3. Теорії виникнення аудиту

 

Аудит як контроль над діяльністю бухгалтерської з'явився ще в Древньому Сході. У той час, зрозуміло, не існувало таких понять, як «реєстрація ККМ» або «активи балансу». Але, тим не менше, зачатки даної галузі утворилися ще тоді. Більш схожу з сучасним аудитом форму стародавній контроль достовірності бухгалтерської звітності знайшов у Стародавній Греції. Аудит ж у нинішньому поданні з'явився в середині XIX століття. Його родоначальниками були англійські бухгалтери, і сталося це в такий спосіб.

У XVI ст. правовий конт-роль облікових книг був офіційно введений в багатьох країнах світу.

У ХVII - ХIХ вв. фінансові кризи стали акту-альной світовою проблемою. Як наслідок, збільшувалася кількість збанкрутілих підприємств, що підвищувало попит на бухгалтерів-експертів, опосередковано інвесторів, що захищали інтереси, контрагентів, працівників. Робота аудитора полягала в контролі правильності ведення бухгалтерського обліку і состав-ления звітності.

Середина XIX століття для Великобританії позначився появою численних акціонерних товариств, господарі яких не завжди були чисті на руку. Вони використовували при складанні звітності неправдиві відомості про прибуток, навмисно завищуючи її, щоб забезпечити своїх цінних паперах попит в акціонерів. Зрозуміло, фальсифікація розпечатувалася, і серед ошуканих вкладників зростало невдоволення, потік інвестицій скорочувався, гальмуючи економічний розвиток країни. Тоді кілька незалежних бухгалтерів, які користувалися авторитетом у масах, зробили оголошення, що вони гарантують достовірність фінансової звітності підприємств тих підприємств, з якими працювали. З того моменту, інвестори, купуючи акції, вимагали папери, що підтверджують перевірку бухгалтерської звітності, і були на покупку, тільки якщо бачили підпис одного з поважних фахівців.

До початку XX століття з'явилися аудиторські фірми, за своїми функціями максимально наближені до сучасних. Зрозуміло, з роками вдосконалювалися методи перевірок, з'являлися нові теорії. Аудит, як і будь-який інший напрямок, розвивався з появою нових ідей, нових понять і навіть технічного оснащення.

Крім того, розвиток акціонерних товариств зажадав надання зацікавленим особам достатньою для ухвалення рішень, правдивої інформації річної звітності, що спричинило необхідність обов'язкового публічного освітлення як самої звітності, так і виводів аудиторів відносно її повноти, достовірності, відповідності законодавству.

У цей же період з метою запобігання недобросовісним угодам між замовниками і виконавцями аудиту була почата практика державного регулирова-ния професійної діяльності облікових працівників через нормативні акти, що регламентують порядок організації перевірок. З 1844 р. у Великобританії вийшла серія законів про компанії, відповідно до яких їх керівники були зобов'язані один раз протягом року надати акціонерам підписаний ними баланс підприємства і запрошувати незалежного бухгалтера (аудитора) для перевірки і подтвержде-ния звітності для акціонерів. Аналогічні закони про зобов'язання-ном незалежному аудиті були прийняті у Франції (1867 р.) і США (1887 р.). До кінця XIX ст. незалежний аудит сформувався як самостійна сфера професійної практичною деятельнос-ти.

Після "Великої депресії" (1929 р.) Комісією з цінних паперів і бірж були раз-работаны спеціальні вимоги відносно змісту і струк-туры аудиторського ув'язнення, в якому повинні відбиватися дата, опис деталей проведеної роботи, чітка опреде-ленное думка аудитора відносно наданої звітності, принципів і процедур обліку. І якщо до 60-х років XX ст. при аудиті основна увага відводилася визначенню достовірності такою, що перевіряється финансо-вой звітності, що і відбивалося у висновку аудитора, то пізніше в багатьох країнах виникла державна вимога про включення у виведення аудитора думки про відповідність фінансової звітності підприємства законодавству країни (Німеччина, Франція, Ита-лия), професійним стандартам бухгалтерського обліку (Канада, США, Японія) або обох критеріям (Великобританія).

