
- •Тести (з ключами) для перевірки залишкових знань з навчальної дисципліни “Етнологія України”.
- •22. Народознавчий журнал “Житє і слово” видавав у 90-х рр. Хіх ст.
- •39. Яке із перерахованих нижче понять не входить до Півдня України
- •58. Галицькою Волинню називають
- •71. Де в Україні одним із традиційних молочних продутів тваринництва є бринза
- •72. Овець не доїли і не переробляли молоко на сир та інші молочні продукти
- •91. Характерну особливість сіней в українському народному житлі становить
- •92. Функцією сволока в хаті є
- •153. Календарні поминальні свята поліщуки називають
- •158. Малювання крейдою хрестів на дверях житлових і господарських будівель двору є атрибутом
58. Галицькою Волинню називають
а) частину етнографічної Волині, яка в минулому належала Австро-Угорщині*
б) географічне поняття
в) адміністративне утворення
г) історичне поняття
д) етнографічний район
59. Волинь є
а) етнографічним районом України*
б) адміністративно-територіальною одиницею – Волинською областю
в) територією колишньої Волинської губернії
г) географічним поняттям
д) адміністративно-політичним утворенням
60. Волиняни є
а) локальною групою українського народу*
б) етнографічною групою українців
в) субетносом
г) етнічною групою
д) етнокенфесійною групою
61. Найдавнішим за походженням є
а) мотичне землеробство*
б) орне землеробство
в) поливне землеробство
г) присадибне землеробство
д) городництво
62. Де в України найдовше (спорадично до початку ХХ ст.) зберігалася вирубно-вогнева система землеробства
а) у Східних Карпатах й на Поліссі*
б) на Волині
в) в Південному Подніпров’ї
г) на Опіллі
д) в Приазов’ї
63. Перелогову систему землеробства найдовше (до кінця ХІХ ст.) використовували на
а) на Півдні Україні*
б) на Закарпатті
в) на Бойківщині
г) на Гуцульщині
д) на Лемківщині
64. Яке із перерахованих знарядь праці українці не використовували для обробітку землі
а) ціп*
б) мотику
в) заступ
г) сапу
д) соху
65. Конструктивними деталями якого господарського знаряддя є: “підошва”, “леміш”, “полиця”, “гряділь”, “чересло”, “стовба”, “чепіги”
а) плуга*
б) борони
в) жорен
г) воза
д) круподерні
66. Соху використовували для обробітку землі найдовше
а) поліщуки*
б) бойки
в) подоляни
г) покутяни
д) закарпатці
67. Основною тяглою твариною в українців (до ХІХ ст. включно) був
а) віл*
б) кінь
в) буйвол
г) верблюд
д) осел
68. Де в Україні побутують такі атрибути таваринництва: полонина, “кошара, колиба, стая, ватаг, раваш”
а) Карпати*
б) Слобожанщина
в) Волинь
г) Буджак
д) Середнє Подніпров’я
69. Колиба – це
а) тимчасове житло карпатських скотарів на полонинах і лісорубів*
б) будівля для утримання овець
в) об’єкт громадського харчування
г) будь-яка дерев’яна зрубна будівля в Карпатах
д) господарське приміщення на Бойківщині
70. Кошара і стая – це
а) господарські споруди для утримання худоби і переробки молока на карпатських полонинах*
б) будівлі селянського двору на Гуцульщині
в) промислові будівлі українського села
г) приміщення для пастухів в Карпатах
д) споруди для утримання собак
71. Де в Україні одним із традиційних молочних продутів тваринництва є бринза
а) в Карпатах*
б) на Поліссі
в) в Буджаку
г) на Опіллі
д) на Поділлі
72. Овець не доїли і не переробляли молоко на сир та інші молочні продукти
а) поліщуки*
б) гуцули
в) бойки
г) лемки
д) покутяни
73. Віл – це
а) кастрований бик, якого після навчання використовують для роботи*
б) порода корів
в) синонім до назви “бик”
г) будь-яка упряжна тварина
д) збірна назва рогатої худоби
74. Хомут, шлея, дуга – це
а) елементи кінської упряжі*
б) знаряддя для обробки шкіри
в) ткацькі пристрої
г) мисливські знаряддя
д) рибальські знаряддя
75. Найпримітивнішим і найдавнішим за походженням водним транспортом є
а) пліт*
б) човен-довбанка
в) лодка
г) паром
д) чайка
76. Найпримітивнішим і найдавнішим за походженням засобом сухопутного полозного транспорту є
а) волокуші*
б) виїзні сани
в) робочі сани
г) сани-самотужки
д) бесаги
77. Ярмо призначалося для запрягу
а) волів*
б) пари коней
в) одного коня
г) корів
д) осла
78. Чумацтво – це
а) промисел*
б) ремесло
в) соціальна верства населення
г) етноконфесійна група
д) назва заробітчан
79. Для українців були характерні такі соціально-економічні типи сільських поселень
а) село, присілок, хутір*
б) село, дєрєвня, погост
в) присілок, хутір, дєрєвня
г) аколіца, хутір, фільварок
д) присілок, містечко, фільварок.
80. Присілок – це
а) соціально-економічний тип поселення*
б) форма поселення
в) тип розселення
г) житлова будівля
д) тип забудови двору
81. Ґражда становить
а) замкнутий тип забудови двору на Гуцульщині*
б) паркан
в) городище
г) стайню для овець
д) загін для коней
82. В українців переважав такий тип забудови двору
а) вільний тип забудови двору*
б) критий двір
в) зімкнутий тип забудови двору
г) замкнутий тип забудови двору
д) дворядовий паралельний двір
83. Підварок – це
а) замкнутий тип забудови двору*
б) господарська будівля
в) опалювальний пристрій житла
г) традиційна м’ясна страва
д) транспортний засіб
84. “Хижею під одним побоєм” називають
а) однорядовий варіант зімкнутого двору*
б) стару занедбану хату
в) тимчасове сезонне житло пастухів
г) стайню для овець
д) хату без стелі
85. Зімкнутий тип забудови двору характерний для
а) Бойківщини і Лемківщини*
б) Опілля
в) Покуття
г) Волині
д) Середнього Подніпров’я
86. Найдавнішим за походженням в українців є
а) дерев’яне зрубне житло*
б) каркасно-стовпове житло
в) глинобитне житло
г) кам’яне житло
д) саманне житло
87. На рубежі ХІХ–ХХ ст. зрубне будівництво побутувало в
а) Карпатах і на Поліссі*
б) Поділлі
в) Середньому Подніпров’ї
г) Буджаку
д) Нижньому Побужжі
88. Опалювальним пристроєм українського житла є
а) вариста піч*
б) відкрите вогнище
в) півзакрите вогнище
г) груба
д) закрите вогнище (плита)
89. Кабиця – це
а) півзакрите вогнище*
б) дерев’яна колода
в) кухонне начиння
г) елемент конструкції зрубного житла
д) деталь ходової частини воза
90. Кубашка, печурка – це
а) заглиблення на припічку для зберігання жару*
б) місце для утримання домашньої птиці
в) господарська яма для зберігання коренеплодів
г) місце в комині для термічної обробки м’ясних продуктів
д) димохід