7. Суд у сучасній правовій системі Китаю

Сучасна судова система КНР функціонує на основі Консти­туції 1982 р., а також закону про організацію народних судів 1979 р.

Конституція проголошує такі принципи судочинства: незалеж­ність суду, тобто незалежне здійснення розгляду справ відповідно до установлень закону, без втручання адміністративних органів, відкритий розгляд справ у суді (окрім випадків, передбачених законом), право обвинуваченого на захист, рівноправ'я гро­мадян при розгляді справ і колегіальність суду, неприпустимість привілеїв при розгляді справ народними судами¹. Проте між зако­нодавчим закріпленням основних принципів діяльності судових ор­ганів і реальною практикою судової роботи існує значний розрив, який зумовлений як специфічними рисами формування китайської судової системи в минулому, так і браком кваліфікованих юристів у наші дні.

Судова система формується із загальних судів і складається з Верховного народного суду, місцевих народних судів середньої ланки і низових народних судів, а також спеціальних судів, на­приклад військових.

Завданням народних судів є розгляд кримінальних і цивільних справ, покарання злочинних елементів і вирішення цивільних спорів для захисту системи диктатури пролетаріату, охорони со­ціалістичної загальнонародної власності, колективної власності трудящих і законної приватної власності громадян, охорони осо­бистих свобод, демократичних та інших прав громадян.

Усі судді обираються або призначаються народними зборами різних рівнів на п'ять років із правом переобрання або перепризначення тільки на один строк.

Згідно із законодавством Китаю, суддею може бути особа, що має громадянство КНР і досягла 23-річного віку, поважає Конституцію і законодавство Китаю, має пристойні політичні і професійні якості, а також зразкову поведінку, володіє фізичним здоров'ям та має диплом про закінчення юридичного навчального закладу. Минула судимість за вчинення злочину і звільнення з де­ржавної служби виключають можливість займати посаду судді.

Міністерство юстиції КНР здійснює адміністративне управ­ління судовою системою, що виражається у фінансуванні судів, а також підготовці кадрів.

У Китаї відсутня самостійна система органів адміністративної юстиції. Цю функцію виконують палати і колегії по адміністра­тивних справах, що входять до системи народних судів. Вони приймають і розглядають скарги на рішення адміністративних органів, що порушують права і інтереси громадян.

У спеціальному адміністративному районі Сянган (колишній Гонконг), згідно з китайсько-британськими домовленостями і Ос­новним законом Сянгана, функціонує самостійна судова система.

При недостатній кількості судових органів, браку юридичних кадрів у забезпеченні соціального контролю як і раніше значну роль відіграють народні примирні комісії — своєрідні неофіційні органи «народного правосуддя». Зараз діють більше 500 тис. суспільних примирителів, об'єднаних у народні комісії з прими­рення, їх основне призначення — вирішувати різні конфлікти по цивільних і незначних кримінальних порушеннях, а також із питань шлюбу, спадкування, житлових і земельних питань.

Систему адвокатури в Китаї було скасовано ще в кінці 50-х років. Вона знову створена лише після прийняття КПК. Постійний комітет ВЗНП в 1980 р. прийняв «Тимчасове положення про адво­катуру», що набуло чинності з 1982 р., згідно з яким адвокати у своїй службовій діяльності «повинні ґрунтуватися на фактах, ке­руватися законами, бути відданими справі соціалізму і інтересам народу». Адвокати є державними працівниками органів юстиції і не визнаються особами вільної професії, завдання яких полягає в наданні юридичної допомоги державним установам, громадським організаціям, громадянам. Адвокати об'єднані в юридичні кон­сультації, які перебувають під керівництвом органів юстиції, що здійснюють контроль за їх діяльністю.

Адвокат, що бере участь у судовому процесі, має право знайо­митися з матеріалами справи, отримувати відомості від відповідних організацій і осіб. Виступаючи як захисник у кримінальній справі, адвокат має право на побачення з обвинуваченим, який пере­буває під вартою, вести листування.

Таким чином, сучасна судова система Китаю має модернізовану структуру і успішно виконує завдання, направлені на відправ­лення правосуддя. Примирний характер судочинства, заснований на конфуціанській концепції праворозуміння, продовжує впливати на функціонування судової системи сучасного Китаю.