Історично аудит представляв собою ревізію, або щорічну перевірку роботи підвідомчих структур. Король перевіряв герцогів і принців, герцоги і принци - своїх лордів і шерифів і так далі вниз по сходах феодальної. Початкові активи, сплата податків, продана продукція - все повинно було бути враховано і проконтрольовано.

У системі економічних відносин аудит за більш ніж 150-річний період пройшов декілька якісних стадій розвитку. Кожна з них відповідала певному рівню розвитку економічних відносин, оскільки, як будь-який вид управлінської діяльності, аудит виконує функції, які затребувані економічним середовищем.

Корпорації з'явилися в Англії в XVI ст., Але з тих пір пройшло багато років, перш ніж з'явилися організації, що діють на основі сучасних уявлень про корпоративну моделі. Компанії з об'єднаним капіталом з'явилися у XVII ст., А принцип обмеженої відповідальності повністю склався тільки до XIX століття.

Вважається, що аудит в сучасному розумінні почав формуватися в середині XIX ст. в Англії у зв'язку з потужним розвитком ринкових відносин і відділенням права власності на капітал від фактичного розпорядження ним. Становлення ринкової економіки супроводжувався масовим банкрутством компаній, часто викликаним не об'єктивними економічними причинами, а недобросовісністю та зловживаннями керуючих компаніями. Розорених акціонерам була необхідна захист, потенційним інвесторам та існуючим акціонерам - достовірна інформація про стан справ у компаніях. У середині XIX ст. група видних бухгалтерів створила в Шотландії професійне об'єднання, метою діяльності якого є перевірка будь-яких наданих йому бухгалтерських звітів. Основними характеристиками аудитора минулого століття були його бездоганна порядність, чесність і незалежність. Завдання аудиту полягала в детальній перевірці фінансово-господарської діяльності та правильності рахунків бухгалтерського обліку компаній. У результатах аудиторської діяльності головним чином були зацікавлені власники, які могли втратити капітал не тільки в силу об'єктивних економічних причин, а й через несумлінність керуючих.

Умовно можна виділити п'ять періодів становлення аудиту.

Перший період: в 1844 р. в Англії вийшов ряд законів, що передбачають перевірку незалежними бухгалтерами бухгалтерських рахунків і звітів перед акціонерами, потім були прийняті закони про обов'язковий аудит і в інших країнах, наприклад у Франції - у 1867 р., в США - в 1937 р.

Другий період (1850-1905). Спочатку завдання аудиторів мало відрізнялися від завдань ревізії - контроль ефективності діяльності підприємства, виявлення помилок. З розвитком фондового ринку, формуванням професії «бухгалтер» виникла професія «аудитор». США виступили центром формування трансатлантичних аудиторських фірм, які згодом увійшли до «велику п'ятірку».

Третій період (1905-1933) характеризується масовим створенням гігантських концернів, повним розривом інтересів власників та найманих працівників - керуючих, виникненням бухгалтерської науки і зміною методології аудиту. Акцент був зроблений не на дослідженні помилок, на а ефективності внутрішнього контролю, застосуванні статистичних вибірок.

Четвертий період (1933-1940) характеризується посиленням вимог до якості аудиту, посиленням впливу Нью-Йоркській біржі та її вимог обов'язковості аудиту звітності. З'явився метод «тестування» в аудиті, що дозволяє виявляти навмисні помилки в обліку.

П'ятий період (1940 - по теперішній час) розпочався з Другої світової війни і триває за єдиними професійним стандартам. Основні вимоги, що пред'являються до аудиту в

З початку 70-х років XX ст. відбувається гармонізація аудиторської діяльності на регіональному і інтернаціоналізації на міжнародному рівнях: початок інтернаціоналізації аудиту був покладений створенням в 1977 р. Міжнародній Федерації Бухгалтерів, на яку, зокрема, були покладені функції разра-ботки Кодексу Етики Професійних Бухгалтерів, Міжнародних Стандартів Аудиту, бюлетенів аудиту, положень про державний і управлінський облік, посібників з професійної освіти і аудиту державних підприємств.

