- •Питання 1 Особливості політичного,економічного,соціального розвитку сша на початку 20ст.
- •Питання 2 Основні тенденції історичного розвитку Англії на поч. 20ст
- •Питання 3 Основні тенденції історичного розвитку Німеччини на поч. 20 ст
- •Питання 4 Індустріалізації Росії на поч. Хх ст. Та політичний розвиток імперії.
- •Питання 5 Державний устрій, політичне життя та соціально-економічний розвиток Австро-Угорщини на початку хх століття
- •Питання 6 Причини і світової війни і цілі держав. «План Шліффена»
- •Питання 7 Початок війни між державами Антанти і Німецьким блоком. Бойові дії у 1914 р
- •Питання 8 Воєнні кампанії 1915 року
- •Питання 9 Верденська битва. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі. Брусиловський прорив російських армій
- •Питання 10 Події і світової війни у 1917 – 1918 рр
- •Питання 11 Закінчення і світової війни. Комп'єнське перемир'я. Наслідки війни
- •Питання 12 Паризька мирна конференція та її рішення
- •Питання 13 Версальський договір з Німеччиною. Створення Ліги Націй
- •Питання 14 Мирні договори з Австрією, Угорщиною, Болгарією, Туреччиною
- •Питання 15 Врегулювання проблеми репарацій після і світової війни. «Плани Юнга» та «Дауеса»
- •Питання 16 Договір у Рапалло (1922). Головні постанови Генуезької (1922), Гаазької (1922), Лозаннської (1922 - 1923) та Локарнської (1925) конференцій
- •Питання 17 Передумови виникнення тоталітарних режимів. Різновиди тоталітарних режимів та їх ознаки
- •1. Однопартійна диктатура.
- •Питання 18 Прихід до влади в Італії б.Мусоліні. Створення фашистської диктатури
- •Питання 19 Іспанія у післявоєнний період. Диктатура Прімо де Рівера
- •Питання 20 Лютнева революція та більшовицький переворот в Росії
- •Питання 21 Росія в перші роки радянської влади. Політика „Воєнного комунізму”
- •Питання 22 Листопадова революція 1918 р в Німеччині та період економічного колапсу
- •Питання 23 Революція в Туреччині. Економічна та політична ситуація в країні
- •Питання 24 Доба «процвітання» у сша. Визрівання передумов світової кризи
- •Питання 25 Великобританія у період стабілізації. Консерватори і лейбористи при владі.
- •Питання 26 Німеччина в період Веймарської республіки.
- •Питання 27 Утворення срср. Запровадження Нової економічної політики (неп)
- •Питання 28 Найважливіші досягнення в галузі освіти, науки і техніки у 20-30 рр. Хх ст
- •Питання 29 Основні ідеї і течії у розвитку культури у 20-30 рр. Хх ст.
- •Питання 30 сша напередодні та в роки Великої депресії. Америка за президента г. Гувера
- •Питання 31 Засади «Нового курсу» ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки
- •Питання 32 Велика Британія у роки світової економічної кризи 1929-1933 рр.
- •Питання 33 Світова економічна криза в Німеччині. Прихід до влади а. Гітлера.
- •Питання 34 Зародження фашистського(нацистського) руху
- •35 Питання Франція в роки економічної кризи
- •Питання 36 Іспанія в роки економічної кризи 1929-1933 рр.
- •Питання 37 Утворення, прихід до влади та політики урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії (30-і рр. Хх ст.)
- •Питання 38 Світова криза 1929-1933 рр. Та соціально-економічне становище в країнах центрально-східної Європи (Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, Югославії)
- •Питання 39 Політика «прискореної» індустріалізації та колективізації в Радянському Союзі
- •Питання 40 Голодомор в срср у 1932-1933 рр.
- •Питання 41 Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х роках та її результати
- •Питання 42. Особливості економічних і політичних процесів у Латинській Америці у 30-х рр. Хх ст
- •Питання 43 Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення іі світової війни
- •Питання 44 Вісь Берлін – Рим – Токіо та зростання агресивності Японії та Німеччини у 30-х рр. Хх ст.
