3. З якими породами пов’язані альбітитові і грезенові родовища?

Зв’язок з магматичними формаціями. Альбітит-грейзенові родовища формувались на середній і пізній стадіях розвитку геосинкліналей, а також при активізації магматичної діяльності на древніх платформах. На середній стадії геосинклінального розвитку альбітит-грейзенові родовища дуже тісно пов’язані з формацією нормальних і кислих гранітів, яки локалізуються до осьових піднять в межах внутрішніх зон геосинкліналей. На пізній стадії розвитку геосинкліналей вони пов’язані з лужними гранітами малих інтрузій, розташованих вздовж глибинних розломів.

В якості материнських для альбітит-грейзенових родовищ виділяється три основні групи порід:

1. Нормальні біотитові та двослюдяні граніти.

2. Лужні граніти аляскітового типу.

3. Лужні та нефелінові сієніти.

4. Що таке альбітит, походження назви?

Альбітит - кристалічно-зерниста (дрібнозерниста) гірська порода, як складається в основному з мінералу альбіту. В менших кількостях присутні кварц та мікроклін, яки розсіяні в загальній масі у вигляді порфіровидних включень, а також слюди, амазоніт, нефелін. Ще менша присутність характерна для таких мінералів, як берил, хризоберил, вольфраміт, молібденіт, каситерит, циркон, пірохлор, сфен, апатит, ільменіт.

Вперше, таки поняття, як альбітити та альбітитові родовища з’явилися після того, як у п’ятидесятих роках двадцятого століття ці специфічні утворення були знайдені в Східному Забайкальї. Вони являли собою штокоподібні тіла, метасоматично перетворених вихідних материнських інтрузивних порід. Площа тіл досягала декількох кілометрів, глибина розповсюдження - перші сотні метрів.

5. Що таке грейзен, походження назви?

Грейзен - це старовинний термін німецьких рудокопів (означає - розщеплення). Така назва пов’язана з тим, що типовий грейзен являє собою мінеральний агрегат слюд (мусковіт, біотит, цинвальдит) та кварцу (інколи ще присутні турмалін, топаз, флюорит), який легко розщеплюється.

6. З яких часів відомі грейзенові родовища?

Грейзенові родовища відомі ще з середньовічних часів. Альбітитові родовища почали вивчатись і розроблятись лише у другій половині двадцятого століття, коли і було з’ясоване, що ці групи родовищ мають генетичний зв’язок.

7. З яких часів відомі альбітитові родовища?

Альбітитові родовища почали вивчатись і розроблятись лише у другій половині двадцятого століття, коли і було з’ясоване, що ці групи родовищ мають генетичний зв’язок.

8. Як просторово розміщені альбітитові і грейзенові родовища відносно материнських порід?

Альбітит-грейзенові родовища на початку процесу їхнього утворення пов’язані з пегматитами. Найбільш чіткій їхній зв’язок з пегматитами, які утворюються в межах тих самих інтрузивних материнських порід, але раніше. Альбітити і грейзени накладаються на прості пегматити в той час, коли прості пегматити перетворюються на метасоматично заміщені.

9. Де вперше знайшли альбітитові родовища? Вперше такі поняття, як альбітити та альбітитові родовища з’явилися після того, як у п’ятдесятих роках двадцятого століття ці специфічні утворення були знайдені в Східному Забайкаллі.

10. Яка вертикальна зональність властива альбіти-грейзеновим родовищам? Альбітитовим родовищам властива вертикальна зональність. Для нормальних гранітів характерні наступні зони (знизу-вверх):

1) біотитові граніти (мікроклін, плагіоклаз, кварц, біотит);

2) двослюдяні граніти (мікроклін, плагіоклаз, кварц, біотит, мусковіт);

3) альбітизовані граніти (мікроклін, альбіт, кварц, мусковіт);

4) альбітити (альбіт, кварц, мусковіт, мікроклін);

5) грейзени (мусковіт, кварц).

11. Які корисні копалини в альбітитах є основними?

в залежності від складу вихідних порід, в альбітитах накопичуються різні корисні копалини.

В альбітитах нормальних гранітів основне значення має берилій.

В альбітитах сублужних гранітів - літій, рубідій, тантал, ніобій.

В альбітитах лужних гранітів - цирконій, ніобій, ітрій.

В альбітитах нефелінових сієнітів - цирконій, ніобій, церій.

12. Які мінерали є в грейзенах основними породоутворюючими?

До породоутворюючих мінералів грейзенів відносяться наступні: кварц, мусковіт - основні; турмалін, топаз, флюорит, мікроклін, біотит, альбіт - другорядні.

До рудних мінералів відносяться: каситерит, вольфраміт - основні; молібденіт, берил, лепідоліт, цинвальдит - другорядні.

13. Які корисні копалини є в грейзенах основними?

Основне значення, як корисні копалини, в грейзенах мають:

- олово - мінерал каситерит;

- вольфрам - вольфраміт;

- літій - літієві слюди;

- берилій - берил, фенакіт, бертрандит, гельвін, хризоберил, смарагд.

14. Що таке ендогрейзени? 15. Що таке екзогрейзени?

У зв’язку з тим, що грейзени розташовані як серед магматичних порід, так і у вищележачих осадових (метаморфічних) породах покрівлі, вони поділяються на ендогрейзени (нижні) та екзогрейзени (верхні).

Грейзенові родовища мають форму штоків, штокверків - ендогрейзени; жил - екзогрейзени

16. Яке дорогоцінне каміння повязане із грейзенами

З грейзенами пов’язані таке дорогоцінне каміння як топаз, берил, турмалін, флюорит та інші

17.Яку структуру має альбіти?

Альбіт, мінерал з групи польових шпатів — плагиоклазов. Хімічний склад Na[Aisi ₃ O ₈ ]. Система тріклінная. Кристали таблітчатиє, частіше за скупчення зерен неправильної форми. Забарвлення біле з різними відтінками. Блиск скляний. Твердість за мінералогічною шкалою 6—6,5; щільність 2610 кг/м ³ . Породообразующий мінерал кислих і лужних вивержених порід і пегматітов . Чисті А. застосовуються в керамічній промисловості.

Альбіт - мінерал, який відноситься до групи польових шпатів, яка поділяється на плагіоклази та лужні (калієві) польові шпати. Альбіт відноситься до плагіоклазів, разом з такими мінералами, як олігоклаз, андезин, лабрадор, бітовніт, анортит. Лужні польові шпати - ортоклаз, мікроклін, санідин, анортоклаз.

Температурний інтервал утворення грейзенів і альбітитів знаходиться в межах 550-220^о С. Оптимальні глибини утворення 1,5-4 км.