Т. о., можна виділити наступні етапи розвитку аудиту і зміст останнього, що змінюються у зв'язку з розвитком національних і світових економік і уявлень про аудит в бізнесовому середовищі:

часовий період	види аудита	суть аудиту
античність - до хvii в.	державний, незалежний	розкриття спотворень, помилок, шахрайства
хvii - хiх вв.	державний, незалежний	розкриття спотворень, помилок, шахрайства, визначення правдивості і зрозумілості фінансової звітності
почало хх в. до 60 гг.	державний, незалежний, внутрішній	визначення правдивості і зрозумілості фінансової звітності, її відповідності обліковим стандартам і вимогам законодавства
60 рр. хх в. - теперішній час	державний, незалежний, внутрішній	визначення правдивості і зрозумілості фінансової звітності, її відповідності обліковим стандартам і вимогам законодавства, оцінка ефективності, економічності, соціального значення діяльності, гармонізація і інтернаціоналізація аудиту

 

Якщо говорити про Росію, перший аудитори з'явилися у нас в 1712 році, а сучасний зміст поняття набуло з 1867 року. Однак, ніякого розвитку аудиту в Росії протягом тривалого часу не спостерігалося, аж до 1987 року, коли, відповідно до закону СРСР, аудиторська перевірка стала обов'язковою.

 

У нашій країні розвиток аудиту характеризувався наступними моментами:

До 1991 м. Україна розвивалася як административно-террито-риальная одиниця - союзна республіка СРСР, тому возникнове-ние аудиту в Україні своїми коренями йде за часів Російської імперії.

Перша згадка про аудиторів в Росії відноситься на початок XVIII ст., коли аудиторами називали військових слідчих. Звання аудитора в Росії було введене Петром I як військовий чин.

У 1989 р., з виникненням в Україні спільних підприємств (СП) іноземною стороною було поставлено питання про аудиторське підтвердження результатів фінансово-господарської діяльності СП, що стало пред-посылкой створення в Києві дочірнього відділення аудитор-ской фірми "Инаудит" під назвою "Инаудит-Україна". До складу першої аудиторської фірми увійшли колишні держслужбовці контрольно-ревізійного управління Мінфіну України.

14.02.1992 р. в Києві на з'їзді аудиторів був прийнятий Статут громадського об'єднання громадян, здійснюючих ауди

28.10.1993 р. в Україні був створений незалежний са

Формально говорити про виникнення цілісної системи аудиту в Україні можна лише з 22.04.1993 р., з ухваленням Закону України "Про аудиторську діяльність".

У 1995-1996 рр. були прийняті тимчасові вітчизняні норма

В цілому, аудит в Україні аудит активно розвивається, базуючись на досягненнях світової теорії і практики аудиторської діяльності.

Нинішні умови господарювання ставлять нові завдання перед управлінням сільськогосподарських підприємств. Реформування системи бухгалтерського обліку та приведення її до міжнародних вимог призвели до зниження якості управлінської інформації, її аналізу, а також результативності прийняття управлінських рішень. Відповідно до вищенаведеного, першочерговим завданням є вирішення питань щодо розвитку облікової та аналітичної системи як єдиної інтегрованої

обліково-аналітичної системи підприємства.

Дослідженню питань щодо суті обліково-аналітичної системи підприємства присвятили свої праці такі сучасні вчені, як Я.М. Баренгольц, М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, О.Д. Гудзинський, М.Я. Дем’яненко, Т.Г. Камінська, Г.Г. Кірейцев, Т.М. Пахомова, Л.О. Сухарьова та інші.

