2. строк та черговість виплати боржником чи інвестором боргу кредиторам;

3. умови відповідальності інвестора за невиконання взятих на себе зобов’язань щодо реалізації плану санації;

4. строк відновлення платоспроможності боржника.

Протягом наступного місяця план санації повинен бути розглянутий комітетом кредиторів боржника. Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень: *

• схвалити план санації та подати його на затвердження господарського суду;

• відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

• відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про звільнення керуючого санацією від виконання ним обов’язків та про призначення нового керуючого санацією.

Якщо частка державної власності у майні боржника перевищує 50%, то план санації погоджується з також з органом, уповноваженим управляти державним майном.

У разі схвалення плану санації комітетом кредиторів, господарський суд його затверджує, про що виноситься ухвала. В процесі проведення санації керуючий санацією щоквартально звітує перед комітетом кредиторів.

2. Реалізація заходів з відновлення платоспроможності відповідно до плану санації;

Основними заходами відновлення платоспроможності боржника, що відображені в плані санації можуть бути:

• реструктуризація підприємства;

• перепрофілювання виробництва;

• закриття неефективних, нерентабельних підрозділів підприємства;

• розстрочка, відстрочка чи списання боргів, про що укладається мирова

угода;

• зменшення чи ліквідація дебіторської заборгованості;

• реструктуризація активів боржника;

• продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (лише на

підприємствах недержавної форми власності):

• одержання кредиту;

• звільнення працівників підприємства боржника, що не задіяні до

реалізації плану санації та інші.

Цей перелік заходів з відновлення платоспроможності боржника не є вичерпним, що дає керуючому санацією, виходячи із специфіки діяльності й фінансово-економічного стану боржника, визначати й інші заходи, спрямовані на підвищення ефективності його діяльності.

За способами погашення кредиторської заборгованості виділяються такі форми санації:

1. фінансова санація без зміни статусу юридичної особи боржника шляхом:

• зобов’язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу);

• виконання зобов’язань боржника власником майна боржника;

• обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права;

• погашення боргу підприємства за рахунок коштів бюджету;

• погашення боргу підприємства за рахунок цільового банківського кредиту;

• переведення боргу на іншу юридичну особу;

• випуск облігацій та інших боргових цінних паперів під гарантію інвестора;

• продаж майна боржника та ін.

2. санація із зміною статусу юридичної особи у процесі реорганізації боржника (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення), пов’язаної із зміною форми власності, управління, організаційно- правової форми, переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації.

Якщо планом санації передбачено продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу, то він провадиться на відкритих торгах у формі аукціону. Майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах.

Керуючий санацією виступає організатором торгів або залучає для цих цілей спеціалізовану організацію. Спеціалізована організація не може бути заінтересованою особою стосовно кредитора чи боржника.

Продаж частини майна боржника— державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації та вимог спеціального законодавства.

2. Затвердження звіту керуючого санацією та ухвалення господарським судом рішення щодо подальший дій.

За результатами проведення санації керуючим санацією складається звіт, що разом із пропозиціями щодо подальших дій подається на розгляд комітету кредиторів і господарському суду.

За наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо:

• припинення процедури санації у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;

• продовження встановленого строку процедури санації;

• припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

• припинення процедури санації і укладення мирової угоди.

За результатами розгляду поданих матеріалів (звіт керуючого санацією, протокол зборів кредиторів, реєстр вимог кредиторів і документів суд може ухвалити одне із таких рішень:

• про завершення провадження у справі та визнання боржника таким, що відновив свою платоспроможність (додаток 8.4);

• про завершення провадження у справі у звязку із укладенням мирової

угоди; *

• про продовження строку проведення санації;

• про відкриття ліквідаційної процедури.

У разі проведення санації боржника його керівниколі процедура маж певні особливості. Керівник боржника звертається у встановленому законом порядку до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство для проведення санації. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами (загальна сума вимог яких перевищує п’ятдесят відсотків кредиторської заборгованості боржника), що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.

Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією — керівника боржника, які діють відповідно до вимог закону.

Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється

домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види

загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів

приймається комітетом кредиторів, а від імені боржника - керівником боржника чи арбітражним керуючим, які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.

Мирова угода може містити положення про:

• розміри, порядок і строки виконання зобов’язань боржника;

• відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх

частини.

• виконання зобов’язань боржника третіми особами;