Характеристика основних зон регіональної інтеграції
|
ЄС |
НАФТА |
АТЕС |
СНД |
1.Континент |
Європа |
Північна Америка |
Азія, Австралія |
Євразія |
2.Рік утворення |
1957 |
1994 |
1989 |
1991 |
3. Кількість країн-учасниць |
27 |
3 |
21 |
11 |
4. Крім того, асоційовані члени |
12 |
_ |
6 |
1 |
5. Потенціал (у % до світу) |
||||
5.1. територія |
2,4 |
15,9 |
15,5 |
16,4 |
5.2. населення |
6,5 |
6,7 |
29,8 |
4,9 |
5.3. ВВП |
28,9 |
28,6 |
26,9 |
1,6 |
5.4.виробництво енергоресурсів |
8,3 |
26,2 |
16,8 |
15,3 |
5.5. споживання енергоресурсів |
15,1 |
29,4 |
20,9 |
11,9 |
6. Центри інтеграції |
Німеччина, Франція |
США |
Японія, Китай |
Російська Федерація |
7. Вторинні центри |
Великобританія |
_ |
США, Російська Федерація |
_ |
8. Потенціал подальшої інтеграції |
Східна Європа |
Південна Америка |
Південна Азія |
Балканські країни, Центральноазійські країни |
Ключові економічні індикатори країн-членів АСЕАН.
Таблиця 5,6
Маючи яскраво виражену регіональну специфіку, економічні інтеграційні угруповання країн можуть формуватися такими шляхами:
«знизу — догори», у процесі поглиблення інтернаціоналізації та транснаціоналізації господарського життя, коли домовленостям між країнами про створення зони вільної торгівлі, митного союзу чи спільного ринку передує досить тривалий період розвитку міжнародних економічних зв’язків на рівні підприємців, фірм та корпорацій. Ці зв’язки активно підтримуються на державному рівні, водночас розробляються й реалізуються широкомасштабні двосторонні проекти поглиблення міжнародного економічного співробітництва. Саме таким шляхом розвивались інтеграційні процеси у Північній Америці, насамперед між США та Канадою;
«згори — донизу», коли з різних політичних та соціально-економічних причин створюється інтеграційне угруповання країн, які ще не повністю відповідають критеріям інтеграційної сумісності, але в процесі подальшого регульованого і скоординованого на наднаціональному рівні співробітництва досягають тієї чи іншої форми міжнародної економічної інтеграції; переважно таким шляхом розвивалась економічна інтеграція в Європі;
через дво- і багатосторонні переговори і асоційовану участь окремих країн у діяльності інтеграційних угруповань, які вже функціонують. Зокрема, таким шляхом йдуть сьогодні країни Східної Європи, маючи на меті інтеграцію до Європейського Союзу. Те саме можна сказати про Мексику, її причетність до формування та розвитку Північноамериканської угоди про вільну торгівлю.
Зауважимо, що для становлення та розвитку конкретних форм міжнародної регіональної економічної інтеграції характерним є взаємозв’язок згаданих щойно шляхів.
Проте, незважаючи на очевидні економічні переваги, процеси міжнародної регіональної економічної інтеграції відбуваються на тлі складного переплетення політичних і соціально-економічних проблем. Основні чинники, що зумовлюють виникнення й існування згаданих проблем, такі:
націоналізм; традиційні конфлікти між окремими країнами та групами країн; ідеологічні розбіжності;
політико-правові, економічні та соціально-культурні відмінності країн-учасниць; зростання затрат під час реалізації регулятивних функцій на наднаціональному рівні; суперечності, пов’язані з розширенням інтеграційних угруповань, і т. ін.
Сучасним процесам міжнародної регіональної економічної інтеграції притаманні певні особливості.
По-перше, динамізм інтеграційного процесу в цілому зумовлений як дією об’єктивних факторів, так і «ланцюговою» реакцією країн світу на розвиток окремих інтеграційних угруповань.