Поряд із цим, залишається актуальним розгляд питання стосовно структури обліково-аналітичної системи сільськогосподарських підприємств як цілісної інформаційної системи управління.

За мету дослідження поставлено аналіз і вивчення питань щодо суті обліково-аналітичної системи підприємства, функцій та визначення її структури.

У вітчизняній теорії бухгалтерського обліку обліково-аналітична система як єдина цілісна система майже не розглядається. Представлена дана система окремими її складовими, тобто окремо вивчається облікова система й окремо аналітична система підприємства. Винятковими є дослідження О.Д. Гудзинського, Г.Г. Кірейцева, Т.М. Пахомової, Т.Г. Камінської, Л.О. Сухарьової.

Т.Г. Камінська обліково-аналітичну систему фінансового менеджменту пояснює як «цілеспрямоване формування інформаційних потоків, підпорядкованих вимогам планування, аналізу, підготовки ефективних управлінських рішень і контролю за їх виконанням у фінансовій діяльності підприємства»1.

Інше визначення поняття обліково-аналітичної системи подано в колективній монографії за редакцією професора Л.О. Сухарьової. Даний автор у передмові до вищезгаданої монографії зазначає, що «…контролінг — принципово нова концепція інформації і управління, яку можна визначити як обліково-аналітичну систему, що реалізує синтез елементів обліку, аналізу, контролю і планування.

Все це спрямоване на забезпечення як оперативного, так і стратегічного управління процесом досягнення цілей діяльності підприємства»2. Г.Г. Кірейцев, О.Д. Гудзинський, Т.М. Пахомова суть обліково-аналітичної системи розглядають з погляду функціонального призначення даної системи із застосуванням системного підходу до її вивчення.

Вищезгадані автори під обліково-аналітичною системою розуміють «інтегровану систему прийомів обліково-аналітичного забезпечення менеджменту шляхом здійснення специфічних внутрішньо системних та загальносистемних функцій»1.

Обліково-аналітична система є однією з елементів (підсистем) загальної системи — підприємства, яка взаємодіє з іншими елементами даної системи й має відповідне місце, функції та завдання. Останнє полягає у забезпеченні керівництва підприємства необхідною обліково-аналітичною інформацією для прийняття управлінських рішень.

Виходячи зі змісту основного завдання обліково-аналітичної системи, можна виділити функцію, яку виконує дана система по відношенню до управління.

На думку Т.М. Пахомової, «обліково-аналітичний механізм виконує обслуговуючу функцію стосовно суб’єкта обслуговування різних ієрархічних рівнів управління: керівників структурних підрозділів; керівників центрів відповідальності; фінансових і бюджетних структур, акціонерів, інвесторів»2.

Обліково-аналітична система, поряд із обслуговуючою, виконує функцію пізнання об’єкта управління через інформацію, яка утворюється в даній системі.

Наступним кроком після пізнання об’єкта управління є вплив на даний об’єкт. У даному випадку обліково-аналітична система забезпечує виконання управлінням інших функцій, таких як планування, організація, аналіз і контроль.

Обліково-аналітична як інтегрована система управління підприємством має свою структуру. Структура системи, у філософському розумінні даного терміна, означає «сукупність взаємодії її елементів»3.

Представлена на рисунку розроблена автором структура обліково-аналітичної системи має в своєму складі дві підсистеми: облікову й аналітичну, з властивими їм взаємозв’язками як у всій системі, так і в середині кожної підсистеми.

Щоб повною мірою дослідити обліково-аналітичну систему в контексті забезпечення нею управління необхідною інформацією, потрібно розглянути місце, функціональне призначення окремих її елементів у взаємозв’язку з іншими елементами даної системи. Облікова система є одним із елементів (підсистемою) обліково-аналітичної системи.

В теорії бухгалтерського обліку нині існує поділ обліку на види: оперативно-технічний (оперативний), бухгалтерський та статистичний, які в сукупності складають господарський облік.

Оперативним обліком забезпечується швидке одержання поточної інформації про господарську діяльність підприємства, яка використовується для поточного оперативного управління.

