
- •§ 1. Встановлення психологічного контакту
- •§ 2. Форми допиту
- •§ 4. Тактичні прийоми протидії слідству
- •§ 4. Тактичні прийоми протидії слідству
- •§ 5. Прийоми освіження пам'яті допитуємого
- •§ 6. Маскування цілей допиту
- •§ 7. Створешія враження поінформованості слідчого про обставини злочину
- •§ 8. Обмовка та її використання
- •§ 9. Використання злочинної поінформованості
- •§ 10. Використання раптовості під час допиту
- •§ 11. Використання слідчих хитрощів
- •§ 11. Використання слідчих хитрощів
- •§ 12. Викриття неправдивих свідчень
- •§ 13. Перевірка алібі
- •§ 14. Подолання позиції відмови від надання свідчень
- •§ 15. Пред'явлення доказів
- •1. За параметром часу використання доказів:
- •2. За об'ємом та характером взаємозв'язків доказів.
- •4. За характером послідовності пред'явлення доказів:
- •5. Характер додаткових умов, які підсилюють дію доказів:
§ 15. Пред'явлення доказів
Важливе місце в системі тактичних прийомів допиту займає використання доказів. Докази пред'являються з наступною метою:
а) орієнтування допитуємого на надання показань, які цікавлять слідство;
б) надання допомоги при відновленні забутого;
в) викриття неправди;
г) зміни наміру на відмову від надання показань.
Організаційно пред'явлення доказів полягає у розв'язанні наступних завдань: з якою конкретної метою, яких саме доказів, яким чином. <І>Засоби надання доказів розрізняються:
1. За параметром часу використання доказів:
<І>
а) пред 'явлення на одному допиті;
б) під час низки допитів однієї особи. Підозрювана скоювала крадіжки шляхом включення у відомості фіктивних осіб, а отримані гроші передавала своєму начальнику-вимагателю. На першому етапі вона все заперечувала та, як зрозумів слідчий, більш боялась викриття в хабарництві, ніж в розкраданні. Тоді слідчий обрав таку тактику: до кожного допиту він збирав докази про одну фіктивну особу та змушував підозрювану визнати цей епізод, не ставлячи запитання про те, куди пішли ці гроші. Так продовжувалось довго і вона, не витримавши, запитала: "А чому Ви не цікавитесь, куди пішли викрадені гроші?" ! тоді слідчий запропонував її розповісти про це [13, С. 40-41].
2. За об'ємом та характером взаємозв'язків доказів.
<І>
а) пред 'явлення одиничного доказу, коли в розпорядженні слідчого немає інших доказів, коли слідчий не бажає повністю "розкрити свої карти" або коли є потреба підкріпити, продемонструвати яку-небудь окрему обставину.
<І>
б) пред'явлення комплексу взаємопов'язаних доказів, які саме в сукупності свідчать про конкретний факт та його характер. Підозрюваний на тому ж самому місті, тим же самим способом скоїв три згвалтування. Два з них він визнав, а третє наполегливо заперечував. Усі отримані факти про цей епізод він пояснював випадковим збігом: потерпіла впізнала його — помилилася, одне і те ж місце скоєння злочину — збіг, один і той же спосіб — збіг, спростовано алібі ~ вийшла якась плутанина. Тоді слідчий на черговому допиті продемонстрував йому логічний зв'язок великої кількості збігів. Після цього він зізнався і в третьому епізоді та засвідчив, що в цьому випадку він узяв з кишені потерпілої гаманець (в якому нічого, окрім проїздного квитка, не виявилось) та не хотів зізнаватися, щоб не відповідати ще за пограбування [13, С.51-53].
<І>
в) пред 'явлення усієї' сукупності доказів, зібраних по справі.
3.<І> За характером пред'явлення (надання) доказів:
<І>
а) згадування про наявність доказів;
б) перерахування зібраних доказів із зазначенням джерел їх походження, оскільки для підозрюваного іноді більш несподівано та "страшніше" може бути саме джерело, а не інформація, наприклад, повідомлення, що потерпілий залишився живий і незабаром буде готовий до надання показань, що є свідок події тощо;
<І>
в) "випадкове" демонстрування доказів. Мається на увазі варіанти використання "тактичних пасток" (див. § 12) і такі, наприклад, прийоми як залишення "з забудькуватості" на столі якого-кебудь документу або речі з наступним його заховуванням;
<І>
г) надання можливості роздивитися, вивчити доказ;
д) підкреслене демонстрування (роз'яснення) ознак об'єкту, який пред'являється, котрі вказують на його зв'язок зі злочинною подією. На місці виявлення викраденого транспортного засобу знайшли і вилучили сліди взуття. Підозрюваний спочатку заперечував факт його перебування в цьому місці. Тоді слідчий пред'явив йому висновок експерта про те, що сліди біля машини залишені його взуттям. Після цього в'ч скачав, що підходив до цієї автомашини, коли знайшов Ті проходячи повз неї. У зв'язку з цим слідчий пояснив, що для будь-кого, хто проходить повз автомашину повинні відобразитися сліди "підходу" та "відходу", а у прибуло-го на автомашині будуть сліди тільки "відходу", після чого пред'явив йому протокол огляду місця, де знайшли викрадену автомашину, в якому чітко були зафіксовані сліди тільки відходу від машини.