Суть політичних процесів

Політичний процес — одна із тих універсали, що забезпечує діалог людей і культур, не визначаючи його результатів, подібно тому, як спільна мова дає можливість співрозмовникам говорити один з одним і не обов'язково домовлятись. Отже, зміст політичного процесу безпосередньо залежить від особливостей механізмів та ланок політичної влади і від здійснення соціальними групами, окремими індивідами своєї ролі і політичної функції. Особливості здійснен­ня суб'єктами політики своїх функцій і ролі визначаються умо­вами і специфікою відтворення соціальних спільностей, верств, груп і особливостей. Сукупність дій соціальних спільностей, верств, груп і індивідів, спрямована на їх відтворення, називаєть­ся соціальним процесом.

Держава— основний політичний інститут сучасного суспільст­ві, що забезпечує формування і реалізацію спільної волі громадян. Громадянське суспільство — сфера реалізації особливих, приват­них інтересів окремих індивідів і соціальних спільностей, верств і груп. Громадянське суспільство— суспільство з розвинутими економічними, культурними, правовими і політичними відноси­нами між його членами, незалежне від держави, але взаємодіюче з ним, суспільство громадян високого соціального, економічного, політичного, культурного і морального статусу, що створює спі­льно з державою розвинуті правові відносини. Інакше кажу­чи, політична система - самовизначальна схема, в якій внутрі­шніми процесами створюються умови, що обумовлюють їх стій­ке існування (відтворення) і закономірні зміни та розвиток на власній основі. Разом з тим політика не є повністю самовизначальною системою, тому що процеси відтворення соціальних суб'єктів відбуваються в соціальній сфері, яка визначена еконо­мічними і духовними факторами.

Політична діяльність людей визначається матеріальними і ду­ховними факторами, внутрішніми та зовнішніми умовами, при­водом і причиною.

Соціальні інтереси в політиці

Виникнення соціального інтересу, пов'язаного з формуванням суспільства, проявляється у взаємодії особи, соціальних спільно­стей людей з оточуючим їх природним і соціальним світом. Носієм, суб'єктом соціального інтересу виступають: особа, соціальні спільності, сім'я, виробничий колектив, клас, нація, суспільство. Серед суб'єктів-носіїв соціального інтересу визначне місце за­ймає особа. Основу соціального інтересу особи становить її став­лення до умов власного буття, до оточуючого середовища.

Соціальні інтереси людей нерозривно поєднані з їх потребами. Потреби— джерело, необхідна передумова спрямованих дій ін­дивіда. Перебуваючи в певному зв'язку з потребами, інтереси між тим не тотожні їм. Потреби необхідні для становлення і роз­питку не тільки соціальних суб'єктів (суспільства, нації, соціалної групи, особи тощо), але і біологічних видів та організмів. То­му, звичайно, відрізняють біологічні і соціальні потреби. Прогре­сивні мислителі вказували на наявність потреб «природних і створених суспільством».

Поняття соціальний інтерес пов'язане з людиною як соціаль­ним типом, тобто з особою. Індивід не є психологічна одиниця, а є елемент певної соціальної структури, член класу якоїсь іншої соціальної спільності, соціального угрупування тощо. Соціальний інтерес особи, насамперед, виражає об'єктивні зв'язки і відно­сини особи з суспільством, з соціальною спільністю. Соціальний інтерес за природою є явищем об'єктивним. Процес формування інтересів багатоманітний.

Різновидом суспільного інтересу виступає інтерес політич­ний. Отже, суть по­літичного інтересу будь-якого суб'єкта полягає в організації по­літичної влади так, щоб політична влада сприяла найвигіднішому для суб'єкта спрямуванню розвитку економічної, соціальної, ду­ховної сфер життя.