
- •1.1.Предмет і метод метеорології
- •1.2. Поділ метеорології на наукові дисципліни
- •1. Загальна метеорологія (або фізика атмосфери) - це вчення про загальні закономірності атмосферних процесів і явищ.
- •2.Синоптична метеорологія це вчення про глобальні атмосферні процеси та закономірності розподілу й зміни погоди на земній кулі, а також про методи її передбачення.
- •3.Кліматологія - це вчення про закономірності формування клімату та його коливання на Землі та в різних географічних районах.
- •1.3. Зв'язок метеорології з іншими науками
- •1.4. Значення метеорології
- •Контрольні запитання
- •Тема 2 короткий нарис історії розвитку метеорології в україні
- •Основні дані земного сфероїда
- •Відсотковий вміст об'ємів механічної суміші газів
- •3.2. Поділ атмосфери на шари
- •3.2.1. Поділ атмосфери на шари за характером зміни температури повітря з висотою
- •3.2.2. Поділ атмосфери на шари за складом повітря
- •3.2. Поділ атмосфери на шари
- •3.2.3. Поділ атмосфери на шари за характером фізико-хімічних процесів
- •3.2.4. Поділ атмосфери на шари за взаємодією з підстильною поверхнею
- •3.2.5. Поділ атмосфери на шари за виявленим впливом її на літаючі апарати
- •3.3. Горизонтальна неоднорідність атмосферного повітря
- •3.3.1. Поняття про повітряні маси
- •3.3.2. Поняття про атмосферні фронти
- •1.За горизонтальною та вертикальною протяжністю та циркуляційною значимістю: а) основні (тропосферні, високі); б) другорядні (приземні, низькі); в) верхні;
- •2.За особливостями переміщення, вертикальною будовою та за умовами погоди: а) прості фронти (теплі, холодні, малорухливі), б) складні фронти (фронти оклюзії),
- •Контрольні запитання:
- •Тема 4 метеорологічні величини та атмосферні явища
- •4.1. Рівняння стану газу
- •4.2. Атмосферний тиск
- •4.2.1. Основне рівняння статики атмосфери
- •4.3. Температура повітря
- •4.4. Вологість повітря
- •4.5. Вітер і турбулентність
- •4.6. Атмосферні явища
- •Запитання для самоперевірки:
- •5.2. Поняття про сонячну радіацію
- •6.3. Розподіл сонячної радіації по земній кулі при відсутності атмосфери
- •Контрольні запитання:
- •Тема 6 послаблення сонячної радіації
- •6.1. Поглинання сонячної радіації в атмосфері Землі
- •6.2. Розсіювання сонячної радіації в атмосфері
- •6.3. Явища, пов'язані із розсіюванням радіації
- •Значення к для різних довжин хвиль розсіюваної радіації
- •6.4. Закони послаблення сонячної радіації в земній атмосфері
- •Контрольні запитання
- •Тема 7 радіаційний баланс земної поверхні
- •7.1. Сумарна радіація
- •7.2. Альбедо Землі
- •7.3. Випромінювання Землі та атмосфери
- •7.4. Радіаційний баланс земної поверхні
- •Запитання для самоперевірки:
- •8.1. Рівняння теплового балансу земної поверхні
- •8.2. Нагрівання та охолодження ґрунту
- •8.3. Нагрівання та охолодження водойм
- •8.4. Добовий та річний хід температури поверхні ґрунту та водойм
- •1. Пора року. Співутворюючись з річним ходом добової амплітуди радіаційного балансу, влітку амплітуди добового ходу температури земної поверхні найбільші, а взимку найменші.
- •4. Колір ґрунту. Оскільки випромінююча й поглинаюча здатність темної поверхні більша, ніж світлої, то й амплітуда добового ходу поверхні темних ґрунтів значно більша, ніж світлих.
