Література

1. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 736с.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с.

4.Скляров О.Я. Клінічна біохімія. – Київ: Здоров`я, 453с.

5. Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. - М.: Медицина, 1990. - с. 395-398, 434-436.

Занятя № 12

Тема: Біохімія слини.

Актуальність: Слина є біологічною рідиною, що відображає стан біохімічних процесів як у порожнині рота так і в цілому організмі зокрема. Знання біохімічних характеристик слини дає можливість лікарю - стоматологу грамотно оцінити причини та перебіг захворювання слизової порожнини рота, зубів, пародонту, щелепно – лицевої області, а також здійснювати диференціальну діагностику захворювань внутрішніх органів.

Навчальні цілі

Знати: Особливості біохімічного складу слини та її роль в процесах травлення, трофіки тканин пародонту, захисті ротової порожнини від впливу різних негативних факторів.

Вміти: визначати концентрацію білка в слині, а також проводити якісні реакції на неорганічні компоненти слини (хлорид – іони, фосфат – іони, роданід – іони).

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів виконайте наступні завдання:

1. Наведіть перелік біологічних функцій слини.

2. Заповніть таблицю – “Органічні та неорганічні компоненти змішаної слини людини” за наступною схемою:

№п/п	Компоненти слини	Вміст (концентрація)	Біологічні функції
1.

3. Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення концентрації білка в слині Біуретовим методом”, „Визначення неорганічних компонентів слини”.

Контрольні питання

1. Місце і регуляція виділення слини. Поняття змішаної слини та ротової рідини.

2. Фізико – хімічні властивості та біологічна роль слини.

3. Хімічний склад слини:

а) органічні компоненти слини та їх функції. Ферменти слини.

б) неорганічні компоненти слини, регуляція їх вмісту та вплив на формування тканин пародонту і зуба.

4. Гінгівіальна рідина, хімічний склад і біологічна роль.

5. Біохімічні показники слини в нормі і при патології. Роль біохімічного дослідження слини в діагностиці захворювань.

6. Форми порушення слиновиділення.

Самостійна аудиторна робота

1. Дати відповіді на наступні запитання:

• Які наслідки виникають при зниженні рН ротової рідини < 6,4?

• Який білок переважає у складі ротової рідини і які функції він виконує?

• Які фактори слини сприяють формуванню емалі і який механізм їх дії?

2. Виконати лабораторні роботи „Визначення концентрації білка в слині Біуретовим методом”, „Визначення неорганічних компонентів слини” та захистити протокол.

І. „Визначення концентрації білка в слині Біуретовим методом”

Принцип методу ґрунтується на вимірювання інтенсивності забарвлення, яке утворюється при взаємодії пептидних зв’язків білка з сульфатом міді в лужному середовищі. Інтенсивність забарвлення прямо пропорційна концентрації білка в слині і визначається за допомогою фотоелектроколориметра.

Хід роботи. В першу пробірку наливають 0,1 мл слини, в другу - 0,1 мл стандартного розчину білка; в третю - 0,1 м 0,9% розчину хлориду натрію (контроль). У всі пробірки наливають по 5 мл біуретового реактиву, перемішують і через 30 хвилин визначають екстинкцію за допомогою ФЕКа в кюветах 10 мм при червоному світлофільтрі (750 нм) проти контрольного розчину.

Розрахунок проводять за формулою:

А х В

Х = --------- , де

С

: Х – вміст білка в досліджуваній пробі, г/л;

А - екстинкція сироватки крові;

В - концентрація білка в стандартному розчині, г/л;

С - екстинкція стандартного розчину білка.

В нормі вміст загального білка в слині дорослої людини становить 4-6 г/л.

ІІ. „Визначення неорганічних компонентів слини”.