Модуль II. Міжнародні економічні відносини
ТЕМА 3. МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ
Мета вивчення теми: засвоєння знань про сутність та значення міжнародної торгівлі, еволюції теоретичних концепцій міжнародної торгівлі, показники, основні напрямки та форми, чинники, що визначають міжнародну торгову політику, стан і перспективи розвитку міжнародної економічної політики України.
Основні поняття: зовнішньоторговельний оборот, географічна структура МТ, експорт, імпорт, інституціональна структура МТ, міжнародна торгівля, мито, реімпорт, реекспорт, послуга, сальдо балансу некомерційних операцій, сальдо балансу послуг, сальдо балансу поточних операцій, сальдо торговельного балансу, тарифна квота, темпи приросту імпорту, експорту і зовнішньоторговельного обігу, темпи росту імпорту, експорту, зовнішньоторговельного обігу, теорія абсолютних переваг, теорія відносної забезпеченості факторами виробництва, теорія вирівнювання цін на фактори виробництва, теорія життєвого циклу товару, теорія конкурентних переваг, теорія порівняльних переваг у зовнішній торгівлі, товар, товарна структура МТ, фактороінтенсивність, факторонасиченість, фізичний обсяг МТ.
Суть і значення міжнародної торгівлі.
А. Сміт стверджував, що: «…Усяка людина живе обміном і є начебто купцем, а все суспільство поступово стає тим, що правильно називають «комерційним суспільством». Оптову торгівлю він поділяв на внутрішню, іноземну і перевізну.
У першій енциклопедії торгівлі під нею пропонувалося розуміти всякого роду міну, купівлю, продаж, всілякі обороти. В есе по політиці комерції Мелона, що появились у 1796 році стверджувалося, що «торгівля є обмін непотрібного на необхідне». Розширене розуміння торгівлі веде до прирівнювання її до обміну, включенню в її сферу грошового обігу, кредиту, банків, шляхів сполучення, страхової справи, інститутів, що спрощують придбання й збут цінностей.
Д. Рикардо і багато інших економістів узагалі не дає визначення торгівлі. Деякі економісти визначають її як «мистецтво практики обміну», «організований на підставі принципів хазяйновитості й доцільності товарообмін між окремими членами світового господарства». Торгівля збігається з товарообміном, торгівля й товарообмін – одне і теж. Третій напрямок своє походження веде від Кодексу Юстиніана: «Купець той, хто купує й продає». Звідси походить сучасне визначення, яке стверджує, що торгівля полягає у придбанні у якості промислу товарів із метою їхнього перепродажу без переробки. Допускається виконання з товарами лише таких операцій, які не привносять у них істотних змін (упакування, розсортовування, очистка). Тим самим торгівля відмежовується від простого обміну для власного споживання і від транспортування, фінансових операцій. Ще одне визначення стверджує, що торгівля, це всякий збут товарів у вигляді промислу, незалежно від того, виготовлені вони особою, що збуває, або придбані в третіх осіб, сюди ж відноситься і закупівля товарів виробниками.
Узагальнююче визначення характеризує торгівлю як галузь народного господарства, що з'єднує виробника й споживача, усуває перешкоди, що відокремлюють їх між собою.
Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарно-грошових відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами й послугами) між продавцями й покупцями різних країн.
Міжнародна торгівля є вихідною формою міжнародного економічного співробітництва.
Специфічні особливості міжнародної торгівлі (Рис. 3.1):
наявність різних валют;
посилене державне втручання та контроль;
відмінності в здатності до переміщення фактором виробництва між країнами й усередині країни;
багаторівнева структура сучасної світової торгівлі;
глобальний характер конкурентної боротьби й наявність безлічі цін;
існування двох взаємопов'язаних видів торговельних операцій: експорту й імпорту.
Наявність різних
валют
Посилене державне
втручання та контроль
Різна спро-можність
переміщення товарів
Специфічні
особливості міжнародної торговлі
Многорів-нева
структура МТ
Глобальний характер
конкуренції
Існування експорту
та імпорту
Рис. 3.1. Специфічні особливості межнародної торговлі
Значення міжнародної торгівлі (Рис. 3.2):
Значення МТ
Стимулює більш
раціональне використан-ня ресурсів
Сприяє зростанню
рівня споживання
Є формою міжнародно-го
співробіт-ництва
Стимулює зростання
доходів національ-них виробників
Стимулює зростання
конкуренто-спроможнос-ті виробництва
Рис. 3.2. Значення міжнародної торговлі
вона виступає формою взаємодії національної економіки з економіками інших країн;
вона впливає на національне виробництво, визначаючи конкурентноздатні техніко-економічні параметри виробництва, рівень витрат, стандарти якості, критерії ефективності;
стимулюючи більш раціональне використання ресурсів вона є рушієм НТР;
з боку споживачів, вона дозволяє розширити обсяг і якість товарів і послуг, сприяє росту рівня задоволення людських потреб;
з боку виробників, розширюючи ринки збуту, вона дозволяє розширити реалізацію доданої вартості, перешкоджає скороченню норми прибутку, тим самим, підвищуючи доход від виробничої діяльності.
Міра залежності національної економіки від міжнародної торгівлі визначається за формулою:
Д зал. = Е+I/ВНП * 100
Для малих розвитих країн (Бельгія, Швейцарія, Данія, Швеція) вона коливається від 40-90 %, у таких великих країн, як Німеччина, Англія, Франція, вона складає 25 – 35 %. У США і Японії – 11 %. В Україні 28,5:34,7 * 100% = 82,1 %