- •Питання 45 Аншлюс Австрії і Мюнхенська угода
- •Питання 46 Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. Та таємний додатковий протокол до нього. Вплив угоди на подальший розвиток подій у світі.
- •Питання 47 Початок іі світової війни та захоплення Німеччиною Польщі
- •Питання 48 Німецька інтервенція до Данії, Норвегії, Бельгії, Голландії під час іі світової війни
- •Питання 49 Напад Німеччини на Францію у 1940 р. Та її поразка
- •Питання 50 Напад Німеччини на срср та причини поразок Червоної Армії в перші місяці війни
- •Питання 51 Хід війни на радянсько-німецькому фронті у 1941-1942 рр
- •Питання 52 Окупаційні режими та рухи опору під час іі світової війни
- •Питання 53 Війна на Тихому океані та Північній Африці під час іі світової війни
- •Питання 54 Розгром німецьких військ під Сталінградом та Курськом. Перелом у війні
- •Питання 55 Тегеранська конференція
- •Питання 56. Визволення території срср від німецько-фашистських військ та перенесення воєнних дій у країни південно-східної і центральної Європи
- •Питання 57 Відкриття другого фронту в Європі
- •Питання 58 Кримська конференція та її рішення. Створення оон
- •Питання 59 Капітуляція Німеччини. Потсдамська конференція та її рішення
- •Питання 60 Капітуляція Японії та наслідки Другої світової війни
- •Питання 61 Початок «холодної війни». Перші воєнні сутички (друга половина 40-поч. 50-х рр.)
- •Питання 62 Карибська криза 1962 р.
- •Питання 63 Нормалізація відносин між європейськими державами (поч. 70-х рр. Хх ст.). Радянсько-американські відносини у 70-х – на поч. 80-х рр. Хх ст.
- •Питання 64
- •Питання 65 Загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-ті рр. "Уотергейтська справа"
- •Питання 66 Економічне піднесення 80-90рр.
- •Питання 67 Політика ліберальної і консервативної партій Канади після Другої світової війни
- •Питання 68 Соціально-економічний розвиток Канади у 70-90-х рр.. Хх ст.
- •Питання 69 Економічний та політичний розвиток сша та Канади на початку ххі ст.
- •Питання 70 Країни Латинської Америки у 40-90-ті роки. Інтеграційні процеси
- •Питання 71 Англія у 1945 р. – на початку ххі ст
- •Питання 72 Розвиток Франції у 1945 р. – на поч. Ххі ст.
- •Питання 73
- •Питання 74 Об’єднання Німеччини. Німеччина наприкінці хх – на поч. Ххі ст.
- •Питання 75
- •Питання 76 Країни Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург) у середині хх – поч. Ххі ст.
- •Питання 77 Скандинавські країни у 1945 р – поч. Ххі ст.
- •Питання 78 Кінець Сталінщини у срср (1945-1953 рр).
- •Питання 79 Період «Відлиги» (1953-1964 рр)
- •Питання 80 Економічне та суспільно-політичне життя срср у другій половині 40-х – поч. 60-х рр. Хх ст.
- •Питання 81 Реванш консерваторів та епоха «застою» у срср
- •Питання 82 Дисидентський рух у срср
- •Питання 83 «Перебудова» та розпад срср
- •Питання 84 Особливості розвитку Росії у 90-х рр. Хх ст. – на поч. Ххі ст.
- •Питання 85 Японія у 1945 р – на поч. Ххі ст.
- •Питання 86 Китай у 1945 р – на поч. Ххі ст
- •1. Проголошення кнр
- •2. Культ особи Мао Дзедуна. Соціально-економічні експерименти комуністів Китаю
- •3. Реформи Ден Сяопіна
- •Питання 87 Країни південно-східної Азії у другій половині хх – на поч. Ххі ст.
- •Питання 88 Країни Африки у другій половині хх – на початку ххі ст.
