1.4. Значення метеорології

Значення метеорології для народного господарства й охорони держави важко переоцінити. Метеорологічні умови значною мірою впливають на життя й діяльність людей. Інформація про стан атмосфери в даний момент і на майбутнє використовується в різних галузях економіки та в справі оборони країни, а також у повсякденному житті людини.

Розглянемо це питання більш докладно. Усі види транспорту, особливо авіаційного, досить чутливі до стану погоди. По суті, метеорологічна служба в авіації не лише порівнюється, а й перевищує за своєю значимістю службу шляхів залізничного й автомобільного транспортів.

Водночас, снігові заноси, зливи, ожеледиця, умови видимості та інші несприятливі метеорологічні явища впливають на стан транспортних магістралей і на безперебійну роботу транспорту.

Великого значення надає метеорології морський транспорт, оскільки від природних чинників, зокрема від погоди, залежить як безпека плавання, так і економічний ефект рейсів, а також різних видів морського промислу. Так, за несприятливих погодних умов зростає час переходу судна, погіршуються умови плавання для екіпажу й пасажирів, можливі пошкодження палубних і трюмних вантажів і навіть пошкодження самого судна, зростає тривалість розвантаження й завантаження корабля та ін.

Відомості про багаторічний режим погоди (клімат) широко використовуються при проектуванні та експлуатації споруд найрізноманітнішого призначення. Повне врахування кліматичних характеристик дозволяє значно знизити вартість будівництва й підвищити строк служби споруд.

Особливе місце, залежно від погоди й клімату, займає сільськогосподарське виробництво. Насамперед, знання й урахування кліматичних умов дозволяє розумно розміщувати ті чи інші рослини і цілеспрямовано розвивати тваринництво. Також великого значення набувають знання поточних і, особливо на деякий час вперед, метеорологічних умов, що дозволяє раціонально проводити агрономічні заходи, спрямовані на одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур.

Важлива метеоінформація і для промислових підприємств, які здійснюють викиди відходів виробництва в повітряне середовище. Для регулювання викидів, очевидно, необхідна прогностична інформація про сприятливі умови погоди, які б забезпечували швидке розсіювання забруднень.

Необхідність у щоденній метеорологічній інформації як про поточний стан погоди, так і про майбутній, а також у кліматичних характеристиках набуває особливого значення в містах. Сильні снігопади й зливи, спека й міцні морози, штормові вітри та інші явища погоди істотно впливають на життя величезного скупчення людей, зосередженого на порівняно невеликій території. Різноманітність природно-кліматичних умов у містах передбачає важливість і необхідність архітектурного аналізу клімату та вивчення мікрокліматичного режиму міського середовища для розумного проектування забудови, що усуває недоліки природних умов середовища, а також для максимального використання його корисних якостей. Щодо раціональної роботи всього міського господарства, то вона можлива лише з використанням метеорологічної інформації.

Відомо, що умови погоди значною мірою впливають на самопочуття людини, особливо якщо організм людини ослаблений. Вплив атмосферних умов на хід хвороб, а також залежність хронічних та епідемічних захворювань від умов погоди вивчаються медичною наукою. Більше того, вивчення впливу клімату на здоров'я людини виявило можливість так званого кліматичного лікування й створення кліматичних курортів географічних районів, найбільш придатних для лікування завдяки своїм кліматичним особливостям.

Велике значення у фізико-географічних дослідженнях і, особливо, в прикладних її розділах надається метеорології, особливо кліматичній інформації. Оскільки клімат - один із компонентів географічного середовища, то природним є тісний зв'язок клімату з іншими складовими географічного середовища та їх взаємозумовленість. Одним з основних чинників, які формують ландшафти, є клімат. Тому не випадково в основу фізико-географічного районування території кладуть комплексні кліматичні характеристики.

Щодо економічної географії, її прикладних досліджень, то в них урахування метеорологічної інформації не здійснюється так, як би цього вимагала практика. Зокрема, у перспективному напрямку економгеографії вчення про природно-ресурсний потенціал території (акваторії), який, за визначенням В.П. Руденка, є сукупною продуктивністю природних ресурсів території як засобів виробництва й предметів споживання, що виражається в їх суспільній споживчій вартості - врахування кліматичних ресурсів напряму не включене в перелік природних ресурсів. Однак усім відомо, що використання вітру як засобу отримання електричної та механічної енергії, інсоляції для одержання порівняно дешевої теплової та екологічно-чистої електричної енергії, температурного режиму території (суму ефективних температур вище визначених меж) для отримання кількох урожаїв сільськогосподарських культур і т.д. свідчать про те, що кліматичні (метеорологічні) ресурси важливі для оцінки природно-ресурсного потенціалу досліджуваної території.