3. Політика як соціальний інститут

Політика— важливий фактор природно-історичного проце­су— виступає в двох своїх основних функціях: загальноорганізаційної основи суспільства та конкретної регулятивно-контрольної сфери або системи, що спрямовує життя, діяль­ність, відносини людей, суспільних соціальних спільностей, класів, націй, народів і країн. Роль політики в суспільстві обумовлена трьома її властивостями: універсальністю, всеохоплюючим харак­тером, здатністю впливати практично на будь-які сторони життя суспільства, його елементи, ланки, відносини, починаючи з держави і завершуючи людиною; винятковою проникаючою здат­ністю, тобто .можливістю безмежного проникнення і, як наслі­док, атрибутивністю, тобто здатністю поєднувати неполітичні суспільні явища, відносини і сфери. Весь спектр проблем, пов'язаних з політикою, охоплює комплекс наук, галузей знань.

Політика — особливий вид соціального регулювання

Якщо ж наука про політику досліджує і вивчає політичне життя в усіх його багатоманітних проявах: від суті влади, її при­роди до конкретних форм її прояву та інституалізації, то соціоло­гія політики — галузь соціології, що вивчає взаємодію політичної сфери з іншими соціальними інститутами, проблеми, пов'яза­ними безпосередньо з державою, політичними партіями, суспі­льними об 'єднаннями, рухами та ін. Адже поділ праці, виникнен­ня приватної власності, поглиблення національно-етнічних та по­селенських різноманітних спільностей приводить до появи соціальних спільностей з відмінними або й прямо протилежними інтересами.

Політичні інститути, системи, діяльність людей в їх межах, вплив людей — соціальних спільностей, різноманітних соціальних верств, груп на діяльність політичних інститутів, тобто безпо­середньо на політику — соціальний інститут, відображення та закріплення соціальної взаємодії— все це становить предмет політичної соціології. Отже, соціологія політики вивчає не різно­видності політики або політичну сферу, а проблеми суті влади, політичні права та свободи з точки зору конкретної людини, а та­кож соціальних спільностей, соціальних верств, груп, громадсь­ких і суспільних об'єднань та організацій, політичних партій то­що. Здатність системи забезпечувати виконання взятих нею зобов'язань, узгодження інтересів людей, а, отже, інтеграції суспільства соціолог Толкотт Парсонс і вважає публічною владою. Поява публічної політичної влади пов'язу­ється з протистоянням інтересів, з утвердженням відносин влада­рювання та підкорення.

Полі­тика— відносини, що включають згоду, підкорення, панування, конфлікт і змагання між соціальними спільностями людей — класами, верствами і державами. Політика спілкування людей, їх взаємодія, спільне вирішення ними їх справ, що розуміються як справи держави, а також ставлення їх до суспільства, влади та відносин між державами. Функціональність політики, її власти­вість служити суспільству не тільки дозволяє політиці глибоко впливати на інші функціональні сфери, але і поєднує політику з іншими сферами суспільства. Політика опосередкована економі­чною сферою суспільства, економічними базовими відносинами та інтересами.