По-друге, очевидною є нерівномірність розвитку й реалізації форм міжнародної економічної інтеграції, спричинена проявами суттєвих відмінностей в економічному розвитку країні і регіонів світу. Достатньо порівняти глибину інтеграції в ЄС із невдалими, хоча і амбіціозними, інтеграційними зусиллями країн СНД. Як правило, не досягають декларованих інтеграційних цілей більшість міждержавних угруповань в Латинській Америці і особливо в Африці. Вкрай нерівномірно розвивається інтеграція в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, на Близькому Сході.
По-третє, поряд з інтеграційними розвиваються і дезінтеграційні процеси, які мають глибокі корені в історичних, політичних, економічних і соціальних закономірностях світового розвитку.
Загалом, економічний реґіоналізм, особливо в його сучасних континентальних проявах (ЄС, НАФТА, АТЕС), сприяє гармонізації розвитку національних економік і формуванню гомогенного світового ринку. Це словами певним чином організований крок до глобалізації. Значимість регіональної інтеграції полягає не тільки у генеруванні суттєвих статичних і динамічних ефектів, а й у певному компромісі, що дозволяє перенести природньо характерні національній державі регулюючі та охоронні механізми на більш широкий наднаціональний рівень.
Перелік літературних джерел
Анилионис Г.П., Зотова Н.А. Глобальный мир единый и разделенный. Эволюция теорий глобализации – М., 2005.
Горбачев М.С. и др. Грани глобализации: Трудные вопросы современного развития. – М., 2003.
Економічна глобалізація: підручник/А.С. Філіпенко,В.С. Будкін, І.В. Бураковський та ін.-К.:Вид.центр «Київський університет»,2009.-543с.
Кальченко Т.В. Глобальна економіка: методологія системних досліджень.-К.2006.
Кастельс М. Информационная епоха: экономика, общество и культура / Пер. с англ.- М., 2000.
Соколенко С.І. Кластери в глобальній економіці. – К., 2004.
Сорос Дж. Криза глобального капіталізму: (Відкрите суспільство під загрозою) / Пер. з англ. – К., 1999.
Стігліц Дж. Глобалізація та її тягар / Пер. з англ. – К.,2003.
Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций. – М., 2001.
Bello W. Deglobalization: Ideas for a new World Economy. – London&New York, 2002.
Encyclopedia of Globalization. Volume One, A to E; Volume Two, F to M; Volume Three, N to T; Volume Four, U to Index // Editors –in- Chief R. Robertson, J.A. Scholte.- N.Y.& London, 2007.
Globalization in World History. Edited by Hopkins A.G. – London, 2002.
Measuring Globalisation. OECD Handbook on Economic Globalisation indicators. – OECD, Paris, 2005.
1 Термін «інтеграція» походить від латинського «integer» — цілий; отже, інтеграція веде до утворення певної цілісної системи.
2 Обґрунтування такого дуалістичного підходу належить сучасному ученому Б. Баласса, котрий першим серед науковців здійснив системні дослідження міжнародної економічної інтеграції.
* Viner J. The Customs Union Issue. New York, 1950
** laissez faire (франц.) -
*** Інституціональна парадигма в економічній науці була обґрунтована ще в XIX ст. американським економістом Т. Вебленом. У XX ст. найбільший внесок в iнституціональну економіку зробили Р. Коуз, Д. Норт та ін.
*Streeten P. Economic Integration. Aspects and Problems. Second Revised and Еnlarged Edition. Leyden, 1964. P. 16¾17.
* International Economic Integration.- Heidelberg, 1995. P. 53¾54.
1 Rest of the World (англ.) – решта світу
2 Ці трикутники менші, ніж на графіку 1, тому що А отримувала свій імпорт з ROW за нижчою досоюзною ціною, ніж із В на графіку 1. Отже утворення союзу спричинило менше падіння імпортної ціни на графіку 2, ніж на графіку 1.