ЛЕКЦІЯ № 3 ( 4 неділя )

Соціологічний аналіз суспільства

Зміст: еволюція уявлень про суспільство та його походження, специфіка соціологічного аналізу суспільства, теоретичні підходи до вивчення сус-

пільства, особливості суспільства як сукупності історично сформованих способів і форм взаємодії і об’єднання індивідів та їх груп.

Ключові слова: суспільство, соціальні зміни, соціальний розвиток, просте суспільство, складне суспільство, традиційне суспільство, індустріальне суспільство, інформаційне суспільство, модернізація, соціальна система.

Цілі: ознайомити студентів: з виникненням та розвитком суспільства , основними підходами до його вивчення, історичними типами суспільства, з трансформаціями сучасного українського суспільства.

ПЛАН

1. Поняття “система”, “структура”, “функція”. Соціальна система та її

особливості.

2. Основні компоненти суспільства як системи.

3. Підсистеми суспільства: економічна, соціальна, політична і духовна

підсистеми суспільства, їхній взаємозв’язок та взаємозалежність.

4. Підходи до дослідження суспільства як системи. Історичні типи суспільства.

5. Суспільний соціальний прогрес: критерії та тенденції.

6. Соціальна дія . Соціальний зв’язок.

7. Соціальна девіація та соціальний контроль.

1. Поняття «система», «структура», «функція».

Соціальна система та її особливості.

Вивчення соціальних явищ і процесів у соціології базується на принципах історизму. Це означає, що по-перше, всі соціальні явища і процеси розглядаються як системи з певною внутрішньою структурою; по-друге, вивчається процес їх функціонування й розвитку; по-третє, виявляються специфічні зміни та закономірності переходу їх з одного якісного стану в інший. Найбільш складною соціальною системою є суспільство, а її елементами виступають люди, соціальна діяльність яких зумовлюється певним соціальним статусом (позицією), які вони займають, соціальними функціями (ролями), які вони виконують, соціальними нормами й цінностями, які прийняті в даній системі, а також індивідуальними особливостями (мотиви діяльності, ціннісні орієнтації, інтереси і т.ін.).

Отже, дослідження процесів і явищ, що пов'язані з розвитком і функціонуванням суспільства як системи передбачає системний підхід, тобто суспільство в даному випадку розглядається як цілісний організм, всі частини якого взаємозв'язані.

Системний підхід - це дослідження будь-якого об'єкта, що складається з простіших елементів, між якими існує закономірний зв'язок ж або взаємодія. Перш ніж перейти до аналізу суспільства як системи, дамо визначення основних понять, які вживаються при системному підході.

Система - це сукупність взаємозв'язаних елементів, що склада­ють автономний об'єкт. Можна сказати, Що під системою розумієть­ся певним чином упорядкована множина елементів, зв'язаних між собою, яка складає конкретну цілісність. Одне зі специфічних завдань системного дослідження полягає в об'єднані різних знань відносно об'єкту в цілісну систему, яка стала б єдиною теорією цього об'єкту. Наприклад, будь-яка соціальна група являє собою складну систему, не говорячи вже про суспільство. Такі об'єкти можна вивчати лише методами системного аналізу.

Кожна система має свою структуру. Структура - це сукупність елементів об'єкта. В соціології під структурою розуміють сталі соціальні утворення, відносини, зв'язки. Структура суспільства як системи може бути представлена в трьох аспектах. Перший аспект - як велика кількість індивідів, в основі взаємодії яких лежать ті чи інші обставини (місто, село, трудовий колектив, стать, вік, сімейний стан і т.ін.); другий -як ієрархія соціальних позицій (статусів), які займають особистості, включені в діяльність даної системи, і соціальних функцій (ролей), які вони виконують відповідно до соціальних позицій; третій - як сукупність норм і цінностей, що визначають характер і зміст поведінки елементів даної системи. Перший аспект пов'язаний з поняттям соціальної спільності, другий - з поняттям соціальної організації і третій - з поняттям культури. Таким чином, соціальна система виступає як органічна єдність трьох сторін - соціальної спільності, соціальної організації та культури.

Функція - це та роль, яку виконує елемент у системі. У суспільстві постійно або протягом тривалого часу існують і функціонують соціальні інститути, соціальні організації, соціальні спільності. Відносна сталість і функціональна доцільність соціальних структур сприяє стійкості суспільства. Кожна структура регламентує й відтворює певні види життєдіяльності й зв'язків. Інститут фінансів регулює обмін товарів, інститут сім'ї - шлюбні відносини, соціально-професійні спільності підтримують суспільний розподіл праці і т.д.

Треба мати на увазі те, що соціальні структури реалізують свою роль, підтримуючи стабільність суспільства тільки за умови їх за­конності, тобто тоді, коли їх доцільність визнається більшістю населення.

Системи можуть бути технічні (автомобіль, літак, підводний човен, космічний корабель); біологічні (будь-який живий організм - людина, тварина, комаха); математичні (система рівнянь); фізичні (сонячна система) і т.д. соціальна система є більш складною у порівнянні з ними. Складність соціальної системи полягає в тому, що її основним елементом є людина. І якщо в інших системах явища згідно з діючими законами завжди повторюються в подібних умовах (22 червня найдовший день і найкоротша ніч, 22 грудня навпаки, 22 вересня день осіннього сонцестояння - день і ніч зрівнюються за тривалістю, 22 березня - день весіннього сонцестояння, так було 100 років тому, так буде в 2010, через сто, тисячу років і т.д.). В січні 1986 року вчені спостерігали за кометою Галілея, яка через кожні 76 років підходить близько до Сонця і тому стає видимою з Землі. З точністю майже до години можна вирахувати коли дана комета знову з'явиться в нічному небі. А от дії та вчинки людей завжди суб'єктивні. Тому хоча люди вдаються до конкретних дій, необхідність яких зумовлена певними законами, їхня поведінка має великий діапазон ступенів свободи. Спробуйте з точністю спрогнозувати, де ви будете і що робитимете через рік у ті хвилини, коли читаєте ці рядки. З цим і пов'язана складність соціальних проблем. Дуже важко спрогнозувати можливі змінив них, хоча прагнути до цього треба. Соціальні системи бувають: а) гомогенні (однорідні); б) гетерогенні (різнорідні).

Гомогенні соціальні системи складаються з людей і зв'язків між ними.

Гетерогенні - це люди плюс елементи іншої природи. В одному випадку можна виділити соціотехнічні системи (людина у поєднанні з технікою), соціально-екологічні (людина і оточуюче середовище). Необхідно зауважити, що будь-яка соціальна система може бути представлена і як гомогенна і як гетерогенна. Наприклад, якщо повести мову про Сумський державний університет, маючи на увазі колектив викладачів, співробітників і студентів, то в цьому випадку він буде класифікуватись як гомогенна система (люди й зв'язки між ними). Якщо ж, говорячи про СДУ, ми маємо на увазі заклад, то це вже буде гетерогенна система (люди, будівлі, прилади, технічні засо­би, матеріальні цінності і т.д.).