Значення к для різних довжин хвиль розсіюваної радіації

λ, мкм	0,760 червоні	0,589 жовті	0,486 блакитні	0,396 фіолетові
Кх107	0,31	0,86	1,9	4,4

З таблиці 6.1 видно, що внаслідок розсіювання особливо знижується енергія найбільш короткохвильових сонячних променів видимої частини спектра (блакитних, синіх, фіолетових), і тому зрозуміло, що пряме сонячне світло, що залишилося після розсіювання, набуває жовтуватого кольору. При цьому, чим більший шлях пройдуть прямі сонячні промені в атмосфері, тим більша довгохвильова ділянка спектра буде розсіюватись молекулами повітря й тим все більш червоного кольору набуватимуть видимі сонячні промені. Тому на горизонті Сонце бачимо майже червоним.

3. Розсіяне світло в денні часи. Розсіюванні сонячної радіації в атмосфері породжує розсіяне світло в денні часи і тому вся атмосфера вдень є джерелом освітлення. Дійсно, вдень ясно й там, куди сонячні промені безпосередньо не потрапляють, а також тоді, коли Сонце ховається за хмарами. При відсутності атмосфери на Землі було б ясно тільки там, куди потрапляли б прямі сонячні промені та сонячні промені, відбиті земною поверхнею та предметами на ній.

Важливо також відмітити, що в спектрі розсіяної радіації безхмарного неба максимум енергії припадає на хвилю довжиною 0,4 мкм (синій колір), а хмарного неба - через розсіювання на крапельках води спектральний склад розсіяної радіації стає близьким до спектрального складу прямої сонячної радіації і максимум енергії зсовується в бік більш довгих хвиль.

4. Сутінки. Явище сутінків полягає в тому, що після заходу Сонця на поверхні Землі ще протягом тривалого часу буває досить ясно і темнота настає не відразу, а поступово, по мірі занурення Сонця під горизонт. Аналогічне явище спостерігається і перед сходом Сонця, і світанок настає ще до сходу Сонця. В першому випадку ми маємо справу з вечірніми, а в другому - з ранішніми сутінками. Причиною сутінок є освітлення Сонцем, яке вже знаходиться під горизонтом, високих шарів атмосфери, завдяки чому поверхня Землі, яка знаходиться в тіні, освітлюється сонячними променями, розсіяними у верхніх шарах атмосфери (рис. 3).

Рис.3. Схема утворення сутінок на Землі

Розрізняють астрономічні та громадянські сутінки, які відрізняються за часом, протягом якого Сонце заходить за горизонт на той чи інший кут. Так, астрономічні сутінки продовжуються ввечері доти, доки Сонце не зайде під горизонт на 18°, а вранці вони починаються, коли Сонце займе таке ж положення під горизонтом. Перша частина вечірніх, або остання частина ранішніх астрономічних сутінок, коли Сонце знаходиться під горизонтом не нижче 8°, має назву громадянських сутінок. При настанні громадянських сутінок густина світлового потоку, що падає на деяку поверхню, дозволяє здійснювати будь-яку роботу на відкритій місцевості без штучного освітлення. Інтенсивність освітленості на початку громадянських сутінок може досягати 500 люкс, а до кінця вона зменшується приблизно до 1 люкса.

Тривалість астрономічних сутінок змінюється в залежності від широти та від пори року. Так, майже для всієї території колишнього СРСР в "найтемніші" місяці року (з жовтня до січня) до широти Архангельська ранішні та вечірні сутінки подовжують світлу частину доби від 3 до 5 годин, а в літні місяці (червень - липень) починаючи від широти 50° і вище, повна ніч фактично не настає, оскільки Сонце опускається за лінію горизонту не більше ніж на 6 - 10°, і відбувається злиття переходу вечірніх сутінок в ранішні. Утворюється своєрідне явище, що називається білими ночами.

5. Зоря. Сутінкові явища супроводжуються дуже гарними та різнокольоровими забарвленнями неба, що називаються зорями. Причиною такого явища є те, що оскільки прямі сонячні промені при сході або заході стають відносно багатшими червоними, оранжевими та жовтими променями, то й небосхил, що освітлюється такими променями, набуває відповідного забарвлення. Однак фактичне забарвлення неба значно різноманітніше, багатше й красивіше від забарвлення самого Сонця. Таке багатство забарвлень небосхилу відбувається тому, що сонячні промені пронизують шари атмосфери, які мають на різних висотах різну кількість газів, дуже дрібних водяних частинок та пилу.