12.2. Норми редагування тверджень 12.2.1. Два аспекти істинності тверджень

Істинність тверджень повідомлень можна розглядати в двох аспектах: фактичному та логічному¹.

Дуцяк І. Логіка. Л.: Просвіта, 1996. С. 75—81.

Фактичний аспект істинності відтворює відношення між реальним світом (дійсністю) і твердженнями повідомлення (тобто між усіма одиницями логіки та зв'язками повідомлення). Значеннями фактичного аспекту є істинність чи хибність одиниць логіки або зв'язків між ними стосовно дійсності.

Логічний аспект істинності відтворює відношення між твердженнями (між усіма одиницями логіки і зв'язками) в самому повідомленні. Значеннями логічного аспекту є істинність чи хибність одиниць логіки або зв'язків стосовно інших одиниць чи зв'язків у цьому ж чи інших повідомленнях незалежно від їх істинності у фактичному аспекті.

Оскільки фактичний аспект завжди викликає більше труднощів, зупинимося на ньому детальніше.

Як відомо, класична двозначна логіка встановлює, що твердження можуть бути або істинними, або хибними. Проте, коли прийняти таку точку зору, то виявиться, що твердження в усіх творах, наприклад, художньої чи дитячої літератури, є хибними¹. Така точка зору на твори художньої та дитячої літератури є, власне, загальноприйнята². Крім того, існують ще дві інтерпретації цього явища. Згідно з першою, твердження в художній та дитячій літературі не можна вважати ні істинними, ні хибними; згідно з другою, твердження в таких видах літератури базуються на реальній (фактичній) та фіктивній моделях світу³. Усі згадані інтерпретації за основу беруть класичний двозначний підхід. На нашу думку, правильніше було б застосовувати до повідомлень некласичні логіки. У зв'язку з цим запропонуємо такий спосіб вирішення проблеми, що базується на модальній та імовірнісній логіках⁴.

Приймемо, що існує чотири світи, кожен з яких описують твердженнями природ­ної мови.

1. Реальний, тобто фактичний, світ. Стосовно будь-якого твердження, яке описує цей світ, можна сказати, що воно є або істинним (істинність дорівнює 1), або хибним (істинність дорівнює 0).

2. Псевдореальний (імовірно реальний), тобто фіктивний світ. Будь-яке твердження, що описує цей світ, стосовно фактичного світу є хибним; проте, коли в ньому замість існуючих значень змінних підставити інші, то таке твердження може стати істинним у реальному світі; щодо таких тверджень будемо вважати, що їх істинність стосовно фактичного світу перебуває в межах 0,0... 1,0, іншими словами, істинність таких тверджень є імовірною, причому, чим менше підстановок слід робити у твердженні, тим його ймовірність вища⁵.

3. Ірреальний світ. Будь-яке твердження, що описує цей світ, стосовно фактичного світу завжди є хибним, оскільки в реальному світі нема таких змінних і предикатів, які використані в цьому твердженні, а тому стосовно фактичного світу істинність таких тверджень завжди дорівнює 0.

4. Невизначений світ. Стосовно будь-якого твердження невідомо, який із описаних вище трьох світів воно описує, а тому говорити про його істинність — безпідставно.

¹ Нехай у романі є речення Василь відкусив шматок хліба. Дійсно, у природі не існувало того Василя, про якого написано в романі. Проте у реальному світі існує численна кількість шматків хліба, які всі відкушують. А, можливо, десь існує і якийсь реальний Василь, що є надзвичайно схожим на того, про якого написано в романі. Адже відомо, що всі художні твори "списані" з дійсності.

² Свинцов В. И. Смьісловой анализ и обработка текста. М: Книга, 1979. С. 36.

³ Там же. С. 37—40.

⁴ Формальная логика. Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1977. С. 65.

⁵ До речі, за одним із поділів літератури на види у країнах Заходу літературу так і ділять — на ту, яка описує дійсність, і ту, яка описує вигаданий (фіктивний) світ.

Пояснимо сказане. До повідомлень, що описують реальний світ, належать науковий, технічний, діловий, інформаційний, навчальний, довідковий, популярний та частково публіцистичний види літератури; до повідомлень, що описують псевдореальний світ, — частково художній (наприклад, художні романи), частково дитячий (оповідання для дітей) та частково публіцистичний види літератури; до повідомлень, що описують ірреальний світ, — частково художній (фантастика) та частково дитячий (казки) види літератури; до повідомлень, що описують невизначений світ, — окремі твори художньої літератури¹.

Як свідчить практика, в значній частині повідомлень одночасно використовують твердження кількох типів, наприклад, реальні та псевдореальні (наукова література, історичні романи), псевдореальні та ірреальні (казкові оповідання). Значно рідше зустрічаються повідомлення, де одночасно використовують або реальні та ірреальні, або реальні, псевдореальні й ірреальні твердження (наприклад, сценарії голлівудських фільмів жахів)².

Отже, про фактичний аспект істинності можна говорити лише стосовно тверджень тих повідомлень, які описують реальний світ. Щодо тверджень повідомлень, які описують псевдореальний та ірреальний світи, то про них можна говорити лише у логічному аспекті, тобто стосовно тверджень цього ж або інших повідомлень. Говорити про істинність тверджень, що описують невизначений світ, безпідставно.

З фактичною та логічною істинністю редакторові не слід плутати суб'єктивну істинність* тверджень автора, яка полягає в тому, що автор у повідомленні сам вказує на значення істинності свого твердження. Звичайно, з цього зовсім не випливає, що твердження автора є істинним, наприклад, у реальному світі.

Приклад. Часто в науковій літературі автори починають речення у такий спосіб: Справді,...Ідалі йде саме твердження!. Такі авторські підтвердження істинності іноді можуть увести в оману й редактора, й читача. У релігійній літературі речення також часто починають підтвердженнями істинності: Істинно, істинно кажу вам, що...І далі йде саме твердження)\ Але робити висновок щодо істинності релігійних текстів на відміну від наукових — це особиста справа кожного реципієнта.