Соціальні інститути в системі соціальних зв'язків

Основним у розвитку суспільства є формування чітко налаго­джених, регламентованих, контрольованих і стійких соціальних взаємодій, соціальних зв'язків. Система соціальних інститутів визначає суспільний устрій суспільства і відповідно економічний,політичний його устрій, тип культури, освіти та ін. Багато в чому розвиток суспільства йде через формування і діяльність соціаль­них інститутів. Чим ширше інституалізоваиа сфера в системі соціальних зв'язків, тим більшими можливостями володіє суспі­льство. Зрілість суспільства саме й визначається багатоманітніс­тю соціальних інститутів, їх розвинутістю, здатністю надійно, стійко, професіонально задовольняти різноманітні потреби інди­відів, соціальних спільностей людей.

Розвиток соціальних інститутів відбувається у двох основних варіантах. По-перше, виникнення нових соціальних інститутів. У сучасних умовах формування державності України створю­ються такі важливі соціальні інститути: фінанси, армія, диплома­тія, соціальні інститути вищої освіти, науки та ін., що стають ва­жливим чинником підвищення динамізму суспільства. По-друге, розвиток, удосконалення уже сформованих соціальних інститу­тів. У сформованих соціальних інститутах є значно більша поте­нція різноманітності, спеціалізації зв'язків, функцій, установ і на такій основі формування нових соціальних інститутів. Так, в Україні з надр загальносудової системи розвивається конститу­ційний суд, виділяється в самостійний правоохоронний інститут слідства, в межах інституту охорони здоров'я має тенденцію ста­ти самостійним соціальним інститутом наркологічна служба та ін.

Виникнення соціального інституту робить обслуговуючий ним соціальний зв'язок незалежним, самостійним і рівноправ­ним з іншими зв'язками. Важливе значення має перерегуляція інституалізації зв'язків. Зберігаючи соціальні інститути, основні учасники соціальних дій, зв'язків змінюють кардинально прин­ципи регуляції. Так, зокрема, сталося з інститутом власності. Людей не влаштовує моральне, матеріальне, юридичне регулю­вання їх обов'язків і прав, пов'язаних з власністю. Якщо раніше громадяни України не володіли, не мали власності, але одержу­вали право на гарантований мінімум рівня життя, то тепер бага­то хто хоче володіти, розпоряджатися власністю, ризикувати, мати шанс жити заможно й незалежно, вільно. Якщо ж відбува­ється накладення основних систем соціальних інститутів (еко­номічних, політичних та ін.), то проводиться і перегляд основ­них систем цінностей, принципів регулювання тощо, але сам процес збою соціальних дій, зв'язків призводить до небажаних наслідків, драматичних подій та ін. Суспільство — система со­ціальних інститутів, їх регулятори постійно перебувають у про­цесі оновлення.

2. Економіка як соціальний інститут

Економіка – соціальне утворення в суспільстві

У суспільстві на розвиток соціальних процесів істотно впли­вають сформовані соціальні утворення — соціальні інститути. Інституціональні форми забезпечують переміщення соціальних спільностей, соціальних груп, надають стійкість і певність соціа­льним зв'язкам. Складні соціальні утворення — соціальні інсти­тути здійснюють функції соціальної циркуляції, селекції, тесту­вання і розподілу індивідів у середині соціальних будов — суспільстві. Важливою, основною складовою життєдіяльності су­спільства є економіка. Із соціальною структурою суспільства тісно пов'язана еконо­міка — соціальне утворення, соціальний інститут, що є основою життєдіяльності суспільства. Економічні відносини визначають у суспільстві становище соціальних спільностей, закріплення їх глибинних соціальних зв'язків, характер взаємодії. Економіка, по суті, становить основу суспільства, базу, де здійснюється ма­теріальне виробництво, розподіл, обмін та споживання матері­альних благ та послуг, необхідних для життєдіяльності людини.

Система економічних відносин складається між людьми в процесі суспільного відтворення (виробництва, розподілу, обмі­ну, споживання) матеріальних благ і послуг. Економіка — це відносини, що складаються між людьми в процесі виробницт­ва, розподілу, обміну і споживання благ в умовах обмеженості ресурсів, можливості їх альтернативного використання. Економі­чні відносини проявляються через систему суперечностей. Різно­манітні соціальні спільності — класи, групи, індивіди — мають кожний свої інтереси, неминуче зустрічаються з інтересами ін­ших суб'єктів. Щоб спільність людей у стосунках один з одним не керувалася законами джунглів, вона змушена виробляти пра­вила суспільної поведінки у всіх сферах, насамперед в економіч­ній. Адже важко заперечувати пріоритет економічних інтересів, як би це не суперечило духовному началу людини.