Бухгалтерський облік виступає основним джерелом одержання інформації для потреб управління. Даний вид обліку здійснює безперервне й суцільне спостереження, реєстрацію господарських процесів та явищ; узагальнює інформаційні дані про господарську діяльність підприємства для різних користувачів.

Система бухгалтерського обліку виконує відповідні функції. Професор Г.Г. Кірейцев виділяє зовнішні та внутрішні функції бухгалтерського обліку. Однією із зовнішніх функцій є інформаційна. Виконання даної функції обліковою системою підприємства дає змогу забезпечити управління необхідними інформаційними даними для прийняття управлінських рішень.

Основним завданням бухгалтерського обліку, в сучасній вітчизняній теорії бухгалтерського обліку визначено, як зазначає Ф.Ф. Бутинець, «створення такої системи інформації, яка забезпечувала б реальне керівництво та примноження доходу господарства»1.

Наступним складовим елементом обліково-аналітичної системи підприємства є аналітична підсистема.

Аналіз господарської діяльності підприємства є однією з функцій управління, суть якого, як зазначає професор В.К. Савчук, «проявляється через його принципи, функції, роль в управлінні та його завдання»2.

Основною функцією аналізу, з погляду вищезгаданого вченого, є «обґрунтування управлінських рішень»3.

Основним інформаційним джерелом, яке забезпечує виконання аналізом своїх функцій є облікова система підприємства.

В обліково-аналітичній системі присутній такий елемент як інформація. Інформацію вищезгаданій системі можна розглядати як інформаційну підсистему, за допомогою якої здійснюються взаємозв’язки між елементами даної системи.

Інформаційні дані (показники) також є головним продуктом (кінцевим результато) функціонування обліково-аналітичної системи.

У структурі обліково-аналітичної системи присутній такий елемент як людина. Саме за допомогою розумової праці людини — працівника апарату управління — здійснюється формування інформації, подальший її аналіз, а також прийняття відповідних управлінських рішень щодо господарської діяльності підприємств.

Дослідження питання суті обліково-аналітичної системи, її структури та функ-

ції дає змогу зробити наступні висновки:

1) Обліково-аналітична система є однією з елементів (підсистем) загальної системи — підприємства, яка взаємодіє з іншими елементами даної системи й має відповідне місце, функції та завдання.

2) Завдання обліково-аналітичної системи полягає у забезпеченні керівництва підприємства необхідною обліково-аналітичною інформацією для прийняття управлінських рішень.

3) Обліково-аналітична система поряд із обслуговуючою функцією виконує функцію пізнання об’єкта управління через інформацію, яка утворюється в даній системі.

4) В обліково-аналітичній системі мають місце інформаційні зв’язки між підсистемами обліку та аналізу.

5) Облік є важливою функцією управління. Суть обліку проявляється в його функціях, які поділяються на внутрішні й зовнішні.

6) В обліковій підсистемі відбувається формування інформаційних даних оперативним, бухгалтерським і статистичним обліком. Дане формування здійснюється на етапах первинного, поточного та підсумкового обліку за допомогою відповідних методів, способів, прийомів, процедур обробки й передачі інформації відповідним користувачам.

7) Аналіз як важлива функція управління присутній на всіх етапах формування інформації системою обліку. За допомогою аналізу обґрунтовуються відповідні управлінські рішення щодо діяльності підприємства.

Відповідно до вищенаведеного, обліково-аналітична система є інтегрованою системою, елементами якої є система обліку й аналізу, які взаємодіють між собою. Результатом роботи обліково-аналітичної системи підприємства є інформація, яка використовується різними користувачами для прийняття ними відповідних рішень щодо управління підприємством. Важливим моментом у роботі обліково-аналітичної системи є рівновага між інформаційними потребами управління в

процесі виконання поставлених завдань та інформаційними показниками, які

формує й забезпечує дана система управління підприємством.

аналітичні облікові теорії