Розширення торгівлі (доларів)
|
Країна А |
Країна В |
Країна С |
Питомі витрати (ціна) у виробництві автомобілів |
1500 |
1300 |
1400 |
Вартість плюс мито країни А (20%) |
1500 |
1560 |
1680 |
Вартість плюс спільне мито (10%) після створення митного союзу |
1500 |
1300 |
1540 |
Таблиця 3. Негативний торговельний ефект митного союзу
Зміна напрямів торгівлі (доларів)
|
Країна А |
Країна В |
Країна С |
Питомі витрати (ціна) у виробництві пшениці |
5,00 |
4,20 |
3,80 |
Вартість плюс мито країни А (25%) |
5,00 |
5,25 |
4,75 |
Вартість плюс спільне мито (20%) після створення митного союзу |
5,00 |
4,20 |
4,56 |
Після створення митного союзу покупці в країні А замість дорогих вітчизняних автомобілів надаватимуть перевагу автомобілям країни В, які зараз можна купити за вартістю країни В, бо мито 20% країни А скасоване всередині союзу. Цей імпорт показує розширення торгівлі, тому що він не витісняє імпорт автомобілів із країни С, якого не існує. Але це не справджується у випадку з пшеницею. Покупці в країні А замість пшениці країни С надаватимуть перевагу пшениці країни В, яку вони можуть отримати без мита після створення митного союзу. Хоча країна С – виробник із низькими затратами, вона змушена платити 20% мита для продажу в країні А, перетворюючи свою пшеницю в неконкурентоспроможну порівняно з країною В.
За яких обставин митний союз розширює торгівлю радше ніж змінює її? Розширення торгівлі відбувається за умови, що економіки країн-учасниць надзвичайно конкурентоспроможні і мають багатопрофільні моделі виробництва. Тоді є безліч можливостей для спеціалізації та торгівлі між ними. Навпаки, коли економіки до союзу були комплементарними (взаємодоповнюючими), тоді можливості для нової торгівлі обмежені, тому що економіки вже спеціалізовані по відношенню одна до одної. Розширення торгівлі прямо залежне від розмірів митного союзу (за його часткою у світовій торгівлі та виробництві), оскільки чим більший розмір, тим більша ймовірність, що виробники з низькими затратами будуть входити в цей союз. Навпаки, митний союз невеликого економічного розміру призведе до зміни напрямів торгівлі. Чим більші мита країн-учасниць до союзу, тим більша ймовірність розширення торгівлі тими товарами, які раніше були захищені від імпорту. Нарешті, чим менша відстань між країнами-учасницями, тим більша можливість для розширення торгівлі (внаслідок низьких витрат на фізичне переміщення).
Теорія міжнародної економічної інтеграції розглядає також вплив розширення та зміни напрямів торгівлі на добробут. Уявімо, що дві країни, А і В, створили митний союз, які до союзу виробляли продукт Y. Графік 1 показує вплив митного союзу на добробут для країни А.
Da-Da і Sa-Sa – це прямі попиту та пропозиції країни А відповідно, PfSb.f – це пряма пропозиції імпорту з країни В в умовах вільної торгівлі. (Для спрощення аналізу ми припускаємо досконалу еластичність прямої пропозиції імпорту). Та перед створенням митного союзу країна А накладає мито Pf-Pt, яке піднімає пряму пропозиції імпорту до Pt-Sb.t. тому до союзу ціна продукту Y у країні А – O-Pt, як позначено перетином Pt-Sb.t. з Da-Da у точці К. За цією ціною країна А споживає O-Q3, виробляючи О-Q2 всередині країни та імпортуючи Q2-Q3 з країни В.
|
Графік 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Da |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Sa |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Pt |
|
|
e |
|
K |
|
Sb.t |
|
|
|
|
|
|
|
|
Pf |
f |
|
|
G |
H |
j |
Sb.f |
|
|
|
|
|
|
|
|
Sa |
|
|
|
|
|
|
Da |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ціна
0 Q1 Q2 Q3 Q4