- •8.5. Поширення коливань температури в глибину ґрунту та водойм
- •8.6. Вічна мерзлота
- •Контрольні запитання
- •Тема 9 тепловий режим атмосфери
- •9.1. Поняття приземного підшару
- •9.2. Процеси нагрівання та охолодження повітря
- •9.3. Добовий та річний хід температури повітря
- •Кількість сонячної радіації (інсоляція), що надходить до поверхні Землі (гДж/м2)
- •9.4. Приморозки
- •9.5. Географічний розподіл температури приземного підшару атмосфери
- •9.6. Зміна температури повітря з висотою в граничному шарі атмосфери
- •9.7. Зміна температури повітря з висотою у вільній атмосфері
- •9.8. Температура повітря в гірських країнах
- •Запитання й завдання для самоперевірки:
Основні дані земного сфероїда
№ п/п
|
Характеристика земного сфероїда |
Величина |
1
|
Екваторіальний радіус (RE) |
6378,245 км |
2
|
Полярний радіус (RП) |
6356,830 км |
3
|
Стиснення (RE - RП)/ RE |
1/298,3 |
4
|
Довжина меридіана |
40009,153км |
5
|
Довжина екватора |
40075,693 км |
6
|
Площа поверхні Землі |
510,098073*106км2 |
7
|
Об'єм Землі |
1083,314*109 км3 |
8
|
Маса Землі |
5,9737*1024 кг |
9
|
Середня густина Землі |
5,517г см-3 |
10
|
Найбільша відстань від Землі до Сонця |
152,00*106 км |
11
|
Найменша відстань від Землі до Сонця |
147,01*106 км |
Таблиця 3.2
Відсотковий вміст об'ємів механічної суміші газів
№ п/п
|
Хімічна характеристика газу |
Відсоткова частка (%) об'єму даного газу в суміші
|
1
|
Азот (N2) |
78,084000 |
2
|
Кисень (O2) |
20,947000 |
3
|
Аргон (Аr) |
0,934000 |
4
|
Вуглекислий газ (СО2) |
0,031400 |
5
|
Неон (Nе) |
0,001818 |
6
|
Гелій (Не) |
0,000524 |
7
|
Криптон (Кr) |
0,000114 |
8
|
Ксенон (Хе) |
0,000087 |
9
|
Водень (Н2) |
0,000050 |
10
|
Окис азоту (N2О) |
0,000050 |
11
|
Метан (СН4) |
0,0002 |
12
|
Озон влітку (О3)
|
Від 0 до 0,000007 |
Озон взимку (О3)
|
Від 0 до 0,000002 |
|
13
|
Двоокис сірки (SО2) |
Від Одо 0,0001 |
14
|
Двоокис азоту (NО2) |
Від 0 до 0,000002 |
15
|
Йод (І2) |
Від Одо 0,000001 |
Дослідження за допомогою супутників та космічних ракет показали, що приблизно від висот 110-115км до висот 950-1000 км знаходиться шар атмосфери, який складається переважно з кисню. Вище, до висоти 2400 км, розташований шар гелію (Не), а ще вище, до висот 9500 - 10000 км - водню. Нарешті, над верхньою атмосферою є шар електричне заряджених частинок, що утримуються магнітним полем Землі, який простягається до висоти приблизно 96000 км. Цей шар деякі вчені називають магнітосферою.
У нижній атмосфері, переважно в тропосфері й частково в стратосфері, крім зазначених у таблиці 3.2 газів у повітрі присутня й водяна пара (Н2О). Важливо відмітити, що концентрація водяної пари, вуглекислого газу, озону та деяких інших газів, вміст яких у повітрі незначний, може змінюватись. Найбільших змін зазнає вміст водяної пари, концентрація якої біля поверхні Землі при високій температурі може досягати 4 %. Із збільшенням висоти та зі зниженням температури повітря вміст водяної пари різко зменшується.
Під впливом діяльності людини відбувається зміна вмісту, особливо в приземному підшарі, деяких газів, в основному вуглекислого (СО2). Так, у 1956 році вміст СО2 в повітрі в середньому становив 0,028 %, у 1985 році він збільшився до 0,034 %, а зараз ця величина концентрації СО2 оцінюється в 0,035 %. Отже, більш ніж за 40 років вміст СО2 в атмосфері Землі зріс майже на четвертину. Що ж стосується зміни вмісту в атмосфері основних газів - кисню, азоту, аргону, на частку яких припадає 99,96 % від усіх складових повітря, то на даний час вона не виявлена. Водночас на спалення палива витрачається значна маса кисню, і якщо при сучасних темпах збільшення добування палива та його спалювання нічого не зміниться, то, як показують розрахунки, до 2020 року атмосферне повітря може втратити біля 0,77 % тієї кількості вільного запасу кисню, який міститься в атмосфері та гідросфері на даний час.
До складу земної атмосфери крім газів входять найдрібніші тверді та рідкі частинки, що отримали назву аерозолів. Аерозолі мають як природне, так і антропогенне походження. При цьому за рахунок постійного розвитку промисловості та сільського господарства маса твердих домішок в атмосфері Землі постійно збільшується.
Відомо, що атмосфера бере участь у добовому та річному обертанні нашої планети. Вертикальна протяжність газової оболонки Землі складає в середньому 60 - 70 тисяч кілометрів, однак чіткої верхньої межі атмосфери не існує, вона поступово переходить у міжпланетне середовище. Так, на висотах 20 - 30 тисяч кілометрів в одному кубічному сантиметрі атмосферного газу число атомів (тут вже переважають атоми водню) не перевищує 1000, а ще вище, де атмосфера Землі переходить у міжпланетний газ, кількість частинок в 1 см становить біля 100. Тому вважають, що товща земної атмосфери не перевищує три радіуси Землі (біля 20 тисяч кілометрів).
Однак більша частина маси атмосфери зосереджена в дуже тонкому (порівнюючи з радіусом Землі) прилеглому до планети шарі. Дійсно, майже 50 % всієї маси атмосферного повітря сконцентровано в п'ятикілометровому шарі, 75 % - у десятикілометровому, 90 % - шістнадцятикілометровому, 95 % - двадцятикілометровому, та майже 99 % усієї маси атмосферного повітря зосереджено в шарі товщиною 30 - 35 км.
Результати розрахунків показують, що маса земної атмосфери становить біля 5,15*1018 кг (приблизно одна мільйонна частка маси Землі), яка зосереджена в основному в так званому діяльному шарі атмосфери. Цей діяльний шар атмосфери по відношенню до розмірів Землі уявляється тонкою плівкою повітря завтовшки всього в 0,27 % земного діаметра.