- •Питання 89 Розвиток науки і техніки у другій половині хх – на поч. Ххі ст
- •Питання 90 Глобальні проблеми людства на сучасному етапі: тероризм; боротьба з наркоманією; екологічні проблеми; кліматичні проблеми
Питання 20 Лютнева революція та більшовицький переворот в Росії
Для Росії Перша світова війна поряд із соціальним та національним гнітом стала важливим чинником Лютневої (1917 р.) демократичної революції.Війна вкрай загострила соціально-економічні і політичні відносини в Росії. Весь її тягар ліг на плечі робітників, селян, що вело до посилення страйкового руху серед робітників, антивоєнних настроїв серед селянства, солдатів і матросів. 23 лютого 1917 р. робітники Петрограда почали страйк протесту проти нестачі продуктів. Він супроводжувався масовими мітингами і демонстраціями. Наступного дня припинили роботу і вийшли на вулицю понад 200 тис. осіб. 25 лютого страйк і демонстрації переросли у загальнополітичний страйк під гаслами: «Геть царя!» «Геть війну!» «Хліба!», а 26 лютого — у збройне повстання. У той же день солдати почали переходити на бік повсталого народу. Мітинги протесту, демонстрації прокотились в ті дні по всій Росії, і цар Микола II змушений був 2 березня зректися престолу. Того ж дня був утворений Тимчасовий уряд, сформований з ліберальних депутатів Думи. Поряд з ним діяла Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів, покликана «поглибити» революцію у напрямі до соціалізму. Ці дві влади тільки заважали одна одній і створювали хаос та безладдя, що набували все більшого поширення в Росії.Характеризуючи обстановку від Лютневої революції до липневих подій 1917 p., абітурієнт повинен виявити знання і розуміння розстановки політичних сил, партій і організацій, що мали вплив на хід подій. Необхідно дати характеристику конституційно-демократичній партії (кадети), партіям октябристів, меншовиків, есерів, більшовиків. Звернути увагу на те, що кадети захищали переважно інтереси фінансово-промислової буржуазії, октябристи — обуржуазнених поміщиків та великої буржуазії, есери та меншовики — селян, робітників та дрібної буржуазії, більшовики, як вони вважали, — пролетаріату та біднішого селянства. Лютнева революція в Росії викликала великі надії народів Росії на свободу і незалежність. Однак ситуація в національних районах була ще складнішою, ніж у центрі. Тому на місцях нерідко складалося тривладдя: органи влади Тимчасового уряду, Ради робітничих і солдатських депутатів і національні органи влади.
Більшовицький Переворот — захоплення влади більшовиками в ході збройного повстання в Петрограді 24— 25.10.(7—8.11) 1917 р. Лютнева революція 1917 р. принесла народам колишньої Російської імперії сподівання на свободу і демократію.Проте запропонований прогресивними силами країни ліберальнодемократичний шлях розвитку виявився для Росії утопічним. Хід російської історії визначив більшовицький шлях розвитку, який найбільше відповідав реаліям 1917 р.Лідер більшовиків В. Ульянов (Ленін) прагнув скористатися ситуацією і привести створену ним партію до влади. Повернувшись 3(16) квітня з еміграції, він виступив з програмою, що висувала найрадикальніші вимоги, здатні забезпечити підтримку значної частини населення. Особливо швидко чисельність прихильників більшовиків почала зростати після невдалого виступу генерала Л. Корнілова наприк. серпня. Починаючи з 15(28) вересня Ленін став наполягати на негайному збройному повстанні й захопленні влади. ЦК партії більшовиків спочатку одностайно виступив проти цієї пропозиції, проте після повернення Леніна до Петрограда 10(23) жовтня більшістю голосів (10 проти 2) прийняв резолюцію про збройне повстання. На розширеному засіданні ЦК партії більшовиків 16(29) жовтня Ленін домігся нової перемоги: було підтверджено попереднє рішення ЦК про курс на негайне повстання й обрано Військовореволюційний центр, який підпорядковувався Військовому революційному комітету (ВРК), створеному 12(25) жовтня при Петроградській Раді.