5. Фонд соціального страхування від нещасних випадків

С трахування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Фонд створений з метою проведення профілактичних заходів з охорони праці, медичної, соціальної та професійної реабілітації, відшкодування шкоди потерпілим на виробництві (членам їх сімей).

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються виключно по їх призначенню і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків в установах банків, визначених КМУ для обслуговування коштів державного бюджету.

Кошти Фонду використовуються на такі цілі:

• допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

• одноразову допомогу в разі стійкої втрати працездатності;

• одноразову допомогу в разі смерті застрахованого;

• щомісячні страхові виплати;

• пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

• пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

• виплату втраченого заробітку;

• фінансування витрат на медичну і соціальну допомогу потерпілим та ін.

6. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

З 2011 року Україна перейшла на систему єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України – орган, уповноважений вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законодавством.

Платниками ЄСВ є страхувальники та застраховані особи.

База для нарахування та утримання ЄСВ:

1. заробітна плата найманих працівників, яка включає основну, додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом про оплату праці;

2. винагорода фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором;

3. оплата перших днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;

4. допомога по тимчасовій непрацездатності;

5. допомоги або компенсації згідно із законодавством;

6. грошове забезпечення.

Нарахування внеску. Для бюджетних установ єдиний внесок у частині нарахувань установлюється в розмірі 36,3%; для сільськогосподарських підприємств – 37,19%.

Утримання внеску. Щодо внеску в частині утримань, то для звичайних працівників загальний розмір ЄСВ, який утримує роботодавець за рахунок нарахованого ним доходу, становить 3,6%.

Роботодавці зобов'язані сплачувати ЄСВ під час кожної виплати зарплати (доходу), на яку нараховано ЄСВ (у тому числі на авансові платежі), одночасно з видачею таких сум. Кошти перераховують одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій або натуральній формі.

Сплачений ЄСВ розподіляється за видами соціального страхування (до бюджету Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду загальнообов'язкового соціального страхування від нещасних випадків) пропорційно сумам ЄСВ у відсотках.