. У січні 1919 р. було введено продовольчу розверстку, яка передбачала вилучення всього запасу хліба, а згодом — і всіх сільськогосподарських продуктів. Поряд із цими заходами в червні 1918 р. було створено комітети бідноти — комбіди, що складалися, в основному, з сільського люмпен-пролетаріату. З метою стимулювання вилучення ними надлишків продуктів передбачалося, що частину вилученого буде поділено між членами комбідів. Одночасно на селі будувався комунізм. На базі поміщицьких господарств створювалися зразкові сільськогосподарські комуни та радянські господарства. Це стало фактичною відмовою від політики, проголошеної більшовиками у Декреті про землю.Процес "комунізації" села здійснювався примусовими методами. Так, у 1918 р. на території РРФСР було створено 3100, а в 1920 р. 4400 радгоспів. Але це були, здебільшого, малоефективні господарства, соціальною базою яких стали найбідніші верстви населення. Проведення політики "воєнного комунізму" у промисловості розпочалося з червня 1918 р., коли було прийнято декрет про її націоналізацію. Націоналізації підлягали підприємства навіть з кількістю робітників у 5 осіб за наявності механічного двигуна та з кількістю 10 осіб без двигуна. На 1920 р. було націоналізовано 37,2 тис. підприємств.Політика "воєнного комунізму" означала встановлення цілковитого державного контролю над управлінням промисловістю, створення вертикальної централізованої системи органів управління на чолі з главками та Вищою радою народного господарства (ВРНГ). Характерними рисами політики "воєнного комунізму" були введення безгрошових розрахунків, відміна торгівлі, введення прямого продуктообміну, зрівняльного розподілу продуктів серед працюючого населення, запровадження карткової системи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]