Розрахункові формули для визначення опору одиночних зазем­лювачів

Типи заземлювачів	Ескізи	Формули
Труба або стержень бі­ля поверхні землі
Труба або стержень в грунті
Довгий заземлювач (штаба, труба) в грунті
Кругла пластина на поверхні грунту
Пластина в землі, поставлена на ребро

Контроль заземлюючих пристроїв.

У процесі екс­плуатації може збільшитися опір розтіканню струму заземлюючих пристроїв або порушитись цілісність зазем­люючих провідників. Вони не можуть врятувати людей від ураження електричним струмом. Щоб виключити та­ку небезпеку, треба стежити за станом елементів захис­ного заземлення і періодично вимірювати опір заземлю­ючого пристрою.

Згідно з ПВЕ опір заземлюючих пристроїв електро­установок та електричних ліній напругою до 1000 В пере­віряють не менше одного разу на три роки, а на лініях напругою понад 1000 В один раз на шість років. Опір повторного заземлення нульового провода на вводі у будинок вимірюють щороку.

На кожний заземлюючий пристрій складають техніч­ний паспорт, який включає схему заземлення, його тех­нічні характеристики і дані результатів перевірки його стану.

Залежно від умов та допустимої похибки вимірюван­ня опору розтіканню струму заземлювачів застосовують метод амперметра-вольтметра або спеціальні вимірники заземлень.

Рис. Схема вимірювання опору за­землювача методом амперметра-вольтметра:

QF — автоматичний вимикач, ТV1 — авто­трансформатор; ТV2 — знижувальний транс­форматор; РА — амперметр; РV — вольт­метр; Rх — заземлювач; R₃ — зонд; Rд — допоміжний заземлювач.

Метод амперметра-вольтметра до­сить простий і при використанні вольтметра з великим внут­рішнім опором є єдино можли­вим при випробуванні заземлювачів з дуже малим опором (до 1 Ом). Джерелом струму є розподільники або знижувальний трансформатор потужністю 5—10 кВт. Допо­міжний заземлювач Rд і зонд Rз встановлюють на такій відстані один від одного і від заземлювача, який переві­ряють, щоб їх поля розтікання не накладались.

Для вимірювання опору розтікання струму заземлю­вачів використовують також вимірники заземлень (М-416 та Ф-4103).

Рис. Принципова схема вмикання вимірника заземлень М-416:

R₃, Rх і Rд — відповідно зонд, заземлювач і допоміжний заземлювач.

Вимірник заземлень М-416 має ме­жі вимірювань від 0,1 до 1000 Ом. Принцип дії приладу заснований на компенсаційному методі із застосуванням допоміжного заземлювача і зонда. Перед роботою пере­микач В1 встановлюють в положення «Контроль 5 Ом», натискують на кнопку і поверненням рукоятки «Рео­хорд» розміщують стрілку індикатора на нульовій від­мітці. На шкалі «Реохорда» при цьому має бути пока­зання 5+0,35 Ом при нормальних кліматичних умовах і номінальній напрузі джерела живлення.

Вимірювання проводять у такому порядку: переми­кач В1 встановлюють у положення «X1»; натискують на кнопку і, обертаючи рукоятку «Реохорд» для збільшен­ня чутливості до найбільшого значення, встановлюють стрілку індикатора на нульову поділку; результат вимірювання дорівнює добутку показань «Реохорда» на множник. Якщо вимірюваний опір більший 10 Ом, пере­микач встановлюють у положення «Х5», «Х20», «XI00» і виконують вимірювання аналогічно.

Контрольні запитання:

1. Що таке захисне заземлення? Принцип його дії.

2. Що використовують в якості заземлювача?

3. Що є вихідними даними для розрахунку штучного опору заземлюючих пристроїв нейтралі споживчих трансфор­маторів?

4. Яким чином здійснюється контроль заземлюючих пристроїв?

8